Постанова № 56553264, 03.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 р. Справа № 804/16123/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі Дерев'янко К.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпроперовського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Александрук Ганни Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпроперовського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Александрук Ганни Вікторівни в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Александрук Ганни Вікторівни від 15.10.2015 року №25300225 «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень»; зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпроперовського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірне рішення безпідставним та таким, що порушує його право власності, оскільки для реєстрації права власності ним були надані всі передбачені законодавством документи. Зауважуючи на неправомірності такої відмови, просить зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на відповідний об'єкт нерухомого майна.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду письмові заперечення, в яких просив суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.2014 року (спадкова справа №838/2013), зареєстрованому в реєстрі за №2-877 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.2014 року (спадкова справа №838/2013), зареєстрованому в реєстрі за №2-879 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2.

У зв'язку зі зведенням на території вказаного домоволодіння - житлового будинку літ-З-2 з прибудовою літ.З1-1, сараю літ. Е, реконструкцією житлового будинку літ.А-1,а1-1 ОСОБА_1 звернувся до Реєстраціної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області з заявою №13462038 про державну реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

Судом було встановлено, що для проведення реєстрації права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 позивачем були надані наступні документи: копія паспорту та ідентифікаційного номеру; свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 липня 2014 року на домоволодіння АДРЕСА_1 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1; свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 липня 2014 року на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1; технічний паспорт від 08.07.2015 року на домоволодіння АДРЕСА_1, складеного інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3; декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 22.09.2015 року на житловий будинок літ. З-2 з прибудовою літ.З1-1, сараю літ. Е, реконструкцію житлового будинку літ.А-1,а1-1 по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 та квитанції про сплату державного мита.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Александрук Ганни Вікторівни Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області №25300225 від 15.10.2015 року ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначене рішення було обґрунтоване тим, що подані для проведення державної реєстрації документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

За приписами частини 2 статті 331 цього ж Кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав (пункти 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 (далі - Порядок).

За приписами пункту 1 Порядку реконструкція - реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єкта містобудування.

Пунктом 20 Порядку визначено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 24 Порядку у випадках, установлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно (далі - свідоцтво), оформляє його у двох примірниках, які підписує і засвідчує печаткою.

Пунктом 49 Порядку, серед іншого, визначено наступне.

У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування);

документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Як було зазначено вище, у матеріалах справи наявні у копіях та були додані позивачем до відповідної заяви про реєстрацію права власності: копія паспорту та ідентифікаційного номеру; свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 липня 2014 року на домоволодіння АДРЕСА_1 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1; свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 липня 2014 року на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1; технічний паспорт від 08.07.2015 року на домоволодіння АДРЕСА_1, складеного інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3; декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 22.09.2015 року на житловий будинок літ. З-2 з прибудовою прибудовою літ.З1-1, сараю літ. Е, реконструкцію житлового будинку літ.А-1,а1-1 по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 та квитанції про сплату державного мита.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 є єдиним власником вказаного будинку, письмова згода співвласників у даному випадку не вимагається.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач при поданні заяви до Реєстраційної служби дотримався встановлених пунктом 49 Порядку вимог.

Відповідно до пункту 28 Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначено статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

Враховуючи той факт, що позивачем до Реєстраційної служби були подані всі передбачені законодавством документи для проведення державної реєстрації, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень встановленого процесуальним законом обов'язку доказування не виконано, належними та достатніми доказами правомірності оскаржуваного рішення доведено не було.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Александрук Ганни Вікторівни від 15.10.2015 року №25300225 «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень».

Позовна вимога про зобов'язання Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпроперовського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)задоволенню не підлягає в зв'язку з наступним.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу та уповноваженої особи.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позовна вимога щодо зобов'язання органу реєстрації зареєструвати право власності на нерухоме майно є формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав,свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав та законних інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпроперовського міського управління юстиції повторно розглянути заяву про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи зазначене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпроперовського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Александрук Ганни Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Александрук Ганни Вікторівни від 15.10.2015 року №25300225 «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень».

Зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпроперовського міського управління юстиції повторно розглянути заяву про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська