Ухвала суду № 56553139, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/47774/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Білоцерківського МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області про визнання незаконними протоколу та акта за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Білоцерківського МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області, в якому просив визнати незаконними акт від 21 лютого 2015 року щодо запропонованих посад та протокол №1 засідання кадрової комісії Білоцерківського МВ (з обслуговування в м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області від 21 лютого 2015 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, адміністративний позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивач не подав та не зазначив поважних причин його пропуску.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Частинами 1, 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як було встановлено судами та не заперечувалось позивачем, про оскаржувані протокол засідання кадрової комісії Білоцерківського МВ (з обслуговування в м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області від 21 лютого 2015 року та акт від 21 лютого 2015 року позивач дізнався 03 червня 2015 року під час розгляду адміністративної справи, однак до суду з позовом звернувся 04 вересня 2015 року. При цьому, клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивач до суду не подав та не зазначив поважних причин його пропуску.

Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, залишаючи позовну заяву без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з даним позовом, поважних причин його пропуску та підстав для поновлення судами не встановлено.

Доводи та мотиви, викладені позивачем у касаційній скарзі, не ґрунтуються на законі, були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій і їм дана належна правова оцінка.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Я.Л. Іваненко

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Тракало