Ухвала суду № 56553003, 17.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Київ К/800/51368/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5

на постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року

у справі №757/2982/15-а

за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5

до Пенсійного фонду України

третя особа: Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області

про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5, звернулися до Печерського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області, в якому просять зобов'язати Пенсійний фонд України в особі Управління міжнародного співробітництва Пенсійного фонду України в трьоденний строк витребувати пенсійні (електронні) справи з Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області, поставити на облік в Управлінні міжнародного співробітництва Пенсійного фонду України, проводити перерахунок та індексацію пенсій в разі змін пенсійного законодавства України, здійснювати нарахування та переказ пенсій за рахунок Пенсійного фонду України, на особистий рахунок пенсіонера в закладі банка по місцю постійного проживання в державі Ізраїль.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Пенсійний фонд України визначити територіальний орган (управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах), якому передати на розгляд подану заяву від 29.12.2014 року про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з прийняттям за результатами такого розгляду відповідного рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що Пенсійний фонд України не є тим органом, до компетенції якого відноситься призначення та виплата позивачам пенсії за віком. Разом з тим, суд вирішив за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до положень ч. 2. ст. 11 КАС України визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не визначенні територіального органу (управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах), якому передати на розгляд подану заяву позивачів про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, та дійшов висновку, що в іншій частині позовних вимог слід відмовити з підстав їх передчасності, оскільки призначення та виплата пенсії здійснюється за результатами розгляду заяви по суті, дій щодо чого в даному випадку компетентним УПФУ ще не було вчинено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимог задовольнити у повному обсязі.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується виданим на його ім'я паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Постійним місцем проживання позивача є Ізраїль. До виїзду за кордон позивач проживав за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є громадянкою України, що підтверджується виданим на її ім'я паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Постійним місцем проживання позивача є Ізраїль. До виїзду за кордон позивач проживала за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2013 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області призначити та виплатити позивачам пенсії за віком, починаючи з 12.03.2012 року.

З червня 2014 року була призупинена виплата пенсій, в зв'язку з тим, що м. Красний Луч знаходиться на тимчасово не підконтрольній території України, органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Позивачі 29 грудня 2014 року звернулися до відповідача із заявою про запит пенсійної справи, виплати та переказу пенсії за віком.

Листом Пенсійного фонду України № №56/В-11, 57/В-11 від 20.01.2015 року позивачів було повідомлено про розгляд звернення щодо пенсійного забезпечення, відповідно до якого було зазначено, що статтею 47 Закону передбачено, що пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595 у населених пунктах, зокрема, Луганської області на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), видатки з Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України будуть здійснюватися лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. Особам, які переміщенні на контрольовану державною владою територію та взяті на облік, у разі їх звернення за місцем тимчасового переселення, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати. Крім того, в листі зазначено, що на даний час Міністерством соціальної політики України, яке є відповідальним за укладення міжнародних угод про соціальне забезпечення, проводиться робота щодо ратифікації Верховною Радою України Угоди між Україною та Державою Ізраїль про соціальне забезпечення.

Вважаючи протиправними дії та бездіяльність щодо нездійснення пенсійного забезпечення протиправними, позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Пенсійний Фонд України, як центральний орган виконавчої влади, відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу його органів щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсії (підпункт 5 пункту 4 вказаного Положення).

Згідно пункту 2.2. Положення про Управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії управління Фонду в районі, місті і районах у містах.

Аналіз наведених вище норм свідчить, що Пенсійний фонд України не є тим органом, до компетенції якого відноситься призначення та виплата пенсії за віком.

За правилами частини другої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до пункту 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085, місто Луганськ віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Зокрема, до цього переліку внесено м. Красний Луч Луганської області.

За правилами пункту 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595, у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Згідно із пунктом 3 вказаного Порядку №595 Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити: до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Враховуючи наведені вище положення нормативно-правових актів, чинних на час виникнення спірних правовідносин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із судами попередніх інстанцій, що в даному випадку, з метою повного захисту порушених прав та законних інтересів позивачів можливе задоволення позовних вимог лише шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не визначенні територіального органу (управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах), якому слід передати на розгляд подану заяву позивачів про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.

Водночас, судова колегія зазначає, що відповідно до наведеного вище Порядку, вирішення спору в частині зобов'язання витребувати пенсійні (електронні) справи та поставити на облік в Управлінні міжнародного співробітництва Пенсійного фонду України, неможливе до визначення територіального органу (управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах), якому слід передати на розгляд подану заяву позивачів.

Також, колегія судді погоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог призначення та виплати пенсії, оскільки такі вимоги стосуються спору щодо правових відносин, вчинення яких може відбутись у майбутньому.

Згідно з частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для звернення до суду є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи на час звернення до суду з позовом. Тобто, захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що з метою повного захисту порушених прав та законних інтересів позивачів позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання відповідача визначити територіальний орган (управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах), якому передати на розгляд подану заяву від 29.12.2014 року про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з прийняттям за результатами такого розгляду відповідного рішення.

Доводами касаційної скарги наведених обставин не спростовано.

В обґрунтування касаційної скарги скаржником фактично покладені доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів у справі та не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відхилити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі №757/2982/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді