Ухвала суду № 56552826, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/46501/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному рай оні м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року

у справі № 826/15021/15

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ)

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» (далі - ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК»)

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

У липні 2015 року ДПІ звернулася з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поставлено питання про стягнення з відповідача податкового боргу із земельного податку в розмірі 97634,04 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015р., у позові відмовлено з тих мотивів, що стягнення податкового боргу з банку, який перебуває у процедурі ліквідації, здійснюється лише у рамках цієї процедури.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно визначеного грошових зобов'язання з плати за землю та з податку на нерухоме майно на 2015 рік у ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» виник податковий борг у сумі 97634,04 грн.

Платникові було надіслано податкову вимогу від 06.05.2015р. № 781-25.

Постановою Правління Національного банку України від 23.12.2014р. № 838 було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» та вирішено ліквідувати цей банк.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2014р. № 158 розпочато процедуру ліквідації відповідача.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами пункту 95.1 статті 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У той же час пунктом 1.3 статті 1 ПК передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною п'ятої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

В силу вимог частини третьої цієї ж статті Закону під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Частиною п'ятою статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

На підставі наведених правових норм суди з урахуванням установлених ними обставин справи щодо виникнення у платника податкового боргу у 2015 році (тобто після опублікування відомостей про ліквідацію відповідача у газеті «Голос України» № 251 (6001) за 24 грудня 2014 року) дійшли цілком об'єктивного висновку про неможливість виникнення у платника оспорюваної суми податкового боргу, що, в свою чергу, виключає обґрунтованість даних позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою суду від 25.12.2015 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року -залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 2343,20 (дві тисячі триста сорок три грн. 20 коп.), отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун