Ухвала суду № 56552799, 10.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2016 р. м. Київ К/800/50155/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Голяшкіна О.В.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Унмак»

на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2014 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року

у справі № 314/4239/14-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД», ОСОБА_2

до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області,

третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Унмак»,

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД», ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, в якому просили визнати недійсними рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 13 вересня 2012 року № 185 в частині передачі у власність ТОВ «Унмак» паркану № 1.

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2014 року позов задоволено, визнано нечинним та скасовано спірне рішення відповідача. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано спірне рішення відповідача.

Не погоджуючись з рішеннями судів, третя особа звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В запереченнях, що надішли на адресу суду, позивач не погоджується з касаційною скаргою, просить відмовити в її задоволенні, рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що 13 жовтня 1998 року виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області прийнято рішення оформити належність за СП «Алкор» нерухоме майно, до складу якого входили паркани № 1, 2, 3.

10 березня 2011 року виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області прийнято рішення № 71 «Про оформлення права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2» у зв'язку з виходом її із складу засновників УН СП «Алкор» згідно з протоколом зборів учасників вказаного підприємства № 14 від 15 серпня 2010 року та на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна.

Згідно з вказаним рішенням оформлено право власності ОСОБА_2, зокрема, на паркани № 1, 2, 3, та видано відповідне свідоцтво від 14 березня 2011 року.

За договором оренди № 2205-2014 від 22 травня 2014 року ОСОБА_2 передала у платне користування ТОВ «Алкор ЛТД» складські приміщення, цех розливу та побутові приміщення за адресою АДРЕСА_1.

13 вересня 2012 року виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області прийнято рішення № 185 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 09.07.2012 р. № 151 «Про оформлення права приватної власності на нерухоме майно ТОВ «Унмак».

Згідно з п. 2 вказаного рішення оформлено за ТОВ «УНМАК» право приватної власності на нерухоме майно, а саме: будівлі, розташовані по АДРЕСА_2, в тому числі і на паркани № 1, 10 та видано відповідне свідоцтво від 18 жовтня 2012 року. Зазначене рішення прийнято на підставі заяви ТОВ «Унмак» від 12 вересня 2012 року.

Позивачі, вважаючи, що рішення виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області від 13 вересня 2012 року № 185 в частині передачі у власність ТОВ «Унмак» паркану № 1 є незаконним, звернулись до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення.

Суди, розглядаючи даний спір, виходили з того, що він є адміністративним.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулись до суду з позовом про захист права цивільного щодо власності на майно, оскільки спірним рішенням виконавчого комітету міської ради їх позбавлено вказаного права.

Разом з тим, спір щодо захисту права цивільного має не публічний, а приватно-правовий характер, тому вирішення такого спору не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Крім того, Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі, отримання свідоцтва про право власності на майно тощо.

Прийняте виконавчим комітетом ради спірне рішення (як суб'єктом владних повноважень) є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта (актів) не породжує наслідків для власника чи користувача майна оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на майно, має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в своїх численних рішеннях, зокрема, у справах № 21-405а14 від 11 листопада 2014 року, № 21-308а14 від 09 грудня 2014 року, № 21-544а14 від 16 грудня 2014 року, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково розглянуто даний спір за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий спір, враховуючи суть спірних правовідносин щодо захисту права цивільного, їх суб'єктний склад та норми ст.ст. 15 ЦПК України, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унмак» задовольнити частково.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД», ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Унмак», про визнання протиправним та скасування рішення закрити.

Роз'яснити позивачам, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: