Постанова № 56552052, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3406/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфорвард" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфорвард" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2015 р. №0001072203 та №0000012203. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що вони прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, у якому задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфорвард» зареєстровано 03.08.2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, ідентифікаційний код 31579347. Товариство є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 20002 9113, індивідуальний податковий номер 315793415547 (а.с. 55-67).

На підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №95-п від 06.04.2015 року (а.с. 84) посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрфорвард» з питань своєчасності, достовірності, повноти перерахування та сплати ПДВ за грудень 2014 року. За результатами вказаної перевірки був складений акт №1069/22-03 від 29.04.2015 року ( а.с. 8-21).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Укрфорвард» ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року у сумі 87708,00 грн., що в свою чергу призвело до: заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року на суму 71264,00 грн.; зарахування відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року на суму 16444,00 грн. (а.с.21).

Як вбачається з Акту перевірки, висновки ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про завищення ТОВ «Укрфорвард» у грудні 2014 року податкового кредиту з ПДВ в розмірі 87708,00 грн. базуються на не визнанні ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Азарін» у грудні 2014 року.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем 20.05.2015 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001072203, яким ТОВ «Укрфорвард» збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 106896,00 грн., у тому числі за основним платежем 71264,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 35632,00 грн.; № 0000012203, яким ТОВ «Укрфорвард» зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у розмірі 16444,00 грн. за звітний період січень 2014 року (а.с.22-23).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, а тому неможливо встановити фактичність проведення господарських операцій.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Крім того, положеннями ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.12.2014 року між ТОВ «Азарін» (далі-Виконавець) та ТОВ «Укрфорвард» (далі-Замовник) було укладено договір №38 про надання транспортних послуг, згідно п.1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець надає організаційні послуги по транспортуванню та експедируванню зернових культур (а.с. 39).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору Замовник зобовязується: інформувати Виконавця про обсяг перевезень, строки відправлення та доставки вантажів, реквізити вантажовідправника, а також надавати всі необхідні відомості для своєчасної доставки вантажу та всю необхідну документацію; зробити часткову передоплату за роботу Виконавця за взаємною домовленістю. Виконавець зобовязується взаємодіяти з посадовими особами для своєчасного відправлення зерновозів, контролювати рух на шляху прямування, інформувати Замовника про час відправлення та графік руху, дотримувати комерційну таємницю Замовника.

Згідно з пунктом 3.2 договору акт виконаних робіт (послуг) підписується сторонами не пізніше 30-числа місяця, який слідує за звітним. Відповідно до п.4.1. договору остаточна вартість виконаних робіт (послуг) встановлюється в залежності від обсягу складності дорученої роботи, кваліфікації залучених спеціалістів та накладних витрат Виконавця і відображається в акті виконаних робіт (послуг) який підписується сторонами після завершення всієї роботи.

Відповідно до п.4.2. договору часткова передоплата, згідно виставленого рахунку, за роботи (послуги) Виконавця, повинна бути здійснена замовником не пізніше 10-ти банківських днів з моменту підписання даного договору (а.с. 39).

На підтвердження факту надання ТОВ «Азарін» у грудні 2014 року організаційних послуг по транспортуванню та експедируванню зернових культур та їх оплати Позивачем були надані до суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (а.с. 40-54, 136 -138, 168-227) .

На підставі вказаних податкових накладних ТОВ «Укрфорвард» у грудні 2014 року було сформовано податковий кредит в розмірі 87708,32 грн., що підтверджується змістом додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до декларації з ПДВ ТОВ «Укрфорвард» за грудень 2014 року (а.с. 32,36-38).

Таким чином, первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту відповідних періодів залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеним в акті перевірки контрагентом.

Податкові накладні оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивач мав право на включення зазначених в цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Доводи суду першої інстанції про недоліки в оформленні ТТН, суд вважає необґрунтованими, оскільки даний факт ніяким чином не впливає на формування позивачем податкового кредиту. З точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Таким чином, первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами.

Доводи ДПІ про те, що операції ТОВ «Азарін» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання послуг, а саме здійснення перевезень, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, в зв`язку з цим посадові особи ТОВ «Азарін» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, відділеності контрагентів один від одного, суд вважає необґрунтованими, оскільки даний факт ніяким чином не впливає на формування позивачем податкового кредиту. З точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Крім того, доводи відповідача не підтверджено документально, суду не надано звітності ТОВ «Азарін» за грудень 2014 року, на яку є посилання в акті перевірки позивача, не надано суду будь-якого акту перевірки даного підприємства або підприємств -перевізників. Не досліджені інші періоди звітування, в яких можливо відображення придбання послуг ТОВ "Азарін".

Судова колегія зазначає, що позивач не може нести відповідальність за відносини його контрагента з іншими юридичними особами, стан дотримання податкового законодавства ними ніяким чином не впливає на бухгалтерський або податковий облік позивача, відтак ця обставина не впливає на реальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Відповідач не надав суду відомостей, про те, що контрагенти позивача ведуть податковий облік із порушенням вимог чинного законодавства, або ухиляються від проведення перевірок та звірок, не мали статусу платників ПДВ. Відповідачем не надано вироку суду по відношенню до посадових осіб позивача або ТОВ "Азарін» щодо порушення ними норм Кримінального кодексу України у створенні фіктивних підприємств та ведення незаконної діяльності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідають критеріям належного доказу, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, у зв`язку з чим судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфорвард" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфорвард" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 травня 2015 року№ 0001072203 та № 0000012203.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфорвард" (код ЄДРПОУ 31579347) судовий збір в сумі 3109,97 (три тисячі сто дев`ять гривень дев`яності сім копійок) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 18.03.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик