Ухвала суду № 56551866, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/37644/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої судді: Васильченко Н.В.,

суддів: Леонтович К.Г., Смоковича М.І.,

при секретарі: Яроші Д.В.,

за участі представника позивача Кучеренко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року у справі №808/782/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" звернулося до суду із позовом у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000310/2 від 14.08.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00531 від 14.08.2014р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому підстав для прийняття рішення, що оскаржується, у відповідача не було.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Запорізька митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає їх не обґрунтованими, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню із наступних міркувань.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та АО "Кихну Кала", Естонія (Постачальник) укладений Контракт №90S/2013К від 28.10.2013 року на постановку свіжомороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - Салака свіжоморожена за ціною 0.33 євро за кг., на умовах FCA м. Пярну, Естонія.

Позивачем до митного органу 08.08.2014 року була надіслана електронна декларація МД-2 №112050000/2014/018189, в якій декларантом визначена митна вартість товару за методом визначення митної вартості №1 за ціною контракту.

Разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №112050000/2014/015373 декларантом подані наступні документи: контракт № 90S/2013K від 28.10.2013; інвойси № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, № 10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014; проформа-інвойс № 9995 від 08.05.2014, № 9996 від 13.05.2014; платіжне доручення в іноземній валюті № 349 від 19.05.2014; лист постачальника б/н від 07.08.2014 з поясненнями щодо оплат; калькуляція постачальника від 19.05.2014, 20.05.2014, 09.06.2014, 10.06.2014; прайс-лист від 07.05.2014; міжнародні товарно-транспортні накладні № 010576 від 19.05.2014, № 059866 від 19.05.2014, № 0688144 від 19.05.2014; № 343681 від 10.06.2014; № 358640 від 10.06.2014; № 363690 від 10.06.2014; № 363698 від 10.06.2014; фінансові довідки від 22.05.2014 № 06/02-929, від 22.05.2014 № 06/02-930, від 21.05.2014 № 06/02-918, від 23.05.2014 № 06/02-943, від 13.06.2014 № 06/02-1122, від 16.06.2014 № 06/02-1135, від 16.06.2014 № 06/02-1136; довідки про транспортні витрати від 19.05.2014, № 71 від 19.05.2014, від 21.05.2014 № 90, від 11.06.2014, № 91 від 11.06.2014, № 92 від 11.06.2014; договори міжнародних перевезень № М22/03/2012Т від 22.03.2012, № МЭ/2М від 23.04.2012; договори перевезень № 10/03/14 від 10.03.2014, № 30/04/14 від 30.04.2014; договори транспортних послуг № 138-П від 11.10.2013, № 23-П від 22.05.2012; експертний висновок № ОИ-405 від 07.08.2014 Запорізької торгово-промислової палати; дублікат ветеринарного свідоцтва від 26.05.2014 серії ГРД-00 № 138222, № 138224, № 138225, № 138228, від 13.06.2014 № 138292, від 17.06.2014 № 138316, № 138317; сертифікат відповідності № UA1.028.X002313-13 від 01.03.2013; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 19.05.2014 № АА 055877, № АА 055888, № АА 055889, від 20.05.2014 № АА 055894, від 10.06.2014 № АА 055939, № АА 055944, № АА 055945; сертифікат походження від 19.05.2014 № ЕЕ 222682, № ЕЕ 222683, № ЕЕ 222685, від 20.05.2014 № ЕЕ 222693, від 10.06.2014 № ЕЕ 222820, № ЕЕ 222821, № ЕЕ 222822; якісне посвідчення від 19.05.2014 № 05/19-2, № 05/19-3, № 05/19-4, від 20.05.2014 № 05/20-1, від 10.06.2014 № 06/10-1, № 06/10-2, № 06/10-3; експортна декларація від 20.05.2014 № 14ЕЕ3300ЕЕ71265420, від 10.06.2014 № 14ЕЕ3300ЕЕ71467965, №14ЕЕ3300ЕЕ71467767, № 14ЕЕ3300ЕЕ71467922, від 19.05.2014 №14ЕЕ3300ЕЕ71253416, № 14ЕЕ3300ЕЕ71253277, № 14ЕЕ3300ЕЕ71253333.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару "салака свіжозаморожена", заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 08.08.2014 № 112050000/2014/018189, відповідач дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: 1) у платіжному дорученні № 349 від 19.05.2014 інший індекс та вулиця ніж у інших товарно-супровідних документах та контракту № 90S/2013K від 28.10.2013; 2) надані до митного оформлення прайс-листи б/н та калькуляції б/н не містять повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна), у калькуляціях відсутні дати інвойсів; 3) у довідках про транспортні витрати № 71, 75 від 19.05.2014 та 21.05.2014 відсутні дати CMR; 4) згідно пункту 5 вартість продукції та умови визначаються рахунком, тобто використання рахунків проформи № 9996, 9995 від 13.05.2014 та 08.05.2014 не передбачено умовами контракту; 5) висновок ТПП від 07.08.2014 № ОИ-405 не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару, а саме: наявність або відсутність харчових добавок, що свідчить про не об'єктивний аналіз цін на товар.

У зв'язку з виявленням зазначених розбіжностей у позивача вимагалось надати (за наявності) документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

На вимогу митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були подані: лист від 13.08.2014 № 189; лист № 190 від 13.08.2014; лист виробника б/н від 13.08.2014; лист № 06-1519 від 13.08.2014.

Окрім того, декларантом зазначено, що згідно пункту 5 контракту № 90S/2013K від 28.10.2013 ціна визначається в інвойсі на кожну партію товару. На товар, що поставлявся були виписані інвойси № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, № 10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014, які були подані одночасно з електронною митною декларацією. Також зазначено, що надати бухгалтерські та інші витребувані документи неможливо.

Запорізькою митницею Міндоходів 14.08.2014 надана консультація щодо митної вартості товару та прийнята Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №1120509000/2014/00531 та Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000310/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.

Позивач 14.08.2014 подав митному органу нову митну декларацію №112050000/2014/018561, яка прийнята до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що заявлена позивачем митна вартість товару, що була визначена за методом №1, належним чином підтверджена наданими декларантом до митного оформлення документами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст.49 Митного кодексу України(далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності з положеннями ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

За приписами ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У відповідності до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

У відповідності до умов контракту №90S/2013К від 28 жовтня 2013 року та інвойсів на кожну партію товару № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, №10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014, що заявлені декларантом до митного оформлення за митною декларацією ІМ40ДЕ №112050000/2014/015373, умовами поставки є FCA EE Пярну з умовами оплати 100%.

Судами було встанвлено, що на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митного органу було надано повний пакет документів у відповідності до ч.2 ст.53 МК України.

На вимогу митного органу декларантом були надані такі додаткові документи: лист від 13.08.2014 № 189; лист № 190 від 13.08.2014; лист виробника б/н від 13.08.2014; лист №06-1519 від 13.08.2014.

Декларантом зазначено, що згідно п. 5 контракту № 90S/2013K від 28.10.2013 ціна визначається в інвойсі на кожну партію товару. На товар, що поставлявся були виписані інвойси № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, № 10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014, які були подані одночасно з електронною митною декларацією. Надати бухгалтерські та інші витребувані документи неможливо.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що з приводу відсутності в прайс-листах та калькуляціях повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна), відсутності у калькуляціях дати інвойсів, позивачем був наданий до Запорізької митниці Міндоходів лист постачальника від 13.08.2014 згідно якого, бланк прайс-листа та калькуляції не передбачає зазначення повних реквізитів. Адресу, юридичну назву та країну можливо дізнатись на офіційному сайті постачальника. Підприємство не має каталогів продукції та з інформацією про компанію та продукцію можливо ознайомитись також на сайті компанії. Уся продукція відпускається зі складу на підставі інвойсів та CMR, що і є бухгалтерською документацією компанії постачальника. Крім того, постачальником надане підтвердження, що калькуляція б/н від 19.05.2014 була виписана до інвойсів № 9995, 9999, 10000 від 19.05.2014, калькуляція б/н від 09.06.2014 була виписана до інвойсу № 10008 від 09.06.2014, калькуляція б/н від 20.05.2014 була виписана до інвойсу № 10001 від 20.05.2014, калькуляція б/н від 10.06.2014 була виписана до інвойсів № 10009, 10010 від 10.06.2014 та зазначено, що вказані інвойси є унікальними та інших інвойсів з тим самим номером але іншою датою не існує.

Крім цього судами встановлено, що позивачем надані листи перевізника ТОВ "ГАЛЛАКС" від 13.08.2014 № 189, 190, згідно яких в довідці про транспортні витрати № 71 від 19.05.2014 не вказана дата CMR № 0688144 яка є 19.05.2014; в довідці про транспортні витрати № 75 від 21.05.2014 не вказана дата CMR № 363690 яка є 20.05.2014.

Також вірним є висновок судів про безпідставність посилання митного органу на те, що використання рахунків проформи № 9996, 9995 від 13.05.2014 та 08.05.2014 не передбачене умовами контракту, з огляду на те, що останні використані в якості додаткового документа для здійснення передплати. Відповідні інвойси, передбачені умовами контракту, були складені та надані позивачем до митного оформлення.

При цьому висновок № ОИ-405 серії ЭЗ № 0104082 виготовлений у відповідності до Закону України "Про торгово-промислові палати України", "Методики проведения товароведческой экспертизы экспертами торгово-промышленных палат Украины" СОУ94.1-00016934-001:2005, Документированной процедурой ДП 7.5-05.001 СМК ЗТПП.

Крім того, відповідно до платіжного доручення №394 від 19.05.2014р. позивач провів 100% передплату товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що декларант подав документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, претензій до достовірності і об'єктивності наданих декларантом документів у відповідача не було, тому суди дійшли правильного висновку, що відповідач не мав правових підстав для застосування резервного методу.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що відповідачем не була доведена правомірність прийняття оскаржуваного рішення за резервним методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення.

Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконних рішень, не встановлено.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року у справі №808/782/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: