Ухвала суду № 56551749, 14.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2016 року

справа № 808/2144/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 р.

у справі № 808/2144/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Дельта"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дельта” звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0004152201 від 23.12.2014 року, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 128098,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 85399,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 42699,50 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що висновку ДПІ викладені в акті перевірки зроблені відповідачем при неповному дослідженні даних бухгалтерського обліку та без урахування всіх первинних бухгалтерських документів позивача. За наведених обставин, позивач вважає прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0004152201 від 23.12.2014 необґрунтованим, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є безумовною підставою для їх скасування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Сторони до суду не з’явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв’язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 18.11.2014 по 26.11.2014 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі наказів від 18.11.2014 №974, від 24.11.2014 №1000 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ “Імперіал Бренд” за серпень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 1788/08-28-22-01/36447852 від 03.12.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 85399,00 грн. за вересень 2014 року.

На підставі акту перевірки податковим органом 23.12.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0004152201, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 128098,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 85399,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 42699,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТД «Дельта» укладено наступні договори з ТОВ «Імперіал Бренд» договір № 32 від 19.05.2014 року про виконання навантажувально - розвантажувальних робіт та договір №28, на виконання комплексних робіт по прибиранню приміщень ТОВ «ТД «Дельта».

Виконання вищевказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками - фактурами, актами приймання навантажувально - розвантажувальних робіт, актами виконаних робіт тощо.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат перевіреного періоду суми вартості наданих послуг та придбаного товару по операціям з ТОВ «Імперіал Бренд» та мав усі необхідні розрахункові, та інші документи, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, а тому висновки податкового органу щодо заниження позивачем податок на додану вартість на загальну суму 85399,00 грн. за вересень 2014 року є неправомірними.

Також, матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом ТОВ «Імперіал Бренд» господарських угод, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угод ТОВ «Імперіал Бренд»був зареєстрований в установленому порядку як платники ПДВ, мало право виписувати та надавати податкові накладні, не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0004152201 від 23.12.2014 року, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було винесене податковим органом за відсутності доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі № 808/2144/15 - залишити без змін.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України ( Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012 ) з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області несплаченого судового збору у розмірі 2009 грн. (дві тисячі дев’ять гривень).

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Повний текст ухвали виготовлено 15.03.2016 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак