Ухвала суду № 56551599, 15.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 876/652/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом самозайнятої особи ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

27 листопада 2015 року самозайнята особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова) про застосування штрафних санкцій за № 0021621702 від 14.09.2015 року, а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0021621702 від 14.09.2015 року.

Постановою від 25 грудня 2015 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Галицькому районі м. Львова подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи податкового органу щодо правомірності визначення суми заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012, 2013 та 2014 роки на загальну суму 45661,03 грн.

Відповідач акцентує також увагу на тому, що для фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно займаються незалежною професійною діяльністю базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є сума доходу, отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не менше за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Облік доходів та витрат приватний нотаріус веде у Книзі обліку доходів і витрат. Приватні нотаріуси подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня року, що настає за звітним. Перевіркою визначення оподатковуваного доходу встановлено його заниження, що є порушення вимоги абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 45661,03 грн. Рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки) складена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

З огляду на викладене, податковий орган вважає правомірними оскаржені рішення та вимогу, а тому просить скасувати постанову суду першої та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що самозайнята особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 зареєстрована 23.11.2009 року, на податковому обліку перебуває з 20.08.2010 року.

За наслідками планової виїзної документальної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова оформила акт за № 135/17-02/НОМЕР_2 від 30.06.2015 року.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова 14.09.2015 року сформувала вимогу за № Ф-0021601702 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 45661,03 грн., а також прийняла рішення за № 0021621702 про застосування штрафних санкцій на суму 5075,53 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач допустила порушення вимог абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8 п. 2 ст. 9 Закону України від ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок на загальну суму 45661,03 грн., а саме: за 2012 рік на суму 19552,13 грн., за 2013 рік на суму 16745,45 грн., за 2014 рік на суму 9363,45 грн.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від №4936/10/13-01-10-0705 від 20.10.2015 року та рішенням Державної фіскальної служби України від 17.11.2015 року № 10697/С/99-99-10-01-07-25 оскаржувані вимога та рішення залишені без змін, а подані позивачем в порядку адміністративного оскарження скарги - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем звіти з єдиного внеску за 2012, 2013, 2014 роки заповнені з урахуванням вимог законодавства та відповідають приписам законодавства. Розміри річного чистого доходу, зазначені у звітах, повністю відповідають розмірам чистого доходу, що вказані в деклараціях про майновий стан та доходи за відповідний рік, а розміри місячних доходів, вказані в звітах визначені самозайнятою особою самостійно в межах сум загального чистого річного доходу.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 (далі - Закон № 2464). Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Згідно із п. 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно із п. 2 частини першої ст. 7 та частини одинадцятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (ч.3 ст.7 Закону № 2464).

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (ч.8 ст.9 Закону № 2464). Таким чином, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми, вбачається, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

На виконання вимог ст. 6 Закону № 2464 було Міністерство доходів та зборів видало наказ від 09.09.2013р. № 454 ,,Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3.4 зазначеного наказу передбачено: ,,Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 454".

Аналогічне положення міститься в Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 за №1014/18309, яка діяла до 03.12.2013 року.

З огляду на викладене, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Цей висновок підтверджується також наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 ,,Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Таким чином, жоден із зазначених нормативних актів не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період - календарний рік, не покликається при проведенні розрахунку єдиного внеску на Книгу обліку доходів та витрат, єдиною вимогою виступає відповідність річній податковій декларації.

Разом із цим, Законом України від 04.07.2013 № 406-VІІ було внесено зміни до Закону № 2464, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання зазначеної норми Закону № 2464, Міністерством доходів та зборів України та Пенсійним фондом України було видано спільний лист від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17- 03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.

Як слідує із матеріалів справи, позивач звернувся із відповідним запитом до Пенсійного фонду України щодо отримання консультації, на який отримав відповідь. Відповідно до роз'яснення Пенсійного фонду України ,,Опис формату звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012" - особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка № 5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 Додатка № 5 ,,Сума доходу, заявлена в податковій декларації" відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року.

При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка № 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року".

Подані звіти з єдиного внеску за 2012, 2013, 2014 роки заповнені з урахуванням вказаних вище вимог та відповідають приписам Закону № 2464. Звіти з єдиного внеску подавалися своєчасно, страхові внески сплачувались в повному обсязі.

Суд першої інстанції також встановив, що позивачем податкова звітність сформована на підставі первинних бухгалтерських документів, відображених в Книзі обліку доходів та видатків, тобто на підставі відповідних господарських операцій складена і подана до податкового органу належна податкова звітність за період, який перевірявся відповідачем.

Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, а саме таблиці 3 Додатку № 5 до Звіту з єдиного внеску подані за 2012, 2013 та 2014 роки у строк, передбачений законодавством України. При проведенні перевірки жодних зауважень з боку податкового органу щодо своєчасності та форми подання звітів не висловлено.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності застосування для розрахунку недоїмки п. 2 та п. 8 ст. 9 Закону № 2464, зокрема стосовно того, що встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок передбачав, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця. При цьому загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності повинна співпадати із загальними річними показниками Книги обліку доходів і витрат. У даному випадку, загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності співпадає з загальними річними показниками Книги обліку доходів і витрат, податковим органом жодних зауважень щодо встановленої обставини не висловлено.

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час періоду, що перевірявся) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010 року № 1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Згідно із п. 3 Порядку, ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до п.5 Порядку № 1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік). Матеріалами справи підтверджується, що загальна сума річного доходу, вказана у податковій звітності позивача співпадає з загальними річними показниками Книги обліку доходів і витрат.

Таким чином, позивачем податкова звітність сформована на підставі первинних бухгалтерських документів, відображених в Книзі обліку доходів та витрат.

Додатково колегія суддів зазначає, що в силу Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний соціальний внесок не відноситься до податків, оскільки Податковим кодексом України передбачений виключний перелік податків та зборів. Відповідно до положень Закону №2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, сплата якого є обов'язковою з метою забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто, основним завданням подачі звітів про сплату єдиного внеску є підтвердження страхового стажу та його безперервності, де страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи вищенаведені правові норми, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем норм законодавства про єдиний внесок, а також про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.1 ст. 41, ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі № 813/6262/15 - без змін.

Стягнути з державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань вказаного суб'єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1515 грн. 80 коп. на рахунок отримувача №31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м. Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573, Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, ,,Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Н.В. Ільчишин

Ухвала в повному обсязі складена 18 березня 2016 року.