Ухвала суду № 56551592, 17.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4155/15

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

За участю: секретаря Вишневської А.В.

представника апелянта ОСОБА_2 (довіреність від 24.10.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Одеської обласної державної адміністрації щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,035 га для користування та обслуговування МАФ кафе «Оболонь» на території піщаної коси Чорного моря Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та зобов'язати адміністрацію надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,035 га для користування та обслуговування МАФ кафе «Оболонь» на території піщаної коси Чорного моря Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не згодний з відмовою Одеської обласної державної адміністрації у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,035 га для користування та обслуговування МАФ кафе «Оболонь» на території піщаної коси Чорного моря Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, оскільки вважає, що йому як користувачу вказаної земельної ділянки протягом тривалого часу згідно договору на право тимчасового користування №91 від 20.12.2002 року, укладеного з Татарбунарською районною державною адміністрацією, надано не мотивовану та неправомірну відмову. З огляду на те, що на теперішній час виготовлений генеральний план території рекреаційної зони «Рассєйка» Приморської сільської ради Татарбунарського району, а також проведено розмежування між землями державної та комунальної власності, посилаючись на те, що не отримано правоустановлюючих документів із незалежних від позивача причин, останній вважає за необхідне зобов'язати Одеську обласну державну адміністрацію надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі йому для обслуговування тимчасової споруди МАФ кафе «Оболонь» на території піщаної коси Чорного моря Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.12.2002 року розпорядженням Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області «Про передачу в оренду земельної ділянки (піщаної коси)» №499/А-2002 надано згоду на передачу в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки піщаної коси курортної зони «Расєйка» курорта «Джантшейський» з орендною платою 5000 грн. за 1 га в рік в розмірі 0,035 га терміном на 3 роки.

20.12.2002 року позивач уклав з Татарбунарською районною державною адміністрацією договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №91, відповідно до якого отримав у короткострокове користування (оренду) строком на три роки до 2005 року ділянку площею 0,035 га, на якій у подальшому розташував тимчасову споруду - кафе «Оболонь».

Строк дії договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №91 від 20.12.2002 року закінчився у 2005 році та останній не був прологований.

У 2006 році, після закінчення строку дії вищезазначеного договору, позивач звернувся до Татарбунарської районної державної адміністрації щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки площею 0,035 га, строк дії не продовжено у зв'язку із необхідністю виготовлення технічної документації із землеустрою.

Також, у 2006 році розпорядженням Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області ФОП ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на один рік загальною площею 0,035 га для розміщенння малої архітектурної форми на території піщаної коси Чорного моря.

Вказану технічну документацію із землеустрою у 2006 році виготовлено ТОВ «Одеський регіональний центр землеустрою та оцінки земель» щодо укладання договору короткострокової оренди на земельну ділянку для розміщення малої архітектурної форми на території піщаної коси Чорного моря, Татарбунарського району, Одеської області.

Однак, договір оренди з позивачем не було укладено, оскільки на той час необхідно було виготовити генеральний план територій рекреаційної зони «Рассєйка» Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Після розмежування між землями державної та комунальної власності, виготовлення плану територій рекреаційної зони «Рассєйка» до повноважень Одеської обласної державної адміністрації віднесено розпорядження даною земельною ділянкою.

12.04.2015 року позивач звернувся до Одеської обласної державної адміністрації із клопотанням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,035 га для користування та обслуговування МАФ кафе «Оболонь» на території піщаної коси Чорного моря Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Листом від 18.06.2015 року (вих. №1495-08) Одеською обласною державною адміністрацією позивачу повідомлено про відмову в його задоволенні з посиланням на мотиви, що зазначені у висновку Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №ДС-13-15-7777.6-1910/22-15 від 15.06.2015 року.

Так, за резолюцією Одеської обласної державної адміністрації №Я-1495-08 від 21.05.2015 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області розглянуто звернення позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,035 га для користування та обслуговування МАФ кафе «Оболонь» на території піщаної коси Чорного моря Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та проінформовано про порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.

При цьому акцентовано увагу заявника на тому, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, передбачених частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України.

Також зазначено, що з поданого заявником звернення та додатків до нього вбачається відсутність матеріалів, стосовно яких можливо розглянути питання надання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів, відтак даний випадок не підпадає під дії частини 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, тому виключена можливість передачі земельної ділянки в оренду без проведення аукціону.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки земельна ділянка з приводу якої позивачем ставилось питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не може бути передана в оренду без проведення земельних торгів, відповідач як орган державної влади не мав жодних підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Конституції України, ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством Українського народу, яке перебуває під особливою охороною держави. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно із ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території наділені повноваженнями щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельних ділянок, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність та користування громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання.

Для передачі земельної ділянки, зокрема, у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду якої, визначені ст. 122 Земельного кодексу України, органи приймають одне з відповідних рішень.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Разом з цим, згідно із ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, вищим навчальним закладам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); створення озеленених територій загального користування; будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала; поновлення договорів оренди землі; використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Частиною 3 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Статтями 34, 36 Земельного кодексу України врегульовано питання щодо надання в оренду земель для сінокосіння і випасання худоби та для городництва. Статтею 121 Земельного кодексу України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, в порядку, передбаченому ст. 123 Земельного кодексу України, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 до подано Одеської обласної державної адміністрації заяву, в якій заявник просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,035 га для користування та обслуговування МАФ кафе «Оболонь» на території піщаної коси Чорного моря Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

При цьому заявник, не зазначаючи цільового призначення земельної ділянки, додав до звернення копії паспорта та технічної документації, виготовленої у 2006 році товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський регіональний центр землеустрою та оцінки земель».

Однак, як показав аналіз наведених норм, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України.

Таким чином, оскільки Одеська обласна державна адміністрація, встановивши, що даний випадок не підпадає під дію частин 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, з урахуванням висновку Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № ДС-13-15-7777.6-1910/22-15 від 15.06.2015 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відмовивши позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою у зв'язку з неподанням документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу (надання в оренду) такої земельної ділянки, відповідач діяв у відповідності до вимог Закону.

Висновок відповідача про відсутність задоволення підстав для задоволення заяви позивача також узгоджується із відповіддю, наданою Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (лист №ДС-13-15-7777.6-1910/22-15 від 15.06.2015р.), згідно якої з клопотання позивача та доданих до нього матеріалів не вбачається можливості розглянути питання надання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

Водночас, встановивши, що заявник просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,035 га саме для користування та обслуговування МАФ кафе «Оболонь» на території піщаної коси Чорного моря Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області акцентовано увагу на тому, що згідно ч. 3, 4 ст. 28 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення малих архівтектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», а розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, тобто згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 244 від 21.10.2011р. «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності».

Таким чином, оскільки для вирішення спірного питання позивач подавав відповідачу документи, стосовно яких неможливо розглянути питання надання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів, заявлена земельна ділянка не підпадає під дії частини 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача не було підстав для задоволення заяви позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи, а доводи апеляційної скарги цих обставин не спростовують, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1