Постанова № 56551396, 09.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року Справа № 813/6229/15

14 год. 09 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Приймак С.І.,

представник позивача Жук С.Ю.,

від відповідача 1 не прибув,

від відповідача 2 не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1, Фонд, ФГВФО), Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач 2, Уповноважений), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с.81-85/, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого щодо не включення позивача за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноваженого включити позивача за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд включити позивача за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Уповноваженим всупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не включено позивача до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду. Відповідно, Фондом не включено позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Уповноважений проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні /а.с.91-95/. Вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки постановою Національного банку України від 19.03.2015 року №190 ПАТ "Банк "Київська Русь" визнано неплатоспроможним, а рішенням виконавчої дирекції Фонду №61 від 19.03.2015 року прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації та призначено Уповноважену особу на здійснення тимчасової адміністрації. Тому, слід дати належну оцінку тому, чи мали право органи управління банку повноваження на вчинення правочину 19.03.2015 року. Вважає, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку. За таких обставин, дії та рішення Уповноваженого з виявлення нікчемного правочину є законними та обґрунтованими. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідач 1 явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення справи чи іншого змісту не подавав. Проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні /а.с.40-43/. Звернув увагу суду, що виконавча дирекція Фонду затверджує загальний реєстр виключно на підставі переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою, а позивача у цьому переліку не було. Також, Фонд вважає, що позивач не є вкладником неплатоспроможного банку у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідно, не має права на відшкодування. Дії та рішення Уповноваженого з виявлення нікчемного правочину вважає законними та обґрунтованими. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачем, як вкладником, укладено договори №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року /а.с.9-13/, що додатково підтверджується копіями долучених до матеріалів справи квитанціями /а.с.86, 88, 90/.

Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) №190 від 19.03.2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі цієї постанови Правління НБУ виконавчою дирекцією Фонду 19.03.2015 року прийнято рішення №61 про запровадження з 20.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено строком на 3 місяці, а саме з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно /а.с.96/.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №116 від 15.06.2015 року продовжено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Банк «Київська Русь» до 19.07.2015 року включно та продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду /а.с.97/.

Правлінням Національного банку України №460 від 16.07.2015 року прийнято постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №138 від 17.07.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 строком на 1 рік з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року включно /а.с.98/.

Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» опубліковано в газеті «Голос України» від 23.07.2015 року №131.

Поряд з тим, на веб-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено інформацію про те, що з 24.07.2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився 31.03.2015 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

Позивач 02.07.2015 року звернулася до Уповноваженого з заявою, у якій повідомила, що з 2010 року є клієнтом банку; відкрила депозитний рахунок, пенсійний рахунок, поточний та картковий рахунки; на всіх рахунках знаходяться кошти. Однак, позивача не включено до списку осіб, які "підпадають під виплату". Просила включити її до списку осіб, які "підпадають під виплати. Заява прийнята працівником банку згідно з відміткою 02.07.2015 року /а.с.14/.

Також, 07.07.2015 року позивач звернулася до Уповноваженого з заявою про задоволення вимог кредитора, у якій просила визнати її кредитором ПАТ "Банк "Київська Русь" та включити до Реєстру вимог кредиторів за договорами банківського вкладу:

- №152020038121; дата договору 11.02.2015 року; сума вимог 7502,22 грн.;

- №98-21-00; дата договору 19.03.2015 року; сума вимог 30400,00 грн.;

- №UK015713; дата договору 21.04.2010 року; сума вимог 5576,64 грн.;

- №М005908; дата договору 06.10.2008 року; сума вимог 568,78 грн.

Просила перерахувати грошові кошти у сумі визнаних кредиторських вимог перерахувати за вказаними у заяві реквізитами. Заяву отримано Уповноваженим 18.08.2015 року /а.с.15/.

В чергове позивач звернулася до Уповноваженого 26.08.2015 року з вимогою включити її за зазначеними вище договорами до реєстру осіб на видачу вкладів фізичних осіб через Фонд та надати письмову відповідь про причину не включення. Заява вручена 27.08.2015 року /а.с.16/.

Також, позивач 03.09.2015 року звернулася до Директора-розпорядника Фонду з заявою про включення до реєстру на видачу вкладів через ФГВФО, у якій повідомила, що тричі зверталася до Уповноваженого, однак відповідей не отримала. Заява отримана Фондом /а.с.17/.

14.09.2015 року начальник Управління документального забезпечення банку надав відповідь на заяву позивача (без вказівки на дату заяви) про відсутність законних підстав для включення вимог ОСОБА_2-О.В. до реєстру вимог кредиторів, оскільки визначений законодавством строк для виставлення кредиторських вимог тривав з 23.07.2015 року до 25.08.2015 року, після публікації відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку в газеті "Голос України" від 23.07.2015 року №131(6135) /а.с.18/.

Фонд 15.10.2015 року надав відповідь на лист ОСОБА_2-О.В. стосовно отримання відшкодування за вкладом у ПАТ "Банк "Київська Русь", у якому повідомив, що у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, переданому до Фонду Уповноваженим, відсутня інформація про вклади ОСОБА_2-О.В. Наголошено, що саме Уповноважений складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку /а.с.19/.

Позивач, вважаючи бездіяльність суб'єктів владних повноважень такою, що порушує права та інтереси позивача, звернувся з даним позовом до суду.

Варто зазначити, що Уповноважений, після подання даного позову, надіслав ОСОБА_2-О.В. листа з повідомленням про нікчемність правочинів від 16.01.2016 року №251/16. Цим листом повідомлено про нікчемність, відповідно до приписів п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України правочину банку щодо виконання платіжного доручення №214 від 19.03.2015 року, яке надане ТОВ "Олімпік ЛТД" з перерахування грошових коштів з поточного рахунку №2600008391001, відкритий у ПАТ "Банк "Київська Русь" у розмірі 25200,00 грн. на користь ОСОБА_2-О.В. інн. НОМЕР_1 на рахунок №2620702651001, що відкритий у ПАТ "Банк "Київська Русь" з призначенням платежу "Позика на зворотній основі згідно з договором від 19.03.2015 року"; про нікчемність договору банківського рахунку №9821-00 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_2-О.В. /а.с.99-101/.

Крім того, Уповноважений, після подання даного позову, надіслав ОСОБА_2-О.В. ще одного листа з повідомленням про нікчемність правочинів від 16.01.2016 року №253/16. Цим листом повідомлено про нікчемність, відповідно до приписів п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України правочину банку щодо виконання платіжного доручення №26 від 19.03.2015 року, яке надане ТОВ "Біогумос" з перерахування грошових коштів з поточного рахунку №2600604216001, відкритий у ПАТ "Банк "Київська Русь" у розмірі 5200,00 грн. на користь ОСОБА_2-О.В. інн. НОМЕР_1 на рахунок №2620702651001, що відкритий у ПАТ "Банк "Київська Русь" з призначенням платежу "Позика на зворотній основі згідно з договором від 19.03.2015 року"; про нікчемність договору банківського рахунку №9821-00 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_2-О.В. /а.с.102-104/.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Правовідносини, пов'язані із відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012 року (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №4452-VI).

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Вкладом, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI, є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладником, відповідно до п. 4 цієї статті, є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частиною 1 ст. 35 Закону №4452-VI передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону №4452-VI управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону №4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Уповноваженою особою Фонду згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. Під виведенням неплатоспроможного банку з ринку, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI, розуміються заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених ст. 39 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

В силу вимог ч. 2 ст. 26 Закону №4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок, відповідно до якого вкладнику відшкодовується гарантована суми коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру. Водночас, У розумінні положень Цивільного кодексу України та Закону №4452-VI позивач вважається вкладником за договором банківського вкладу.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI визначено кошти, які не відшкодовуються за рахунок Фонду, а саме кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами встановлений ст. 27 Закону №4452.

Так, у відповідності до цієї статті Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 28 Закону №4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.

Частиною 1 ст. 44 Закону №4452-VI встановлено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону №4452-VI з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Відповідно до ст. 49 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з п. 4 р. ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 09.08.2012 року №14 (далі - Положення №14) перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

З аналізу наведених норм законодавства слід зробити висновок, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Враховуючи, що позивач є вкладником ПАТ «Банк «Київська Русь» у розумінні положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вона повинна бути включена до переліку вкладників. Не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів, порушує її право на визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при прийняті рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В свою чергу, оцінюючи докази у справі, суд вважає за необхідне зазначити про лист-відповідь від 14.09.2015 року на заяви позивача про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Так, у згаданому листі відповідач 2 посилається на пропуск 30-денного строку на звернення з кредиторськими вимогами, оскільки публікація про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» здійснена в газеті «Голос України» від 23 липня 2015 року №131 (6135) /а.с.18/.

Проте, суд звертає увагу, що позивачем подавалися також заяви від 02.07.2015 року та 07.07.2015 року про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами (4 договори), які з невідомих для суду причин не були розглянуті відповідачем 2.

З огляду на викладене та беручи до уваги наявні у справі докази, суд вважає, що оскільки позивач, є вкладником коштів в ПАТ «Банк «Київська Русь», то відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вона має бути включена Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» до переліку вкладників «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку.

При цьому, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI підстав, за наявності яких Фонд може не проводити відшкодування позивачу коштів за вкладами, у ході розгляду справи не встановлено.

Суд також погоджується з покликаннями позивача про те, що для повного захисту його прав і свобод слід також зобов'язати Фонд включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки зобов'язання Уповноваженої особи включити інформацію про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, є безумовною підставою для вчинення відповідних дій Фондом. Адже, згідно з Законом №4452-VI повноваження Фонду у цій частині не мають дискреційного характеру, тобто не передбачена можливість Фонду у цьому випадку обирати одну з кількох юридично значущих дій (ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Аналогічної правової позиції в частині включення Фондом особи до загального реєстру вкладників дотримується Вищий адміністративний суд України, зокрема, в ухвалах від 21.11.2013 року у справі №К/800/33412/13, від 21.11.2013 року у справі №К/800/33416/13, від 22.05.2014 року у справі №К/80016622/14, №К/800/15485/14, від 09.06.2015 року у справі №К/800/16057/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідні критерії суб'єктом владних повноважень не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, а отже позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_2 за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року, до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_2 за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2, за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року, до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

5. Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; Ідн.НОМЕР_1) з Фонду вкладів гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, б-р Тараса Шевченка,33б; ЄДРПОУ 21708016) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1461,60 грн.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.