Постанова № 56551305, 15.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Житомир

справа № 806/6040/13-a

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Семенюк М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача Зубрицької Н.В., представників відповідача Гречковської Н.П., Омельченка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.08.2013 року № 000065222 та № 000066222,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 16.08.2013 року № 000065222 та № 000066222.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач неправомірно нарахував плату за землю та застосував штрафні санкції за неподання податкової звітності, оскільки позивач не має у своєму розпорядженні землі.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав та просив скасувати спірні рішення, зазначивши, що земля та об'єкти основних фондів підприємства (нерухоме майно), що на неї розташовані, є власністю територіальної громади в особі Житомирської міськради і знаходяться у позивача в повному господарському віданні.

Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (т.3 а.с.13-16).

Проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Згідно висновків Акту від 29.07.2013 року № 486/22-2/35343771 (т.1 а.с.21-57) про результати планової виїзної перевірки комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міськради (далі - КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року, перевіркою встановлено порушення КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР, зокрема:

- пункту 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок (плату) за землю всього в сумі 265147,82 грн.;

- ст. 285, п. 286.2, ст. 286 Податкового кодексу України - підприємством не подано у встановлені законодавством терміни до податкового органу податкові декларації по платі за землю за 2012 рік та 2013 рік.

Позивачем на вказаний акт були подані заперечення (т.1 а.с.76-82), розглянувши які, відповідач листом від 13.08.2013 року (т.1 а.с.83-85) підтвердив правомірність висновків акті стосовно заниження КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР плати за земельну ділянку.

На підставі акту перевірки від 29.07.2013 року № 486/22-2/35343771 Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією 16 серпня 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення, якими КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плату за землю:

- № 000065222 (т.1 а.с. 91) - на 331434,78 грн. (за основним платежем - 265147,82 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66286,96 грн.);

- № 000066222 (т.1 а.с.89) - на 340,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Даючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради "Про порядок повернення майна орендованого ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" в комунальну власність міста Житомира" від 09.08.2007 року № 610 (т.2 а.с.173-177) та "Про внесення змін до рішення міськвиконкому від 09.08.2007 № 610" від 24.09.2009 року № 653 (т.2 а.с.180-183) майно (будівлі, споруди та інше), яке повернуте ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" з оренди, було передане на баланс КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР, відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 0.10.2009 року № 668 (т.2 а.с.184-250), і закріплене за позивачем на праві господарського відання, як вбачається з Статуту КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР (т.3 а.с.53-57).

При цьому до державного земельного кадастру не були внесені зміни щодо реєстрації права постійного користування земельними ділянками, на якій розташовані передані будівлі, споруди, інше нерухоме майно, і яки перебували у користуванні ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго", за КП "Житомиртеплокомуненерго", що сторонами не заперечується.

Позивач вважає, що оскільки власником переданого йому на баланс майна є територіальна громада міста Житомира в особі Житомирської міської ради, а не КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР, за яким не зареєстроване право власності (користування) на земельну ділянку, то останній і не повинен сплачувати податок за земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, що у нього знаходиться на праві господарського відання.

Таке твердження позивача не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють відносини щодо плати за землю.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку; права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Частиною 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачений обов'язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України

Відповідно до частини 1 ст. 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (частина 1 ст. 136 Господарського кодексу України).

При цьому, як стаття 136 Господарського кодексу України встановлює, що право господарського відання захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (у редакції Закону України від 05.11.2009 р. N 1702-VI)

Позивач отримав на праві господарського відання будівлі та споруди, яки перебували у ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" на титулі оренди. Набуття права на отримане нерухоме майно невід'ємне від отримання в користування земельної ділянки, на якій воно розміщене і використовується підприємством для здійснення господарської діяльності. З передачею позивачу цілісного майнового комплексу підприємства у нього виникло право користування земельною ділянкою, на якій розташований майновий комплекс.

Таким чином, суд вважає, що юридичним фактом, з яким пов'язано виникнення обов'язку сплачувати земельний податок та подавати контролюючому органу податкові декларації з цього податку у підприємства, є отримання в господарське відання нерухомого майна (будівлі, споруди), а не державна реєстрація права користування земельною ділянкою, на якій розташовано таке майно.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08.04.2015 року по справі № 2а-8219/10/0670.

Внаслідок передачі повернутого ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" з оренди нерухомого майна, позивачу було передано земельну ділянку площею 118010 кв.м, що вбачається з додатку 1 до податкових розрахунків земельного податку ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" за 2009 та 2010 роки (т.3 а.с.38,45) - на початок 2009 року за ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" обліковується земельна ділянка площею 130868 кв.м, на початок 2010 року - 12858 кв.м.

Враховуючи затверджену рішенням Житомирської міської ради від 21.11.2007 року № 456 базову вартість 1 кв.м землі в м. Житомирі в розмірі 102,38 грн., коефіцієнти інфляції, базова ставка 1 кв.м землі в м. Житомирі в 2011-2013 роках складала 128,39 грн., а тому позивач повинен сплатити за користування 118010 кв.м землі за період з 01.07.2011року по 31.03.2013 року земельний податок в сумі 265147,82 грн. (118010 кв.м*128,39 грн./12 міс.*21міс.*1%)

З огляду на викладене підстави для скасування спірних рішень відсутні, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 18 березня 2016 р.