Ухвала суду № 56551014, 17.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 802/1/16-а

17 березня 2016 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Сапальова Т.В., розглянувши заяву Центрального відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області, про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року, яке мотивовано відсутністю коштів на рахунках установи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлене відповідачем клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Центральний відділ Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" не звільнений від сплати судового збору.

При цьому, відповідач є державним органом та повинен забезпечуватись відповідним державним фінансуванням на здійснення таких видатків, а відтак обов'язок сплати судового збору, встановлений для державних органів не є таким, що позбавляє їх можливості доступу до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст. 88 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

в задоволенні клопотання Центрального відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Сапальова Т.В.