Ухвала суду № 56550867, 15.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19393/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року позов задоволено, зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати ОСОБА_2 повну та достовірну відповідь на запитання, які містяться у його запиті від 10 серпня 2015 року (вх. № ОЗІ/ФО-265 від 12 серпня 2015 року).

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідачем у повній мірі було виконано вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" та надано гр. ОСОБА_2 найбільш повну в межах своєї компетенції відповідь на його запит.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 звернувся до відповідача з запитом від 10 серпня 2015 року, зареєстрованим за №ОЗІ/ФО-265, в якому просив надати відповідь на такі питання:

- чи дійсно Голова Комісії заявляв про 400 млрд. тіньових коштів фондового ринку?

- звідки взялася ця інформація про 400 млрд. тіньових коштів фондового ринку?

- якщо ці кошти оберталися по рахунках у банках чи депозитарних установах, то чому вони тіньові?

- якщо ці кошти - чорна готівка, то звідки відомо, що ці кошти - кошти фондового ринку?

- чи не ставлять на меті такі заяви виправдання ірраціональних прагнень зруйнувати існуючу інфраструктуру фондового ринку? (а.с. 25).

На зазначений інформаційний запит позивач отримав відповідь від 17.08.2015 № 13/02/-17834/НК, в якому відповідач повідомив, що згідно аналізу даних, що подаються до Комісії, у період із початку 2014 по серпень 2015 року об'єм торгів на організованому та неорганізованому ринку з цінними паперами, обіг, яких зупинено на будь-якій фондовій біржі, склав більше ніж 400 млрд. грн. Метою прийняття рішень щодо зупинення торгівлі цінними паперами деяких емітентів на фондових біржах, була необхідність захисту інтересів держави та інвесторів, у зв'язку з невідповідністю фінансово-господарських показників даних емітентів їх ринковій капіталізації та ознаки штучного ціноутворення на цінні папери зупинених емітентів та повідомлено, що інші питання, порушені у запиті, не відносяться до компетенції Комісії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про інформацію» регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Згідно ст. 1 вказаного Закону інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону право на інформацію забезпечується, зокрема обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ч. 1, 5 ст. 6 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані: надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ст. 22 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Проаналізувавши надану Комісією відповідь на інформаційний запит позивача від 10 серпня 2015 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що остання не містить повної інформації, що запитувалася позивачем та конкретних відповідей на всі поставлені у запиті питання.

Крім того, всупереч вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідач, зазначивши, що деякі питання не відносяться до його компетенції, не направив запит належному розпоряднику, що володіє такою інформацією.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що запит позивача був направлений на з'ясування достовірності публічно оприлюдненої інформації про начебто встановлені факти порушень та виключення популістських заяв, щодо наявності так званих тіньових коштів на ринку цінних паперів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 березня 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.