Постанова № 56550817, 17.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 березня 2016 року № 826/12459/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

приватного акціонерного товариства «Атлетика Віва»

до

державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2014 №0054271501 та №0054281501, від 23.03.2015 №0016691501,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Атлетика Віва» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2014 №0054271501 та №0054281501, від 23.03.2015 №0016691501.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 28.11.2014 №9709/26-51-15-01-11 необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.12.2014 №005427150 та №0054281501, від 23.03.2015 №0016691501, оскільки, за твердженнями останнього, уточненні розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий та травень 2013 року не призвели до нарахування податку, а лише змінили вид використання накопиченого від’ємного значення податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на порушення позивачем термінів сплати узгодженого зобов’язання з податку на додану вартість до державного бюджету.

Справу №826/12459/15 розглянуто у письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, правонаступником якої наразі є державна податкова інспекція у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість приватним акціонерним товариством «Атлетика Віва».

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення приватним акціонерним товариством «Атлетика Віва» правил сплати (перерахування) узгодженого зобов’язання з податку на додану вартість, передбачене пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме (з урахуванням висновків, викладених у рішенні головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.03.2015 №4571/10/26-15-10-06):

- уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року (від 19.04.2013 №9022076750) товариством нараховано 19.04.2013 суму 1 831 716,00 грн., яку погашено 19.04.2013 у сумі 1 154 581,09 грн. за рахунок переплати, 22.04.2013 у сумі 90 048,00 грн. у зв’язку з поданням податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року (від 19.04.2013 №9022245508), 05.08.2013 у сумі 396 723,00 грн. у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року (від 05.08.2013 №9047553462), 05.08.2013 у сумі 190 363,91 грн. у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за травень 2013 року (від 05.08.2013 №9047555006);

- згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29.04.2013 №0006032230 нараховано 23.07.2013 суму 50 890,00 грн., яку погашено 05.08.2013 у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку (від 05.08.2013 №9047555006);

- згідно з актом камеральної перевірки від 21.05.2013 №2135/15-29 нараховано 05.06.2013 суму 145 000,00 грн., яку погашено 05.08.2013 у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку (від 05.08.2013 №9047555006).

За наслідками вказаної перевірки державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 28.11.2014 №9709/26-51-15-01-11, державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.12.2014:

- №0054271501, яким за затримку на 106, 106, 61 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 732 086,90 грн. приватне акціонерне товариство «Атлетика Віва» зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 146 417,38 грн.

- №0054281501, яким за затримку на 13 та 1 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 140 938,00 грн. приватне акціонерне товариство «Атлетика Віва» зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 14 093,80 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, приватним акціонерним товариством «Атлетика Віва» отримано рішення головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.03.2015 №4571/10/26-15-10-06 про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 №0054281501 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 5 089,00 грн., а в іншій частині залишено без змін.

На підставі викладеного, державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2015 №0016691501, яким за затримку сплати суми грошового зобов’язання приватне акціонерне товариство «Атлетика Віва» зобов’язано сплатити штраф, що складає 9 004,80 грн.

При цьому, рішенням державної фіскальної служби України від 20.05.2015 №10603/6/99-99-10-01-02-25 про результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 26.12.2014 №0054271501 та №0054281501, з урахуванням рішення головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.03.2015 №4571/10/26-15-10-06, залишено без змін.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

У розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, у відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Також, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).

З огляду на викладене, податкова заборгованість зі сплати податків та зборів у платника виникає у двох випадках або у разі самостійного нарахування зобов’язання, або у разі його нарахування контролюючим органом, зокрема за результатами проведення відповідної перевірки.

У свою чергу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу про несвоєчасну сплату приватним акціонерним товариством «Атлетика Віва» зобов’язань з податку на додану вартість, оскільки погашення такого зобов’язання відбулося шляхом подання позивачем уточнюючих розрахунків та податкової декларації вже після виникнення такого зобов’язання з пропуском строку їх самостійного погашення, встановленого приписами статті 57 Податкового кодексу України.

Водночас, приписами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, під час судового розгляду справи не заперечувалося правомірності подання приватним акціонерним товариством «Атлетика Віва» уточнюючих розрахунків, про які зазначено вище.

Водночас, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, як вбачається зі змісту уточнених розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року та за травень 2013 року, такі уточнення полягали у рядків 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» та 24 «Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 – рядок 23.1 – рядок 23.2)», шляхом переведення показників з одного рядка до іншого.

Таким чином, вказані уточнення не призвели до нарахування податку, а лише змінили вид використання накопиченого від’ємного значення податку на додану вартість, за рахунок якого і відбулося погашення податкових зобов’язань. Крім того, таке коригування не вчинило впливу значення податкового зобов’язання позивача з вказаного податку в цілому.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем оскаржено у судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 №0006032230, у скасуванні якого відмовлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2013 у справі №826/16641/13, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014.

Разом з тим, у відповідності до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (частина п’ята статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, враховуючи приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, зобов’язання, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013 №0006032230, набуло статусу узгодженого лише 13.03.2014, а тому твердження, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині порушення термінів сплати грошового зобов’язання, нарахованого податковим повідомленням-рішенням від 29.04.2013 №0006032230, у зв’язку з його погашенням 05.08.2013 у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку (від 05.08.2013 №9047555006), є необґрунтованими.

Натомість, згідно з підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (пункт 60.4 статті 60 Податкового кодексу України).

Отже, враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення від 23.03.2015 №0016691501, прийняте на виконання рішення головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.03.2015 №4571/10/26-15-10-06 про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 №0054281501 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 5 089,00 грн., а в іншій частині залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 №0054281501 є відкликаним, у відповідності до положень статті 60 Податкового кодексу України, а тому не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо решти позовних вимог суд, враховуючи наведені вище висновки з приводу необґрунтованості висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2014 №0054271501 та від 23.03.2015 №0016691501.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.12.2014 №0054271501 та від 23.03.2015 №0016691501.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.