Постанова № 56550686, 16.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року № 813/2154/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Булавко О.З.

з участю позивача - ОСОБА_1,

представників:

від відповідача - Недокус І.В., Роліна Г.Г.,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м.Львові за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівського обласного військового комісаріату про, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнання нечинним та скасування рішення від 16.04.2015 року за №11/366 про відмову здійснити перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні згідно з наказом військового прокурора Західного регіону України за №644к від 23.08.2011 року, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення (з урахуванням усіх виплат та доплат, які отримав після звільнення за період проходження військової служби до 26.08.2011 року) за кожний повний календарний рік служби; зобов'язання провести перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яке на липень 2011 року становило 13670 грн. 70 коп., та видати довідку - розрахунок допомоги; стягнення невиплаченої різниці вихідної допомоги при звільненні (станом на 26.08.2011 року) в розмірі 50230 грн. 70 коп., виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Підставами позовних вимог є те, що незважаючи на збільшення грошового забезпечення ОСОБА_1, що підтверджується довідками від 27.11.2014 року за №11/1001 та від 05.02.2015 року за №11/89, відповідач відмовив у здійсненні донарахування і виплати різниці вихідної допомоги при звільненні з військової служби та наданні довідки-розрахунку доплати вихідної допомоги, чим допустив порушення норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ряду інших законодавчих актів, які діяли на час виникнення спірних відносин та ці питання регламентували.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що грошова допомога при звільненні була виплачена ОСОБА_1 в повному обсязі у відповідності до ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» з дотриманням вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом МО України від 11.06.2008 року за №260. Включення до складну грошового забезпечення для обчислення грошової допомоги при звільненні різниці грошового забезпечення відповідно до п.9 Постанови КМ України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» відповідно до вищенаведених норм Закону не передбачено, оскільки ця виплата не є основним або щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, у зв'язку з чим немає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Представники відповідача проти адміністративного позову заперечили з вищевикладених підстав, просять суд відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача і представників відповідача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Наказом Військового прокурора Західного регіону України від 23.08.2011 року за №6446к (по особовому складу) полковника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади старшого помічника військового прокурора Західного регіону України з питань нагляду за виконанням законодавства про боротьбу з корупцією у зв'язку зі звільненням, згідно наказу Міністра оборони України від 09.08.2011 року за №799, з військової служби в запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) частини 7 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу. Вислуга років станом на 26.08.2011 року становить 25 років 00 місяців 25 днів.

05.02.2015 року ОСОБА_1 звернувся до виконуючого обов'язки командувача Західного оперативного командування з листом, в якому просив здійснити перерахунок (донарахування), виплату (доплату) вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% його фактичного грошового утримання (з урахуванням усіх виплат та доплат, які він отримав після звільнення за період проходження військової служби до 26.08.2011 року) за кожний повний календарний рік служби (відповідно до наказу Військового прокурора Західного регіону України від 23.08.2011 року за №6446к) та видати належним чином оформлену довідку - розрахунок такої вихідної допомоги.

У зв'язку із неотриманням відповіді на вищенаведене звернення, позивач повторно звернувся із заявою від 09.04.2015 року в якій просив терміново розглянути його звернення та надати відповідні документи.

Листом від 16.04.2015 року за №11/366 Управління Західного оперативного командування повідомило позивача, що законних та правових підстав для перегляду розміру виплаченої йому у 2011 році вихідної допомоги не має.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як передбачено ч.2 ст.46-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за №1789-XII (в редакції чинній на момент звільнення позивача з військової служби), військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" і проходять службу відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Відповідно до абзацу.1 п.1 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року за №2011-XII (в редакції чинній на момент звільнення позивача з військової служби), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Абзацом 4 цього ж пункту передбачено, що виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Аналогічні норми містяться в ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 pоку за № 2262-XII (в редакції чинній на момент звільнення позивача з військової служби), особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судом встановлено та підтверджується сторонами, що позивачу при звільненні з військової служби у серпні 2011 року було нараховано та виплачено одноразову вихідну допомогу виходячи з його грошового забезпечення у липні 2011 року в розмірі 12000 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою Управління Західного оперативного командування від 06.09.2011 року за №11/4/3340.

При цьому, в подальшому позивачу на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року за №2а-8472/12/1370 було здійснено перерахунок місячного грошового забезпечення, а тому таке в перерахунку станом на липень 2011 року повинно було становити 13614 грн. 70 коп. (без врахування одноразової виплати в розмірі 2250 грн. 00 коп.), що підтверджується довідками Управління західного оперативного командування від 27.11.2014 року за №11/1001 та від 05.02.2015 року за №11/89.

Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

За таких обставин, суд вважає, що, оскільки позивачу був здійснений перерахунок його грошового забезпечення, перерахунку та виплаті також підлягає одноразова грошова вихідна допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Також, суд вважає, що позивачем не пропущено встановлений ст.99 КАС України строк звернення до суду, оскільки про порушення свого права останній дізнався з листа Управління Західного оперативного командування від 16.04.2015 року за №11/366.

Відповідач доказів в спростування вищенаведених обставин, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не представив.

З приводу посилань відповідача на те, що при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні у складі грошового утримання позивача не враховується різниця грошового забезпечення відповідно до п.9 Постанови КМ України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Як передбачено п.38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року за №260 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329, військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються:

звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Таким чином, суд вважає, що різниця грошового забезпечення відповідно до п.9 Постанови КМ України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому повинна включатись до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога.

Крім того, дані обставини також підтверджуються судовими рішеннями, а тому не підлягають доказуванню у відповідності до положень ст.72 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість вимоги про зобов'язання Львівського обласного військового комісаріату, як правонаступника Управління Західного оперативного командування, провести перерахунок (донарахування) та виплату одноразової грошової допомоги позивача виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення позивача, визначеного в довідках Управління Західного оперативного командування від 27.11.2014 року за №11/1001 та від 05.02.2015 року за №11/89.

При цьому, з врахуванням положень ч.2 ст.162 КАС України, слід визнати протиправними дії Управління Західного оперативного командування щодо відмови здійснити перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні, оскільки саме до останнього позивач звертався про здійснення такого перерахунку (донарахування).

Також, з врахуванням того, що перерахунок розміру грошового забезпечення позивача здійснювався на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року за №2а-8472/12/1370, суд вважає за необхідне зазначити про це в резолютивній частині постанови.

Щодо вимог позивача про стягнення невиплаченої різниці вихідної допомоги при звільненні та зобов'язати видати довідку-розрахунок такої допомоги, то такі не підлягають задоволенню, оскільки стягненню передує нарахування одноразової грошової допомоги. Крім того, захист судом права позивача у такий спосіб буде підміняти функцій уповноваженого органу. При цьому, видача довідки-розрахунку здійснюється також після перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги, а тому вимога про її видачу є передчасною.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні та про зобов'язання провести перерахунок (донарахування) та виплату одноразової грошової допомоги позивача, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління Західного оперативного командування щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні згідно з наказом військового прокурора Західного регіону України за №644к від 23.08.2011 року, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення (з урахуванням усіх виплат та доплат, які отримав після звільнення за період проходження військової служби до 26.08.2011 року) за кожний повний календарний рік служби. 3.Зобов'язати Львівський обласний військовий комісаріат, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.І.Франка, 25 провести ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що проживає за адресою АДРЕСА_1, перерахунок (донарахування) та виплатити різницю вихідної допомоги при звільненні виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення, перерахованого згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року за №2а-8472/12/1370, визначеного в довідках Управління Західного оперативного командування від 27.11.2014 року за №11/1001 та від 05.02.2015 року за №11/89, за кожний повний календарний рік служби.

4. В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 березня 2016 року.

Суддя В.Я.Мартинюк