Постанова № 56550618, 16.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Житомир справа № 806/159/16

категорія 6.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання неправомірним та скасування рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23498998 від 07.08.2015.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.08.2007 року між ним та АКБ "ТАС-Комерцбанк" укладено кредитний договір №0501/0807/88-198, на забезпечення виконання якого було укладено іпотечний договір, згідно якого позивач передав в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на підставі договору купівлі-продажу №23 від 12.01.1999 р. Пізніше позивачу стало відомо, що згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права вланості, на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23498998 від 07.08.2015, власником спірної квартири є ТОВ "Факторингова комапнія"Вектор Плюс". Як підстава виникнення права власності у витязі зазначенно договір іпотеки, серія та номер 12006, виданий 06.08.2007, видавник: ПН Житомирського МНО Сєтак В.Я. Разом з тим, жодних документів про те, що ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" має будь-які документи, які надають останньому відповідні правові підстави на договір іпотеки від 06.08.2007 року йому не надавалися. На думку позивача, таке рішення відповідачем прийнято з грубим порушенням, а також всупереч Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки квартира, яка належить позивачу відповідає усім вимогам, які встановлені цим Законом та на неї відповідно, розповсюджується дія мораторію. Крім того, позивач вказав, що жодних нотаріальних дій під час державної реєстрації переходу права власності відповідачем не вчинялось. Вважає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 23498998 від 07.08.2015 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача до суду прибув, подав заяву, згідно якої просить розгляд справи провести у порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи вчасно та належним чином. Згідно поданих письмових заперечень просить у позові відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що діючи в якості державного реєстратора прийняв оспорюване рішення, яке вважає у повній мірі законним та обґрунтованим. Вказує, що на виконання вимог законодавства щодо одночасності вчинення нотаріусом реєстраційної та нотаріальної дій, у даному випадку ним було здійснено нотаріальну дію засвідчення справжності підпису, перевірка дієздатності та повноважень уповноваженої особи ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" під час складення заяви про виключення іпотеки. Крім того, зазначив, що нотаріус відповідно до приписів чинного законодавства має необхідний обсяг повноважень щодо прийняття рішення про реєстрацію права власності за іпотекодержателем, оскільки ці повноваження прямо передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2013 № 868. Правовою підставою для реєстрації права власності за іпотекодержателем є іпотечний договір, в якому міститься іпотечне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки, що за правовою силою прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя. На виконання вимог Порядку №868, ТОВ "ФК "Вектор Плюс" надано весь обсяг документів, необхідний для реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодржателя. У зв"язку з цим, відповідачем було зареєстровано право власності на предмет іпотеки за ТОВ "ФК"Вектро Плюс". Таким чином, вважає вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що висуваються на підставі неправильного застосування норм діючого законодавства.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи вчасно та належним чином. Подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе справу розглянути у порядку письмового провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.01.1999, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Малярчук Т.І. №21, придбав у власність квартиру загальною площею 44,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1., яка зареєстрована в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації 14.01.1999 за №13895(а.с.123)

06.08.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0501/0807/88-198, предметом якого стало надання кредиту в розмірі 36000,00 дол. США на строк з 06.08.2007 року по 05.08.2017 року. (а.с. 67-70)

В цей же день, 06.08.2007 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №0501/0807/88-198, між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір, предметом якого стала передача в іпотеку Іпотекодержателю належного Іпотекодавцю на праві приватної власності майна: квартири АДРЕСА_1, загальною площею 60 кв.м. (а.с.65).

28.11.2012 між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі-ПАТ "Сведбанк"), яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір факторингу, предметом якого стало відступлення права вимоги заборгованості по кредитних договорах, зазначених в Реєстрі заборгованості боржників, в тому числі за договором від 06.08.2007 №0501/0807/88-198, укладеним з ОСОБА_1(а.с.86-89).

28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір, згідно якого разом з відступленням права вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюються на підставі Договору факторингу від 28.11.2012 №15, одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами, в тому числі за договором від 06.08.2007 №0501/0807/88-198, укладеним з ОСОБА_1(а.с.83)

07.06.2013 за вих.№511947/ЛЗ Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" направлено ОСОБА_1 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, в якому зазначено, що борг за кредитним договором від 06.08.2007 №0501/0807/88-198 станом на 01.07.2013 складає 73395,74 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01.07.2013 дорівнює 586652,15 грн., а також заявлено вимогу про усунення порушень умов даного договору шляхом погашення упродовж 30 днів вказаної суми заборгованості. (а.с.63)

07.08.2015 до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Суперфіна Бориса Михайловича надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яку подано ОСОБА_6 на підставі довіреності, для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.(а.с.56)

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято рішення № 23498998 від 07.08.2015, яким у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року вирішено провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об"єкт нерухомого майна.(а.с.57)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV (далі - Закон України №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є обов'язковою.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом

Абзацом 2 ч. 1 ст. 9 Закону України №1952-IV визначено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Зокрема, абзацами 2-3 ч. 5 ст. 3 Закону України №1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

За змістом ч. 9 ст. 15 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Абзацом 7 п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; надалі Порядок №868), встановлено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України №1952-IV.

В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України №1952-IV нотаріус, як спеціальний суб'єкт, здійснює функції державного реєстратора, в тому числі, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що чинне законодавство наділяє нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора щодо прав на нерухоме майно, які виникають лише у результаті вчинення нотаріальних дій з таким майном, а також повинні реалізовуватися одночасно з їх вчиненням та за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку, що дозволяє забезпечити належний рівень захисту гарантованих Конституцією України речових прав осіб на нерухоме майно.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1)прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2)встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3)прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4)внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

5)видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6)надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Пунктом 36 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Закону України №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Підпунктом 1 п. 37 Порядку №868 встановлено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року №898-IV (далі - Закон України №898-IV), у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України №898-IV, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 ст. 37 Закону України №898-IV передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Отже, в межах процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право звернутися до органу державної реєстрації з метою державної реєстрації за собою права власності на об'єкт нерухомого майна і документом, що буде підтверджувати відповідний перехід права власності, слугуватиме або окремий договір між іпотекодавцем та іпотекодержателем, або застереження в іпотечному договорі.

З матеріалів справи вбачається, що у пп. 12.3.1 п. 12.3 договору іпотеки від 06.08.2007 , сторонами погоджено, що договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для проведення державної реєстрації права власності ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на об'єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 був саме договір іпотеки від 06.08.2007.

При цьому, жодна нотаріальна дія з приводу набуття права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації відповідачем, як спеціальним суб'єктом державної реєстрації, не вчинялась.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що ним було здійснено нотаріальну дію засвідчення справжності підпису, перевірка дієздатності та повноважень уповноваженої особи ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" під час складення заяви про виключення іпотеки, накладеної на квартиру АДРЕСА_1 згідно договору іпотеки від 06.08.2007 №12006 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 37 Закону України №898-IV, звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається саме шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на останній. Разом з тим, з огляду на норми закріплені ч. 9 ст. 15 Закону України №1952-IV та абзацом 7 п. 2 Порядку №868 , нотаріус як спеціальний суб'єкт, проводить державну реєстрацію прав на нерухоме майно, набутих виключно у результаті вчинення нотаріальної дії з таким майном.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, яке виникає на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя-рішення щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державним реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, як передбачено Наказом міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Зі змісту п. 2 зазначеного Наказу слідує, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у п. 1 Наказу (чинного на час виникнення спірних правовідносин), проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін"юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2013 р. №868 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, дії нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

Отже, на думку суду, реєстраційна дія щодо реєстрації прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" проведена з порушенням компетенції, а відтак, остання не є такою, що відповідає вимогам закону.

Крім цього, судом береться до уваги, що відповідно до ч. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

З інформаційної довідки, яка міститься в матеріалах справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 є єдиним житлом позивача.(а.с.235)

З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку, що спірна квартира не може бути примусово стягнута на підставі Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Таким чином, відповідач приймаючи оспорюване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.08.2015 №23498998 діяв з виходом за межі повноважень, визначених Законом України №1952-IV та Порядком, у спосіб не передбачений законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача від 07.08.2015 року з індексним номером 23498998 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 551,20 грн., який необхідно стягнути на його користь з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича.

Керуючись ст.86,94,158-162,186,254 КАС України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловичавід про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 23498998 від 07.08.2015.

Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 551,20 (п"ятсот п"ятдесят одна гривня двадцять копійок)

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос