Постанова № 56550482, 16.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 р. Справа № 643/13216/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2015р. по справі № 643/13216/15-а за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання виконавчого листа і щодо повернення виконавчого листа без виконання, про зобов'язання повторно розглянути та виконати заяву, про зобов'язання подати звіт про виконання постанови суду,

ВСТАНОВИЛА

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України , в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова від 02.11.2012 року та такою, що порушує його права як людини, визнати протиправними дії відповідача щодо повернення без виконання його заяви від 14.07.2015 року, зобов'язати відповідача повторно розглянути та виконати його заяву від 14.07.2015 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду по даній справі, зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, подати протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання постанови суду по даній справі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що незважаючи на визнання судовими рішеннями протиправними дій відповідача щодо не виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 09.06.2010 року по справі №2-а-42/10 в частині стягнення з Державного бюджету України на його користь витрат на правову допомогу в розмірі 2430,00 грн., відповідач тривалий час не виконує виконавчий лист Московського районного суду м. Харкова від 02.11.2012 року.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2015 року по справі № 643/13216/1 адміністративний позов позивача задоволено частково: визнано дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання заяви ОСОБА_1 від 14.07.2015 року протиправними.

Стягнуто з Державного бюджету України на його користь судовий збір в сумі 73,08 грив, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

За змістом частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті;

6) адміністративні справи щодо:

примусового повернення іноземців чи осіб без громадянства в країну походження або третю країну;

примусового видворення іноземців чи осіб без громадянства з України;

затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців чи осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню з України;

затримання з метою ідентифікації та забезпечення передачі іноземців чи осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Позивач в адміністративному позові вказав відповідачем Державну казначейську служби України, яка не є стороною по адміністративній справі № 2-а-42/10.

Згідно із Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, а тому даний адміністративний позов підлягає розгляду саме окружним судом.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення .

Як вбачається із матеріалів справи постановою Московського районного суду м.Харкова від 09.06.2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Військового комісаріату Харківської області про перерахунок розміру пенсії та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Вказане судове рішення в силу ст. 254 КАС України набуло законної сили.

На виконання постанови суду 02.11.2012 року Московським районним судом м. Харкова виданий виконавчий лист у справі № 2-а-42/2010 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 2430 грн.

З метою виконання вказаного рішення суду позивач 05.02.2013 року звернувся до ДКС України із заявою про виконання судового рішення,

Листом від 04.03.2013 року за № 5-13/2303-6140 Державна казначейська служба України повернула позивачу виконавчий лист Московського районного суду м. Харкова від 02.11.2012 року у справі № 2-а-42/2010, посилаючись на відсутність бюджетних призначень на відшкодування правової допомоги у Законі України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».

Позивач з такими діями Державної казначейської служби України не погодився та звернувся за захистом своїх прав до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року у справі № 820/2103/13-а визнані протиправними дії ДКС України щодо повернення без виконання заяви позивача від 05.02.2013 року, зобов'язано ДКС України розглянути питання щодо безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 в сумі 2430 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили 09.07.2013 року.

Позивач звертався із заявами про прийняття до виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова від 02.11.2012 року по справі № 2-а-42/2010 до Державної казначейської служби України 18.07.2013 року, 05.11.2013року, 02.04.2014 року , про те за наслідками розгляду виконавчі листи було повернено, оскільки в Державних бюджетах на 2013 та 2014 рік не передбачено бюджетних призначень на відшкодування витрат на правову допомогу (а.с.26,27,29).

Зважаючи на невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. в частині стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 2430 грн. позивач зернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про судовий контроль в порядку статті 267 КАС України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними бездіяльності, вчинених Державною казначейською службою України на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року по справі № 820/2103/13-а та порушення прав позивача, підтверджених постановою суду - залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року в частині відмови в задоволенні заяви позивача про визнання бездіяльності Державної казначейської служби України щодо невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. по справі № 820/2103/13-а протиправною та такою, що порушує його права як людини - скасовано , та визнано бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. по справі № 820/2103/13-а протиправною та такою, що порушує права ОСОБА_1 як людини.

14.07.2015 року позивач звернувся до Державної казначейської служби України з заявою про виконання вказаного виконавчого листа з необхідним пакетом документів, проте виконавчий лист повернено , оскільки строк його пред'явлення до виконання пропущений (а.с.30).

Підставою для звернення з даним позовом стало повернення документів Державною казначейською службою України без виконання виконавчого листа, виданого 02.11.2012 року Московським районним судом м. Харкова від 09.06.2010 року у справі № 2-а-42/2010 через пропущення строку його пред'явлення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як вбачається з статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентовані приписами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Водночас, згідно з положеннями абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року № 4901-VІ, який набрав чинності 1 січня 2013 року, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, з 1 січня 2013 року судові рішення про стягнення коштів з державного органу виконуються Державною казначейською службою України шляхом списання коштів з рахунків державного органу або за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За змістом п.п. 4 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Процедура стягнення коштів державного та місцевих бюджетів врегульована Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (далі - Порядок).

Відповідно до абз.1 пункту 2 Порядку №845, безспірне списання це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з пунктом 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За змістом пункту 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Строки пред'явлення виконавчих документів перериваються в разі пред'явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку.

Пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - не поновлюються.

Підпунктом 1 п. 9 Порядку №845 визначено перелік підстав для повернення виконавчого документу, зокрема, якщо виконавчий документ пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку.

Колегія суддів зазначає, що позивач протягом 2013-2014 років звертався із заявами про прийняття до виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова від 02.11.2012 року по справі № 2-а-42/2010 до Державної казначейської служби України, а саме : 18.07.2013 року, 05.11.2013року, 02.04.2014 року , про те за наслідками розгляду виконавчі листи було повернено, оскільки в Державних бюджетах на 2013 та 2014 рік не передбачено бюджетних призначень на відшкодування витрат на правову допомогу . Підстаою для повернення без виконання виконавчого листа від 17.08.2015 року, відповідач зазначив пропущення строку його пред'явлення до виконання.

За змістом статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як вбачається із постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. в справі 820/2103/13-а зазначеним судовим рішенням визнана протиправною бездільність Державної казначейської служби щодо не виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. по справі № 820/2103/13-а, якою в свою чергу визнані дії Державної казначейської служби щодо повернення без виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова від 09.06.2010 року у справі № 2-а-42/2010.

Крім того, зазначеним судовим рішеннм також встановлено, що 25.10.2013 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 40410407 щодо зобов'язання Державної казначейської служби України розглянути питання щодо безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 в сумі 2430,00 грн.

28.04.2014 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№40410407 (т.2 а.с.31), з підстав п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення.

В свою чергу, у травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив суд: - визнати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.04.2014 року про закінчення виконавчого провадження № 40410407 незаконною та такою, яка порушує права ОСОБА_1 як людини; визнати дії (бездіяльність) Державної виконавчої служби України по виконавчому провадженню № 40410407 щодо виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. по справі № 820/2103/13-а протиправною та такою, що порушує права ОСОБА_1 як людини, які передбачені ч. 1 ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЕТS № 9); визнати бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не виконання заяви ОСОБА_1 від 05.02.2014 року протиправною; визнати дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання заяви ОСОБА_1 від 02.04.2014 року протиправними; зобов'язати Державну казначейську службу України виконати заяву ОСОБА_1 від 05.02.2014 р. за рахунок Державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами; стягнути на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в сумі 32886 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) гривень з Державного бюджету України в особі суб'єктів владних повноважень - Державної виконавчої служби України та Державної казначейської служби України шляхом їх безпосереднього списання із рахунків суб'єктів владних повноважень - Державної виконавчої служби України та Державної казначейської служби України солідарно по 16443 (шістнадцять тисяч чотириста сорок три) гривні; вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів про захист яких просить ОСОБА_1; стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3150 (три тисячі сто п'ятдесят) гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області в межах видатків, передбачених Територіальному управлінню Державній судовій адміністрації України в Харківській області на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 компенсацію за відрив від звичайних занять у сумі 14 (чотирнадцять) гривень 60 коп. солідарно по 7, 30 грн. з кожного.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 р. у справі №820/9021/14, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014 р. та 18.08.2014 р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не виконання заяви ОСОБА_1 від 05.02.2014 року протиправною; визнано дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання заяви ОСОБА_1 від 02.04.2014 року протиправними; - зобов'язано Державну казначейську службу України виконати заяву ОСОБА_1 від 05.02.2014 р. за рахунок Державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (61027, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судові витрати по справі у розмірі 73,08грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.11.2014р. №К/800/42268/14, №К/800/43419/14 ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014р. та 18.08.2014р. та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. у справі №820/9021/14 в частині задоволення позовних вимог - скасовано, провадження в частині вимог - закрито.

Приймаючи рішення про закриття провадження по справі № 820/9021/14, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.11.2014 р. зазначив, що якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю ДКС України на виконання вищевказаної постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року у справі № 820/2103/13-а, порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду в порядку ст. 267 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача або про порушення його прав, підтверджених вищевказаною постановою, а не пред'являти новий адміністративний позов, що в послідуючому і було зроблено позивачем.

А постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. в справі 820/2103/13-а за заявою позивача в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, визнана протиправною бездіяльність Державної казначейської служби щодо не виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. по справі № 820/2103/13-а,

З огляду на викладене, оцінюючи дії Державної казначейської служби України на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності дій Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова від 09.06.2010 року у справі № 2-а-42/2010.

Щодо інших позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року у справі № 820/2103/13-а визнані протиправними дії ДКС України щодо повернення без виконання заяви позивача від 05.02.2013 року, зобов'язано ДКС України розглянути питання щодо безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 в сумі 2430 грн., Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. в справі 820/2103/13-а підтверджено, що зазначена постанова підлягає виконанню і на теперішній час.

Визнання колегією суддів протиправними дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання заяви позивача від 14.07.2015 є достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання Державну казначейську службу України, як суб'єкта владних повноважень, подати протягом одного місяця , з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 п. 4 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Згідно з абзацом 4 п. 4 ч. 1 статті 207 названого Кодексу у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції задовольняючи частково адміністративний позов в частині визнання протиправними дій Державної казначейської служби щодо повернення без виконання заяви позивача від 14.07.2015 вважає достатнім такий спосіб захисту порушеного права позивача , підстави зобов'язати надати звіт про виконання цього судового рішення - відсутні.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права вона відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови - про часткове задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного , керуючись статтями 160,167, 195, 197, 198, 202, 205,207, 212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2015 року по справі № 643/13216/15 - задовольнити частково.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2015 року по справі № 643/13216/15 - скасувати. Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання виконавчого листа і щодо повернення виконавчого листа без виконання, про зобов'язання повторно розглянути та виконати заяву, про зобов'язання подати звіт про виконання постанови - задовольнити частково.

Визнати дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання заяви ОСОБА_3 від 14.07.2015 року протиправними. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Старосуд М.І.