Постанова № 56550477, 14.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 р. Справа № 816/48/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сиромятнікова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016р. по справі № 816/48/16

за позовом ОСОБА_1

до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області

про визнання неправомірною бездіяльності,

ВСТАНОВИЛА:

18 січня 2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 по суті скарги від 3 листопада 2015 року в передбачений Законом строк.

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, щодо неподання до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, для здійснення перерахунку пенсії, уточненої довідки про розмір грошового утримання ОСОБА_1, з включенням до неї відомостей про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні на пенсію з МВС, в перерахованому розмірі з врахування нового посадового окладу 800 гривень та змінених розмірів грошового забезпечення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області безпідставно не надіслала до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, для здійснення перерахунку пенсії, уточненої довідки про розмір грошового утримання ОСОБА_1, з включенням до неї відомостей про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні на пенсію з МВС, в перерахованому розмірі з врахування нового посадового окладу 800,00 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення. Також Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області не надала відповіді ОСОБА_1 по суті скарги від 03 листопада 2015 року в передбачений Законом строк.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційноїї комісії УМВС України в Полтавській області про визнання неправомірною бездіяльності задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) по суті скарги від 03 листопада 2015 року в передбачений Законом строк.

Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, щодо неподання до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, для здійснення перерахунку пенсії, уточненої довідки про розмір грошового утримання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з включенням до неї відомостей про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні на пенсію з МВС, в перерахованому розмірі з врахування нового посадового окладу 800,00 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 в період з 26 травня 1987 року по 01 грудня 2003 року проходив службу на посадах середнього начальницького складу органів внутрішніх справ в підрозділах Кременчуцького міського управління ГУ МВС України в Полтавській області.

01 грудня 2003 року наказом № 100 о/с Управління МВС України в Полтавській області згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом "б" статті 65 (через хворобу у відставку) на пенсію.

З 01 січня 2007 року ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262 - ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

09 липня 2015 року позивач направив на адресу відповідача письмову заяву, в якій просив Управління МВС України в Полтавській області негайно направити до ГУ ПФУ в Полтавській області уточнену довідку про склад його грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії, до якої включити відомості про отримувані ним: суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні /а. с. 6/.

В серпні 2015 року позивач отримав відповідь вих. 4/С-33 від 28 липня 2015 року на вищевказану заяву, в якій йшлося про відмову в задоволенні вимоги про направлення до ГУ ПФУ в Полтавській області уточненої довідки про склад його грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії /а. с. 7/.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 жовтня 2015 року по справі № 524/7186/15-а, яка набрала законної сили 21 грудня 2015 року: визнано протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 28 липня 2015 року за вих. № 4/С-ЗЗ щодо відмови направити уточнену довідку про розмір грошового утримання ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення перерахунку пенсії; зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення перерахунку пенсії, уточнену довідку про розмір грошового утримання ОСОБА_1, включивши до неї відомості про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні в перерахованому розмірі з врахуванням нового посадового окладу 800 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення; зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця від дати набрання судовим рішення законної сили /а. с. 8-9/.

На підставі вищевказаної постанови, 03 листопада 2015 року позивач направив засобами електронного зв'язку на електронну адресу, яка належить УМВС України в Полтавській області, електронне звернення в якому просив: повторно розглянути заяву від 09 липня 2015 року та за результатами розгляду направити до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, для здійснення перерахунку пенсії, уточнену довідку про розмір грошового утримання ОСОБА_1, включивши до неї відомості про отриману одноразову грошову допомогу при звільненні в перерахованому розмірі з врахування нового посадового окладу 800,00 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення; призначити службове розслідування щодо протиправної відмови УМВС України в Полтавській області від 28 липня 2015 року вих. № 4/С-33 щодо відмови направити уточнену довідку про розмір грошового утримання ОСОБА_1 до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення перерахунку пенсії /а. с.10-11/.

22 грудня 2015 року ОСОБА_1 повторно направив на адресу відповідача звернення з приводу виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 жовтня 2015 року по справі № 524/7186/15-а /а. с. 12-13/.

Зважаючи на відсутність станом на дату звернення до суду відповідей на дані звернення, а також не виконання жодного зобов'язання покладеного на відповідача постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 жовтня 2015 року по справі № 524/7186/15-а, позивач з метою захисту власних прав та інтересів звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкт владних повноважень ненадаючи відповідь на звернення позивача від 03.11.2015 року та неподаючи до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області уточненої довідки про розмір грошового утримання позивача, діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до положень статті 3 цього Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно із статтею 5 цього Закону звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Статтею 7 Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Разом з тим, згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Водночас наказом МВС України від 10 жовтня 2004 року № 1177 затверджено Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України (далі - Положення № 1177), яким установлено єдиний для органів внутрішніх справ України, внутрішніх військ МВС України, навчальних закладів МВС України, установ, організацій і підприємств системи МВС України (далі - органи внутрішніх справ) порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.

Так, абзацом 4 пункту 1.6 Положення № 1177 під терміном "заява" (клопотання) вбачається звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотанням ж є письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до норм пунктів 2.1. - 2.2 вказаного Положення, письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, реєстрації та первинному розгляду з метою визначення їх належності до компетенції органів внутрішніх справ та призначення за ними конкретного виконавця.

Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів внутрішніх справ або їх заступниками відповідно до їх повноважень

Відповідно до пункту 4.5 Положення № 1177 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів внутрішніх справ, має права, визначені статтею 18 Закону України "Про звернення громадян". Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді (пункт 4.6 цього ж Положення).

Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівника або його заступника. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, вжиті органом внутрішніх справ, у межах його компетенції, для захисту конституційних прав громадян. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка долучається до матеріалів перевірки звернення. У журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли поштою, або журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли під час особистого прийому, або ЕРК фіксується, що про наслідки перевірки автора повідомлено в усній формі під час особистої бесіди (пункт 4.7 Положення № 1177).

Термін розгляду звернень обчислюється з дня їх надходження та реєстрації в органі внутрішніх справ до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то за останній день терміну вважається перший після нього робочий день (пункт 5.1).

Згідно пунктом 5.2 Положення № 1177 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень:

5.2.1. Прийняти до свого провадження.

5.2.2. Передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого органу внутрішніх справ.

5.2.3. Надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ, про що одночасно повідомити автора.

5.2.4. Залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян".

Водночас у відповідності до пункту 5.3 Положення № 1177 у разі направлення звернення для перевірки й прийняття рішення до підвідомчих органів внутрішніх справ термін розгляду такого звернення обчислюється з дня надходження його до органу внутрішніх справ вищого рівня й закінчується днем надання відповіді тим органом внутрішніх справ, який його розглядав по суті. В інших випадках термін розгляду звернень громадян обчислюється від дня їхньої реєстрації.

Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання (пункт 5.4).

За зверненнями громадян, за якими неможливо своєчасно закінчити перевірку та прийняти в установлений термін рішення, виконавець не пізніше ніж за 3 робочі дні до закінчення цього терміну письмово доповідає керівникові органу внутрішніх справ або його заступникові і порушує питання щодо продовження терміну в межах, установлених законодавством про звернення громадян. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів (підпункт 5.5). Про продовження терміну розгляду письмово повідомляється автор звернення.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про надання відповідей за кожним із звернень позивача /а. с. 24-25/.

Як вбачається з матеріалів справи, що всі листи, на які відповідач посилається як на відповіді, не можуть вважатися відповідями на звернення позивача, адже не відповідають на конкретні питання, вказані у зверненнях.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) по суті скарги від 03 листопада 2015 року в передбачений Законом строк.

Водночас, колегія суддів, вважає передчасним висновок суду першої інстанції, щодо визнання протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, щодо неподання до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, для здійснення перерахунку пенсії, уточненої довідки про розмір грошового утримання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з включенням до неї відомостей про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні на пенсію з МВС, в перерахованому розмірі з врахування нового посадового окладу 800,00 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення, виходячи з наступного.

Дійсно, постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, по справі № 524/7186/15-а, яка набрала законної сили 21 грудня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 28 липня 2015 року за вих. № 4/С-ЗЗ щодо відмови направити уточнену довідку про розмір грошового утримання ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення перерахунку пенсії.

Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення перерахунку пенсії, уточнену довідку про розмір грошового утримання ОСОБА_1, включивши до неї відомості про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні в перерахованому розмірі з врахуванням нового посадового окладу 800,00 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення.

Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця від дати набрання судовим рішення законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, вказану ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 року, відповідач отримав лише 31.12.2015 року. (а.с. 67).

Як встановлено з пояснень представника відповідача, наданих під час судового засідання суду апеляційної інстанції та не заперечувалось позивачем, 15.01.2016 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області звернулось з заявою про роз'яснення резолютивної частини постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 жовтня 2015 року по справі №524/7186/15-а, що не суперечить діючому законодавству.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.02.2016 року заяву Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про роз'яснення резолютивної частини постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 жовтня 2015 року по справі №524/7186/15-а - задоволено.

Роз'яснено постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 жовтня 2015 року по справі №524/7186/15-а.

Також, колегією суддів, під час судового засідання встановлено, що відповідачем, Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, виконано зобов'язання щодо подання до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, для здійснення перерахунку пенсії, уточненої довідки про розмір грошового утримання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з включенням до неї відомостей про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні на пенсію з МВС, в перерахованому розмірі з врахування нового посадового окладу 800,00 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення, про що свідчить постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 22.02.2016 року ВП № 49904254 про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 63) та даний факт не заперечувався позивачем.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, щодо скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року по справі № 816/48/16 в частині визнання протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, щодо неподання до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, для здійснення перерахунку пенсії, уточненої довідки про розмір грошового утримання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з включенням до неї відомостей про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні на пенсію з МВС, в перерахованому розмірі з врахування нового посадового окладу 800,00 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Таким чином, витрати, що пов'язані із прибуттям до суду є судовими витратами.

На підтвердження витрат позивача, що пов'язані із прибуттям до суду, надано проїзний документ N 062378 на суму 130 грн.00 коп., який підтверджує факт понесення витрат позивача на прибуття до суду.

Разом з тим, частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Враховуючи, що позовні вимоги, за результатами розгляду справи задоволені частково, підлягають відшкодуванню витрати понесені позивачем пов'язані із прибуттям до суду і поверненням до постійного місця мешкання, документально підтверджені в розмірі 130 грн., а разом на загальну суму 260 грн. Доказів в підтвердження понесення відповідачем витрат на відрив від звичайних завдань суду не обґрунтовано та не надано, а тому в цій частині ці вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, документально підтвердженими витратами, які підлягають стягненню на користь позивача є витрати у розмірі 260 грн. 00 коп., та підлягають стягненню з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

Через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - частковому скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016р. по справі № 816/48/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог, щодо визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, щодо неподання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, для здійснення перерахунку пенсії, уточненої довідки про розмір грошового утримання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з включенням до неї відомостей про отриману позивачем одноразову грошову допомогу при звільненні на пенсію з МВС, в перерахованому розмірі з врахування нового посадового окладу 800,00 грн. та змінених розмірів грошового забезпечення.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині відмовити в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року по справі № 816/48/16 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08592276) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 260 (двісті шісдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судд(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст постанови виготовлений 18.03.2016 р.