Ухвала суду № 56550457, 14.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 р. Справа № 876/12385/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.

за участі:

представника позивача: Грудініна А.Ю.,

представника відповідача: Антонюка І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2015р. по справі № 813/3211/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними і скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2015 року провадження у справі № 813/3211/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001270801/8192 від 20.08.2012 року, № 0000303100/8337 від 30.05.2013 року, № 0000313100/8338 від 30.05.2013 року, № 0000134010/7392 від 14.11.2013 року, № 0000144010/7393 від 14.11.2013 року - закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "Миколаївцемент" оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження судового розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

13.07.2015р. представником ПАТ "Миколаївцемент" подано заяву про доповнення позовних вимог, згідно якої позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0001270801/8192 від 20.08.2012р., №0000303100/8337 від 30.05.2013р. в частині податку на прибуток підприємств у розмірі 105470 грн., №0000313100/8338 від 30.05.2013р. в частині податку на додану вартість у розмірі 473 394 грн. та штрафних санкцій у розмірі 236697 грн., № 0000134010/7392 від 14.11.2013р. в частині податку на додану вартість у розмірі 288335 грн. та штрафних санкцій у розмірі 72083,75 грн., №0000144010/7393 від 14.11.2013р. в частині податку на прибуток підприємств у розмірі 431884 грн. та штрафних санкцій у розмірі 107971 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Львові МГУ Міндоходів від 24.04.2015р. №5843/61/28-06-42/1085 ПАТ "Миколаївцемент" не погоджено застосування податкового компромісу в частині 105 470 грн., а також рішенням відповідача від 24.04.2015р. №5847/63/28-06-42/1087 позивачу не погоджено застосування податкового компромісу в частині 473394 грн. (податкові зобов'язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0000303100/8337 від 30.05.2013р., №0000313100/8338 від 30.05.2013р.).

Податковий орган, мотивуючи відмову у погодженні застосування податкового компромісу, зазначив на наявність невідповідності заяви позивача умовам податкового компромісу, передбаченого підрозділом 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та п. 2.1, 3.12 "Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу", затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13, зокрема: податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування), натомість, актом перевірки позивача встановлено порушення п.п. 135.5.4. п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету та ПДВ

Згідно пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктами 7, 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що аналіз наведеного дає підстави вважати, що процедура податкового компромісу може розповсюджуватися як на випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток шляхом подання уточнюючих розрахунків, так і на випадки наявності неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.

Норми Податкового кодексу України не містять обов'язкової умови наявності факту заниження зобов'язання з податку на прибуток виключно у зв'язку із завищенням витрат та факту заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту), що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, при застосуванні податкового компромісу з неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що рішення щодо непогодження застосування податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 24.04.2015р. №5843/61/28-06-42/1085 та від 24.04.2015р. №5847/63/28-06-42/1087 було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними.

Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на податкові зобов'язання визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями поширюється податковий компроміс.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі досягнуто податкового компромісу, передбаченого пунктом 8 підрозділу 9.2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, відповідно до якого, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, та платником податків сплачено податкові зобов'язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями у відповідному розмірі.

Крім цього, відповідно до п. 11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі за позовом ПАТ "Миколаївцемент" до СДПІ зОВПП у м. Львові МГУ Міндоходів в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000303100/8338 від 30.05.2013р. та №0000303100/8337 від 30.05.2013р.

Крім цього, матеріалами справи підтверджується, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. у справі № 2а-9293/12/1370 адміністративний позов ПАТ "Миколаївцемент" до СДПІ з ОВПП у м. Львові МГУ Міндоходів задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0001270801/8192 від 20.08.2012 року. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015р. апеляційна скарга податкового органу відхилена, постанова суду першої інстанції залишена без змін та відповідно набрала законної сили.

Також, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. у справі №813/3160/14 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено частково. Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року № 0000134010/7392, в сумі 53706 грн., визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року № 0000144010/7393 в сумі 77046 грн.

В подальшому, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015року апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" задоволено частково.

Клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін внаслідок досягнення податкового компромісу задоволено повністю, а клопотання Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" - задоволено частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі №813/3160/14 визнано нечинною в частині досягнення сторонами спору податкового компромісу по податковому повідомленні-рішенні №0000144010/7393 від 14.11.2013р. за платежем податок на прибуток на суму 2 807 734,00 грн. основного платежу та 100 048,00грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та по податковому повідомленні-рішенні №0000134010/7392 від 14.11.2013р. за платежем податок на додану вартість на суму 2 121 597,00 грн. основного платежу та 696 053,00 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), та провадження у справі в цій частині закрито.

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі №813/3160/14 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суд від 15.09.2015р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. в частині залишеній без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015р. залишено без змін.

Відтак, з врахуванням п.4 ч.1 ст. 157 КАС України, колегія суддів апеляційного суду вважає провадження у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001270801/8192 від 20.08.2012р., №0000134010/7392 від 14.11.2013р., №0000144010/7393 від 14.11.2013р. закритим правильно.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2015р. по справі № 813/3211/15- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали складений 18.03.2016 року.