Ухвала суду № 56550386, 17.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 876/50/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімшинторг» до Відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И Л А:

10 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімшинторг» звернулось в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції в якому просило визнати протиправною, незаконною постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського управління юстиції Здерко М.М. «про відкриття виконавчого провадження від 17 квітня 2015 року за виконавчим листом №809/270/15 виданим 26 березня 2015 року про стягнення податкового боргу в сумі 6120грн.» та скасувати її.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №47274377 від 17 квітня 2015 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Відділ державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною.

Також, апелянт по справі зазначив, що виконання судового рішення про стягнення податкового боргу може здійснюватися податковим органом самостійно відповідно до положень Податкового кодексу України, так і органами державної виконавчої служби в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 17 лютого 2015 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд виніс постанову, якою задоволено позов прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Богородчанському районі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімшинторг» 6120грн. податкового боргу.

17 квітня 2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Богородчанського управління юстиції Здерко Мариною Мирославівною, розглянувши заяву про примусове виконання виконавчого листа №809/270/15 від 26 березня 2015 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47274377, за якою з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімшинторг» стягувалось 6120грн. податкового боргу.

22 липня 2015 року на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №47274377.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Водночас, статтею 3 вказаного Закону визначено можливість виконання рішень іншими органами та передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.95 - ст.99 Податкового кодексу України.

За змістом п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, пунктом 12.1 якої встановлено, що органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є органи державної податкової служби.

Сам же механізм виконання таких судових рішень передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції до банку не подається, а реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абз.2 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному п.95.7 - п.95.21 ст.95 Податкового кодексу України.

Отже, Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення з платника податків коштів в рахунок погашення податкового боргу й органами стягнення за такими рішеннями є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України; органи ж державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Згідно з п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку задовольняючи адміністративний позов, так як відповідно до Податкового кодексу України органи державної виконавчої служби не залучаються до стягнення податкового боргу з юридичних осіб, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження №47274377 від 17 квітня 2015 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року по справі №809/4293/15 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя Д.М. Старунський

Суддя А.І. Рибачук