П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2016 р. Справа № 521/20054/15-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Мурзенко М.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2015 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (надалі - відповідач, УПФ), в якому просила:
- визнати протиправною відмову УПФ від 25.05.2015 року № 336/М-1 від 09.12.2015 у врахуванні інших видів виплат та надбавки за вислугу років в розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати УПФ здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії починаючи з 19.11.2003 року у розмірі 90% з урахуванням інших видів виплат та надбавки за вислугу років в розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг згідно з довідкою від 09.11 2015 № 6042/М/15-52-05-00 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям , а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах , ніж ті , з яким їм призначено (перераховано) пенсію, виданої ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області без зміни базового місяця індексації пенсії - жовтень 2009 року;
- звернути постанову до негайного виконання.
Позов мотивовано тим, що 26 листопада 2015 року позивач звернулась до УПФУ в Малиновському районі із заявою про перерахунок розміру пенсії, обчисленої не в повному обсязі при призначенні з 19.11.2003 року, у відповідність до законодавства України, шляхом врахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань без зміни базового місяця індексації пенсії - жовтень 2009 року та надбавки за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг, подавши довідку за встановленою формою, проте в перерахунку їй було відмовлено з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015, відповідно до яких з 01.06.2015 року пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про державну службу» перерахунку не підлягають.
За наслідками розгляду адміністративного позову Малиновським районним судом м. Одеси 01 лютого 2016 року прийнято постанову якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з позицією відповідача та мотивував своє рішення тим, що з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначеного Законом України «Про державну службу» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, з 19.11. 2003 року їй нараховується та сплачується пенсія за віком, має стаж державної служби 21 рік 4 місяці 4 дні, що підтверджується протоколами розрахунку пенсії (а.с. 21, 22).
26 листопада 2015 року, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії (а.с. 16-17), надав довідку про заробітну плату (а.с. 20), листом відповідача від 09 грудня 2015 року в здійсненні перерахунку їй було відмовлено (а.с. 23).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з позицією відповідача та мотивував своє рішення тим, що з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначеного Законом України «Про державну службу» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно змісту статті 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, чинній на час призначення пенсію позивачу, пенсія призначається державним службовцям в розмірі 90 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Приписами ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналізуючи вищевикладені положення, колегія суддів дійшла висновку, що матеріальна допомога входила до системи оплати праці державного службовця.
При цьому, приписами ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Приписами ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, які не включаються до складу заробітної плати державного службовця згідно Закону України «Про державну службу», повинні враховуватися Відповідачем при обчисленні розміру його пенсії.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 21-314а14 та від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11.
Крім того, необхідно зауважити, що постановою Правління Пенсійного фонду України «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах N 2а-8893/12/2670, N 2а-4753/09/2670» від 04.09.2013 року № 15-1 затверджено нову форму довідки про складові заробітної плати державних службовців, яка містить графу «Інші виплати».
Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що посилання відповідача на пункт 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а в силу статті 22, закріплені Конституцією України нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.
Ураховуючи наведене, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії за Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до УПФ із заявою про перерахунок пенсії із більшого заробітку 26.11.2015 року, надавши довідку про заробітну плату від 09.11.2015 року №6042/М/15-52-05-00.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до норм ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» УПФ зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 01.12.2015 року, а не з 19.11.2003 року як зазначив позивач.
Отже, в зв'язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку і відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.
Відповідно до п. 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувана постанова суду - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.п.3, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову УПФ від 25.05.2015 року № 336/М-1 від 09.12.2015 у врахуванні інших видів виплат та надбавки за вислугу років в розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент проведення перерахунку пенсії) із застосуванням вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент виникнення права на призначення пенсії), в розмірі 90% від суми заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки від 09.11.2015 року №6042/М/15-52-05-00, починаючи з 01.12.2015 р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які брали участь у справі, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції
Суддя-доповідач: О.О. Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: Л.П. Шеметенко
Судове рішення № 56550366, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/20054/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: