Ухвала суду № 56550351, 02.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 року

справа № 808/6113/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року про відмову у відстроченні судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Вільнянська об'єднанана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась з адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)», в якому просила стягнути з відповідача кошти у сумі 36 193,45 грн. податкового боргу з податку на додану вартість на р/р 31113029700079, одержувач: УК у Вільнянському районі (Вільнянський район), код податку 14010100, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37997149, МФО 813015; кошти у сумі 2 053,99 грн. податкового боргу з податку з власників наземних транспортних та інших самохідних машин і механізмів на р/р 33214807700080, одержувач: УК у Вільнянському районі (Вільнянський район), код податку 12020100, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37997149, МФО 813015; кошти у сумі 333,02 грн. податкового боргу з податку на інші збори та забруднення навколишнього природнього середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища на р/р 33112329700080, одержувач: УК у Вільнянському районі (Вільнянський район), код податку 19050200, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37997149, МФО 813015.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2015 року задоволено позов Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області(№20)» про стягнення податкового боргу, та стягнуто кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 36193,45 грн., кошти у сумі податкового боргу з податку з власників наземних транспортних та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 2053,99грн., кошти у сумі податкового боргу з податку на інші збори та забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища у розмірі 333,02 грн (а.с.52).

03.12.2015 року Державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області(№20)» звернулось із заявою про відстрочення виконання судового рішення строком на три роки.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2015 року у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення строком на три роки відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове – про задоволення заяви.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останнього.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Також, приписами ч. 2 ст. 263 КАС України передбачено, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що підставою для відстрочення виконання рішення суду в розумінні ст. 263 КАС України можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником, що в даному випадку зроблено не було.

Щодо, доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі стосовно не витребування судом першої інстанції доказів, оскільки суд, даючи оцінку доказам, наданими сторонами, також не позбавлений права, а за необхідності, навіть зобов'язаний витребувати додаткові докази за власною ініціативою, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до суду першої інстанції не надані податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, а також звіти про результати фінансової діяльності за 2015 рік, довідки банківських установ про відсутність коштів на рахунках та довідка ТВБВ 1007/0336 АТ “Ощадбанк” відносно рахунку № 26003301021537, надана відповідачем не може підтверджувати відсутність коштів на всіх рахунках підприємства (а.с. 104).

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач має відкритий у ТВБВ 1007/0336 АТ «Ощадбанк» рахунок № 26004300021537, натомість докази відсутності коштів на вказаному рахунку останнім також не надані (а.с. 67).

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності обставин для відстрочення судового рішення визначених ст. 263 КАС України.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цьогоКодексу.

Враховуючи, що обставин визначених вказаною нормою при розгляді апеляційної скарги встановлено не було, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги додаткові докази подані відповідачем до апеляційного суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 199, ст. 200 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) – залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року про відмову у відстроченні судового рішення – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай