Ухвала суду № 56550336, 15.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 521/13223/15-а

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Мирончук Н.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил №0554/50000/15 від 10 серпня 2015 року.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та скасування постанови про порушення митних правил не відповідає встановленим обставинам справи, так як відповідачем належним чином доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні умисних дій спрямованих на зменшення розмірів митних платежів, відповідальність за які передбачені ст. 485 МК України, а як наслідок обґрунтовано притягнуто останню до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 має ліцензію ДМС України серії АВ № 6711687 від 14 червня 2012 року, відповідно до якої здійснює діяльність митного брокера.

Крім того, позивач уповноважений на роботу з митними органами, згідно договору-доручення № 20/07 від 10 липня 2014 року, на здійснення послуг декларанта, укладеного між МПП «ВІСЛА» та ТОВ «АДОНІОН».

Згідно п. 1.1 вказаного договору-доручення, МПП «Вісла» взяло на себе обов'язок здійснити від імені та за рахунок довірителя ТОВ «АДОНІОН» декларування вантажів, майна, послуг довірителя, які переміщуються через митний кордон України, згідно з діючим МК України.

Відповідно до п. 2.1.1 вказаного договору-доручення, МПП «Вісла» зобов'язалось надавати митним органам належним чином оформлену вантажну митну декларацію (ВМД) та інші документи, необхідні для оформлення пропуску товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон.

До Південної митниці Міндоходів 04 вересня 2014 року від фірми відправника «OZ TEKSIN TEKSTIL MAK.VE YAN SAN. U RUNLERI NAKLIYE TURIZM SAN. VE TIC. LTD.STI.» (Туреччина) на вантажному автомобілі надійшов товар: «взуття, одяг, білизна туалетна, тканина та інші».

В якості підстави для переміщення зазначених товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі «імпорт», позивачем надано наступні документи: CARNET TIR № DX 75397937, CMR від 02.09.2014 № 937, контракт від 24.06.2014 №0614-05, інвойс від 02.09.2014 № 0402135, інвойс від 02.09.2014 № 0402135/1, пакувальний лист від 02.09.2014 р. № 0402135/1, а також митна декларація в режимі «ІМ40ДЕ» від 29.08.2014 № 500040001/2014/014932.

Всі вищезазначені товари оформлені в Південній митниці Міндоходів у митному режимі «імпорт» та випущені у вільний обіг, що не заперечується сторонами у справі.

З метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари, відповідачем направлено відповідний запит до митних органів Туреччини від 26 грудня 2014 року № 11055/5/99-99-26-03-03-16.

У відповідь на вказаний запит, листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України від 20 квітня 2015 року № 14049/7/99-99-26-03-03-17 надійшла відповідь митних органів Туреччини № 29980007/724-01-03/UА/5995278-62090721 від 25 лютого 2015 року із наданням експортних митних декларацій, які стали підставою для відправки товарів з Туреччини до України.

На підставі отриманої інформації митним органом встановлено факт суттєвого заниження вартості товарів, оформлених у Південній митниці Міндоходів внаслідок подання ОСОБА_4 неправдивих відомостей щодо вартості задекларованих товарів, згідно митної декларації №500040001/2014/014932 від 29 серпня 2014 року.

Внаслідок чого, митним органом 10 серпня 2015 року винесено постанову у справі про порушення митних правил №0554/50000/15 від 10 серпня 2015 року, якою притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності шляхом накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 8 979 231,54 грн., згідно ст. 485 МК України.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил, з яким погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних мов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 417 МК України, взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 МК України, агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Судовою колегією встановлено, що при подачі спірної митної декларації № 500040001/2014/014932 від 29 серпня 2014 року ОСОБА_4 діяла як агент митного оформлення, згідно договору-доручення № 20/07 від 10 липня 2014 року, укладеного між МПП «ВІСЛА» та ТОВ «АДОНІОН».

Згідно п.п. 2.2.1 вказаного договору-доручення № 20/07 від 10 липня 2014 року, ТОВ «АДОНІОН» зобов'язаний надавати митному брокеру відомості та документи, що містять повні відомості, необхідні для надання митним органам під час оформлення митної декларації.

В даному випадку, позивачем під час оформлення спірної митної декларації, контролюючому органу надано виключно ті відомості та документи, які отримані від ТОВ «АДОНІОН», на виконання умов вказаного договору-доручення, що не заперечується сторонами у справі.

В свою чергу, на момент декларування товарів, їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупроводжувальних документах, зокрема, інвойсах та пакувальних листах, що також не заперечується сторонами у справі.

Колегія суддів вважає, що під час притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, контролюючим органом необхідно встановити об'єктивну сторону вчиненого правопорушення, а саме якими діями чи бездіяльністю особи вчинено таке правопорушення.

В даному випадку, у спірних правовідносинах позивач діяв виключно в межах укладеного договору-доручення, на підставі отриманих від ТОВ «АДОНІОН» документів та відомостей, що підтверджується наявними у матеріалах доказами та поясненнями сторін у справі.

При цьому, митним органом не встановлено, що позивачем з власної ініціативи подавалися будь-які відомості та документи, що відрізняються від наданих документів ТОВ «АДОНІОН», під час митного оформлення товарів.

Так, обставини, що спричинили надання митному органу неправдивих відомостей під час митного оформлення імпортованого товару, які стали підставою для недорахування відповідних податків і зборів, не залежали від волі позивача, у якого немає обов'язку перевіряти достовірність отриманих документів та відомостей про товар від свого довірителя, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, що необхідний для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що митним органом порушено строк накладення адміністративних стягнень у даній справі про порушення митних правил, з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 467 МК України, строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

В даному випадку, передбачене статтею 485 МК України порушення митних правил, яке полягає саме в оформленні ВМД неправдивих відомостей, як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинило їх недобори до бюджету, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України та оформляє результати такого контролю.

Тому, зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням декларації митному органу, а отже, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через шість місяців з дня його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено митне оформлення товарів 04 вересня 2014 року, в свою чергу, притягнуто його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил 10 серпня 2015 року, тобто майже через рік після вчинення вказаних дій.

Такої правової позиції також дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 09 квітня 2012 року, по справі № 21-260а11.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п.п.2 п.3 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В даному випадку, відстрочений розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по справі майнового характеру, складає 5359,2 грн.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Державної фіскальної служби України відстрочений судовий збір за подання апеляційної скарги на користь Державного бюджету, у сумі 5359,2 грн., на реквізити: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код ЄДРПОУ отримувача - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача - 828011; № рахунку отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби України

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання ухвали у повному обсязі, згідно ст. 160 КАС України.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло