Постанова № 56550208, 10.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"10" березня 2016 р.

справа П/811/4273/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Креатив» 03.12.2014 звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001352202 від 27.08.2014 про податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3’ 227’ 078гр (т1ас3).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 позов задоволений (т2ас158).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують на непідтвердженість господарських операцій позивача з контрагентом (т2ас160).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №164/11-23-22-02/31146251 від 11.08.2-14 позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Креатив» з питань взаємовідносин з ТОВ «Мірошнік» в травні 2014 року, по документам на адресу позивача поставлено насіння соняшника на 12’ 908’ 307гр34коп. Однак, оплата фактично не відбулась. За інформацією ДПІ в Печерському районі м.Києва, ТОВ «Мірошнік» не знаходиться за адресою реєстрації, відсутні бухгалтерські документи про відображення поставки продукції (т1ас7).

Кіровоградською ОДПІ 27.08.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001352202, яким збільшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість основний платіж 2’ 151’ 385гр, штрафні санкції 1’ 075’ 693гр, а всього 3’ 227’ 078гр (т1ас17).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, доходи та видатки платника податків, придбання товарів, послуг для власної господарської діяльності, які визначають об’єкт оподаткування та склад податкового кредиту, повинні обов’язково підтверджуватись первинними документами.

Між ПАТ «Креатив» та ТОВ «Мірошнік» укладений договір С13-03075 від 22.05.2014 на поставку насіння соняшника (ас38).

Задовольняючи позов, окружний суд не звернув увагу, що в товарно-транспортних накладних не зазначені адреси навантаження, а вказані лише пункт навантаження Херсонська область. Графи про довіреність вантажоодержувача, стан вантажу, відповідальну особу вантажовідправника, вартість вантажу, осіб, які проводили навантаження і розвантаження, - не заповнені (т1ас104-222,т2ас24-119).

У видаткових накладних відсутнє прізвище особи, яка отримала товар, реквізити про довіреність взагалі не заповнені (т1ас42-73,241).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів №99 від 16.05.1996 (далі Інструкція), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби, інші товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до пункту 6 Інструкції, довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей позивач не представив.

Доказів перерахування грошових коштів з рахунків ПАТ «Креатив» на рахунки ТОВ «Мірошнік» також не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає об’єктивними доводи податкової інспекції про непідтвердження транспортування товару від ПАТ «Креатив» до ТОВ «Мірошнік», зокрема що ТОВ «Мірошнік» не знаходиться за адресою реєстрації, відсутні бухгалтерські документи про відображення поставки продукції на адресу позивача. Відтак позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій обгрунтованість понесення валових витрат, наявність приводів для формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи, в тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів тільки в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за присутності всіх формальних реквізитів. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (Лист ВАСУ №742/11/13-11 від 02.06.2011).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання в господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть на наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, за відсутності доказів реальності господарських операцій, при винесенні податкового повідомлення-рішення №0001352202 від 27.08.2014, - податкова інспекція діяла правомірно, в межах повноважень, передбачених статтями 54, 58 Податкового Кодексу України.

Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Креатив» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 10.03.2016.

В повному обсязі постанова складена 17.03.2016.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко