Постанова № 56550186, 09.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року Справа № 813/252/16

15 год. 16 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя КравцівО.Р.,

секретар судового засідання Приймак С.І.,

від позивача Крохта Р.В.,

від відповідача Іванський В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Околиця» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Фермерське господарство «Околиця» (далі - позивач, ФГ «Околиця») з адміністративним позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Буська ОДПІ), в якому, з врахуванням заяви про уточнення адміністративного позову /а.с.70-71/, просить:

- визнати протиправними дії відповідача;

- скасувати наказ № 22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» (ЄДРПОУ 31859373)» від 28.01.2016 року;

- скасувати рішення № 1 від 29.01.2016 року, підписане в.о. начальника Буської ОДПІ про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ФГ «Околиця»;

- зобов'язати посадових осіб відповідача відповідальних за реєстрацію (в т.ч. як суб'єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість та відповідно поновити з 01.12.2015 року в Реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача, а також наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування, є протиправними та безпідставними. Пояснив, що запити на надання інформації та документів не відповідають вимогам податкового законодавства до запиту контролюючого, в частині не зазначення підстав надання таких, про що позивачем зазначено у відповідях підприємства позивача на вказані запити; наказ на проведення перевірки не містить чітко конкретизованої підстави для її проведення; рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування прийняте без врахування первинної документації та без зазначення, за які 12 послідовних звітних місяців вираховано суму 20048,00 грн. Акцентував увагу, що контролюючим органом в односторонньому порядку розірвано договір про визнання електронної звітності, що унеможливило для позивача подання первинної документації за грудень 2015 року, а саме податкових накладних виписаних за результатами господарської діяльності позивача з ТОВ «Кіровоградпродекспорт», та як наслідок, прийнято оскаржуване рішення. Вказаними діями та рішеннями Буська ОДПІ спричинила порушення прав та законних інтересів позивача щодо подання податкової звітності, спричинила ситуацію за якої позивача виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та, в подальшому, ускладнить порядок ведення господарської діяльності підприємства позивача в частині податкового обліку та подання податкової звітності з податку на додану вартість, зокрема, може мати місце припинення господарської діяльності ФГ «Околиця» в цілому, оскільки відсутність пільг за спеціальним режимом оподаткування та обов'язок сплати податку на додану вартість на загальних підставах, виявиться непосильним тягарем для позивача. З врахуванням викладеного, вважає позовні вимоги такими, що слід задовольнити.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, заявах про уточнення адміністративного позову /а.с.16-18, 52-53, 70-71/, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у запереченні /а.с.58-59/ та додатковому запереченні /а.с.74-75/. Зазначив, що відповідно до службової записки від 28.01.2016 року, якою зафіксовано, що згідно з інформацією відділу оподаткування юридичних осіб ФГ «Околиця» 22.01.2016 року здійснило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН по контрагенту ТОВ «Кіровоградпродекспорт» на загальну суму 23626,50 грн., в т.ч. ПДВ 3937,80 грн., а за результатами декларування в грудні 2015 року платником не подано жодної податкової звітності, в тому числі і щодо податку на додану вартість. Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом видано наказ відповідно до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 8 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України про проведення позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця». Крім того, Буською ОДПІ проведено засідання комісії, щодо виключення сільськогосподарського підприємства ФГ «Околиця» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, про що складено протокол № 1 від 25.01.2016 року та прийнято рішення № 1 від 29.01.2016 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціалізованого режиму оподаткування. Так, встановлено, що позивачем впродовж 2015 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів 20048,00 грн., у тому числі несільськогосподарських (покупних) товарів 19752,00 грн., що становить 98,5 % чим порушено вимоги ст. 209 Податкового кодексу України та зазначається про неподання декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2015 року. Таким чином, вважає дії контролюючого органу правомірними, рішення - такими, що відповідають вимогам податкового законодавства, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Суд заслухав пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ФГ «Околиця» зареєстроване як юридична особа з присвоєнням коду ЄДРПОУ 31859373, перебуває на податковому обліку в Буській ОДПІ з 31.12.2015 року.

25.01.2016 року ДПІ у м. Червонограді Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області позивачу надіслано запит № 65/07 на виконання листа Буської ОДПІ від 25.01.2016 року № 204/8/15-00 та керуючись п. 73.3 ст. 73, ст. 305, ст. 351 Податкового кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року щодо наявності у позивача власних та орендованих земельних угідь та відповідні копії підтверджуючих документів щодо взаємовіносин з ТОВ «Кіровоградпродекспорт» за 2015-2016 року; просив вказати яким транспортом здійснювалось перевезення (власним чи орендованим); вказані документи просив направити оперативному управлінню Державної податкової інспекції у м. Червонограді /а.с.43/.

Згідно з відповіддю ФГ «Околиця» № 6 від 29.01.2016 року зазначено, що лист контролюючого органу не є підставою для подання запиту, а також, що Буською ОДПІ не вказано номеру оперативно-розшукової справи чи номер кримінального провадження в рамках яких проводиться досудове розслідування, що зобов'язували б позивача надати витребовувані документи. Повідомлено, що оскільки лист Буської ОДПІ поданий з порушенням вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 12. Постанови Кабінету Міністрів України № 1245, щодо запиту контролюючого органу, ФГ «Околиця» надасть копії документів в тому випадку, коли запит відповідатиме вимогам чинного податкового законодавства /а.с.44/.

Буською ОДПІ на підставі п.п.16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3, 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року надіслано лист ФГ «Околиця» про надання інформації та її документального підтвердження /а.с.45/.

Так, позивачем 29.01.2016 року за № 5 надано відповідь на вказаний лист, відповідно до якої зазначив, що відповідачем у вказаному запиті не зазначено підстав для надання інформації та документального підтвердження, як вимагає того п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України та п. 12. Постанови кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року; відсутнє покликання на нормативний акт, яким законодавчо підтверджується правомірність пред'явленого у листі списку первинних документів. Таким чином, зазначив, що не може надати відповідну інформацію та документальне підтвердження такої, але повідомив про готовність надати таку у випадку відповідності запиту контролюючого органу вимогам податкового законодавства /а.с.46/.

В той же час, згідно з повідомленням від 28.01.2016 року № 7 /а.с.56/ слід забезпечити надання всіх необхідних документів та на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України контролюючим органом видано наказ № 22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» від 28.01.2016 року /а.с.7/.

29.01.2016 року Буською ОДПІ на підставі протоколу № 1 від 25.01.2016 року /а.с.76-79/ прийнято рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування № 1 /а.с.15-17/.

Так, в період з 01.02.2016 року по 03.02.2016 року Буською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2015 року, про що складено акт № 20/22-00/31859373 від 10.02.2016 року /а.с.88-112/.

Позивач вважаючи вказані дії та рішення позивача протиправними та такими, що слід скасувати, звернувся з позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим Кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В судових засіданнях представником контролюючого органу зазначено, що підставою для проведення перевірки було ненадання відповідей на запити податкового органу про надання інформації.

Представник позивача пояснив, що на вказані запити позивачу надано відповіді, однак запити не виконані, оскільки не відповідають вимогам чинного податкового законодавства, зокрема: не конкретизовано підстав для надання відповідних пояснень та їх документального підтвердження, не зазначено номера оперативно-розшукової справи чи номеру кримінального провадження в межах якого відбувається досудове розслідування, що б зобов'язувало позивача такі виконати. Зазначив, що в таких відповідях висловлено про готовність виконання вимог запитів контролюючого органу у випадку відповідності їх вимогам Податкового кодексу України.слід

Щодо вказаного суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Представником відповідача надано пояснення, що ФГ «Околиця» за результатами декларування листопада, грудня 2015 року не подало жодної звітності по ПДВ та 22.01.2016 року здійснило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН за результатами господарської діяльності з ТОВ «Кіровоградпродекспорт», що зумовило необхідність перевірки господарської діяльності позивача.

Так, зі змісту вказаних запитів судом дійсно не встановлено зазначення підпункту, пункту статті ПК України, на підставі яких позивач мав би надати контролюючому органу пояснення та їх документальне підтвердження, тобто такі запити оформлені з порушенням вимог ст. 73 ПК України, оскільки не містять підстав та мотивів для отримання від фермерського господарства пояснень та їх документального підтвердження.

Щодо правомірності прийняття наказу №22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» від 28.01.2016 року, судом встановлено наступне.

Представник позивача пояснив, що 02.02.2016 року підприємством позивача поштовою кореспонденцією одержано наказ від 28.01.2016 року та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» з 01.02.2016 року по 03.02.2016 року. Вважає, що вказаний наказ не відповідає вимогам податкового законодавства, оскільки не містить покликань на конкретну підставу для проведення відповідної перевірки.

Так, відповідно до п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин зазначених в даній статті.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПК України).

Таким чином, з аналізу п. 79.1 ст. 79 ПК України слід зробити висновок про те, що для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки необхідні обставини визначені, зокрема ст. 78 ПК України. Відтак, п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено виключний перелік обставин за яких проводиться документальна позапланова перевірка.

З огляду на викладене, суд не може погодитися з твердженням представника відповідача про те, що відповідно до положення п. 79.2 ст. 79 ПК України підставою для проведення документальної позапланової перевірки є лише рішення керівника відповідача, оформлене наказом, та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, оскільки положення п. 79.2 ст. 79 ПК України визначає лише умови, які надають право відповідачеві розпочати проведення документальної невиїзної перевірки та жодним чином не встановлює підстави для проведення такої, адже такі підстави визначені ст.78 ПК України.

Отже, у зв'язку з відсутністю обставин передбачених п. 78.1 ст. 78 ПК України, у відповідача не виникло право на проведення документальної позапланової перевірки позивача, що як наслідок виключає правомірність прийняття оскаржуваного наказу від 28.01.2016 року № 22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця».

Викладена позиція суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, а саме постановами: від 27 січня 2015 року в справі №21-425а14, від 10 вересня 2013 року в справі 21-237а13 та від 24 вересня 2013 року в справі 21-255а13, які відповідно до ч. 1 ст.244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 року зазначено, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок. Невиконання вимог п. 78.1 ст. 78 ПК України та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З врахуванням викладеного, прийнятий наказ слід скасувати.

Щодо рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу № 1 від 25.10.2016 року 22.01.2016 року ФГ «Околиця» здійснило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН контрагенту ТОВ «Кіровоградпродекспорт» на загальну суму 23626,50 грн. в т.ч. ПДВ 3937,80 грн. з порушенням термінів реєстрації з дати виписки накладних. За даними накладних господарство реалізувало 2259,70 тонн насіння соняшника рядового /а.с.22-43/.

Представник відповідача пояснив, що контролюючим органом проведено дослідження архіву звітності та встановлено, що підприємством протягом 2015 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів 20048 тис. грн., у т.ч. несільськогосподарських (покупних) товарів 19752 тис.грн., що становить 98,5 % чим порушено п. 209.11 ст. 209 ПК України. За 2013 - 2014 рік подано декларації по фіксованому сільськогосподарському податку розрахунок частки сільськогосподарського товару та виробництва. Відповідно до відомостей по земельному податку підприємство має у користуванні 50 га землі. 03.02.2015 року подано тільки розрахунок частки сільськогосподарського товару та виробництва за 2014 рік. Так, з вищевикладеного слідує, що підприємство не в змозі виростити та зібрати такої кількості насіння соняшника. Зазначив, що згідно поданого звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та нарахованого єдиного соціального внеску за листопад 2015 року на підприємстві працює 2 працівники з заробітною платою 1390,00 грн. Оскільки за результатами декларування грудня 2015 року платником податку не подано жодної податкової звітності, в тому числі декларації по ПДВ, за результатами проведеного аналізу встановлено невідповідність обсягів реалізації товарів фактичним можливостям виробництва ФГ «Околиця» (не має в наявності і у достатній кількості трудових ресурсів, основних засобів для ведення господарської діяльності), на засіданні комісії Буської ОДПІ прийнято рішення про виключення ФГ «Околиця» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Згідно з п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 209.11 ст. 209 ПК України встановлено, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно п. 209.12 ст. 209 ПК України сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли:

а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах;

б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах;

в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

За наявності підстав, визначених у підпунктах "а", "б" цього пункту, сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.

Ознаки, за наявності яких суб'єкт спеціального режиму оподаткування повинен перейти на загальний порядок оподаткування з ПДВ, визначені також у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130. Зокрема, в п. 6.11 Положення зазначено, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 209 розділу V Кодексу. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених статтею 209 ПКУ та цим Положенням; таке підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

З першого числа місяця, в якому було допущено перевищення, сільськогосподарське підприємство вважається таким, що сплачує податок на додану вартість за загальними правилами, встановленими розділом V Кодексу. Реєстрація такого платника ПДВ може бути анульована згідно з розділом V цього Положення (п. 6.12). Не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до контролюючого органу заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість , а також заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість на загальних умовах. Якщо сільськогосподарське підприємство не подає таких заяв, контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою N 6-РРС . На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації (п. 6.14).

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, пов'язана із виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що контролюючим органом в фактично зроблено висновок про безтоварність господарських операцій з продажу вирощеної продукції покупцю ТОВ «Кіровоградпродекспорт» на підставі вказаних накладних, внесених до ЄДРПН із запізненням. Представником відповідача не аргументовано ні у рішенні, ні в судових, що позивач позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, в тому числі вирощувати та постачати сільськогосподарську продукцію.

Податкове законодавство встановлює вичерпні умови, при одночасному дотриманні яких сільськогосподарське підприємство має право використовувати спеціальний режим оподаткування, а саме: товари повинні бути вироблені на власних або орендованих основних фондах або на давальницьких умовах; питома вага вартості сільськогосподарської продукції повинна становити щонайменше 75%; розрахунок питомої ваги визначається від вартості поставлених всіх товарів та послуг, протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. Обов'язковими умовами для встановлення фактів не відповідності сільськогосподарського підприємства критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 ПК України є результати проведення документальної перевірки платника податків, з якими законодавець пов'язує безпосереднє виникнення у податкового органу підстав для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Відповідачем не надано суду доказів проведення такої перевірки.

Доводи відповідача щодо неможливості вирощування сільськогосподарської продукції та реалізації її зазначеним в податковій звітності зазначеному контрагенту покупцю суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами.

Суд вважає необґрунтованим рішення контролюючого органу а також твердження про те, що питома вага обсягу поставок несільськогосподарських товарів/послуг протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів перевищує 25 відсотків, оскільки ці доводи контролюючого органу ґрунтуються не на дослідженні фінансово-господарської документації позивача за період, що підлягав перевірці, а на припущеннях щодо можливості чи неможливості ведення відповідного виду господарської діяльності, та спростовуються матеріалами справи. Крім того, контролюючим органом у вказаному рішенні не конкретизовано за які саме 12 послідовних звітних місяців позивачем не додержано вимог податкового законодавства.

З огляду на викладене вказане рішення прийнято без проведення відповідної перевірки позивача з порушенням форми та змісту, а отже таке слід скасувати.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності, а щодо своїх дій -правомірності та послідовності. З врахуванням викладеного позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтвердженими доказами у справі та слід задовольнити.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне зобов'язати посадових осіб Буської ОДПІ відповідальних за реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість та поновити в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області № 22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» (ЄДРПОУ 31859373)» від 28.01.2016 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 1 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 29.01.2016 року.

4. Визнати протиправними дії Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

5. Зобов'язати посадових осіб Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відповідальних за реєстрацію (в т.ч. як суб'єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість та відповідно поновити з 01.12.2015 року в Реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

6. Стягнути на користь Фермерського господарства «Околиця» (ЄДРПОУ 31859373) судовий збір з Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (39508234) за рахунок бюджетних асигнувань, в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.