Постанова № 56550162, 17.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2016 року Справа № 810/5487/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Волков А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі (правонаступник Управління Державного агентства земельних ресурсів у Бородянському районі Київської області), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.02.2016 вх № 3136,/16, просили суд визнати протиправним рішення (лист) Управління Державного агентства земельних ресурсів у Бородянському районі Київської області від 27.05.2014 № 155/6-15 щодо відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Київська область, Бородянський район, Пісківська селищна рада та Мигалківська сільська рада, розробленого на підставі розпорядження Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 24 грудня 2007 р. № 1897 Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельні інформаційні системи" згідно з договором від 04.10.2011 р. № ОТВ - 440.

Позивачі також просили суд зобов'язати Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі Київської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Київська область, Бородянський район, Пісківська селищна рада та Мигалківська сільська рада, що розроблений на підставі розпорядження Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 24 грудня 2007 р. № 1897 Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельні інформаційні системи" згідно з договором від 04.10.2011 р. № ОТВ - 440.

Рішенням (листом), що оспорюється у даній справі, відповідач відмовив позивачам у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність з тих підстав, що проектом землеустрою передбачено відведення у приватну власність позивачів 8 земельних ділянок, у той час як згідно з рішенням суду за позивачами визнано право спільної часткової власності на земельну частку (пай) в КСП "Нове життя" в розмірі 3,01 га в умовних кадастрових одиницях с. Мигалки Бородянського району Київської області у порядку спадкування після смерті батька, по 1/4 частині за кожним з позивачів. На думку відповідача, позивачі мають у першу чергу оформити у спільну часткову власність земельну ділянку єдиним масивом, після чого здійснити її поділ шляхом виділення в натурі земельних ділянок у розмірі, що відповідає частці кожного з позивачів та оформити право власності на них.

Крім того, в обґрунтування відмови відповідач зазначив, що адреси земельних ділянок, які відповідно до проекту землеустрою пропонується передати у власність позивачів, не відповідають розпорядженню районної державної адміністрації, яким надано згоду на розробку проекту землеустрою.

Позивачі в обґрунтування позову зазначили, що згідно з рішенням суду набули право на частку (пай) на земельну ділянку в умовних кадастрових гектарах і вимагають реалізації цього права шляхом отримання у приватну власність окремих земельних ділянок, що відповідають частці на пай в кожного з них. На думку позивачів, такі дії відповідають вимогам земельного законодавства, а відповідач незаконно перешкоджає їм в реалізації цього права.

Відповідач в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що, відмовляючи позивачам у погодженні проекту землеустрою, діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Усі особи, які беруть участь у справі, надали суду свої письмові пояснення та звернулися з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників) у порядку письмового провадження.

За таких обставин суд, на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 25.02.2016 постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У липні 2007 року Бородянський районний суд Київської області постановив рішення від 30.07.2007 в цивільній справі № 2-649/07, яким визнав за громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/4 частині за кожною право на земельну частку (пай) в КСП "Нове життя" с. Мигалки Бородянського району Київської області у розмірі 3,01 га в умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування за законом після смерті батька.

З метою реалізації присудженого права на частку (пай) в умовних кадастрових гектарах позивачі вирішили отримати у приватну власність окремі земельні ділянки, що відповідають частці на пай кожного з них, звернулись до Бородянської районної державної адміністрації Київської області за дозволом на розробку проекту землеустрою.

На підставі заяв позивачів та вказаного рішення суду Бородянська районна державна адміністрація Київської області видала розпорядження від 24.12. 2007 р. № 1897, згідно з яким позивачам був наданий дозвіл на оформлення проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність з послідуючою видачею державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Мигалківської сільської ради, за межами населеного пункту с. Мигалки Бородянського району в розмірі 3,01 умовних кадастрових гектара. Розпорядженням визначено, що відвід земельних ділянок слід провести за рахунок сільськогосподарських угідь земель запасу (рілля, сіножаті).

Як з'ясувалось, зазначені у рішенні Бородянського районного суду Київської області та розпорядженні Бородянської РДА сільськогосподарські угіддя із земель запасу, за рахунок яких належало провести відвід земельних ділянок позивачам, свого часу перебували у колективній власності реформованого КСП "Нове Життя", у подальшому були розпайовані і, з урахуванням змін, що відбувались при визначенні меж адміністративно-територіальних одиниць, на цей час розташовані за межами населених пунктів в адміністративно-територіальних межах двох органів місцевого самоврядування - Пісківської селищної ради та Мигалківської сільської ради Бородянського району Київської області.

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельні інформаційні системи" розробило проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачам для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: Київська область, Бородянський район, Пісківська селищна рада та Мигалківська сільська рада.

Згідно з проектом землеустрою земельна ділянка площею 3,4800 га, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, у тому числі: земельна ділянка площею 0,9700 га - сіножаті; земельна ділянка площею 2,51 га - рілля, за взаємною згодою позивачів з урахуванням цільового використання земель підлягає поділу на вісім земельних ділянок (4 земельних ділянки площею по 0,6275 га - рілля, що знаходяться на території Пісківської селищної ради Бородянського району); 4 земельних ділянки площею по 0,9700 га - сіножать, що знаходяться на території Мигалківської сільської ради Бородянського району).

Починаючи з 2013 року відповідач неодноразово повертав проект землеустрою із зауваженнями. ТОВ "Земельні інформаційні системи" разом з позивачами ці зауваження неодноразово усували та знову звертались до відповідача за погодженням проекту землеустрою.

7 травня 2015 року позивачі черговий раз звернулися до відповідача із заявою щодо погодження проекту землеустрою.

Листом від 27.05.2015 р. вих. №155 / 6-15 Управління Державного агентства земельних ресурсів у Бородянському районі Київської області відмовило позивачам у погодженні проекту землеустрою з тих підстав, що проектом "порушено порядок відведення спадкових земельних ділянок (замість відведення у спільну часткову власність по ј частці кожному заявникові проектом землеустрою передбачається відведення земельних ділянок у приватну власність з визначенням цілої частки, що виходить за межі визнаного права власності на земельні ділянки згідно рішення суду та прийнятого розпорядження Бородянської РДА); місце розташування земельної ділянки згідно рішення суду та прийнятого розпорядження Бородянської РДА - на території Мигалківської сільської ради".

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивачі її оскаржили до вищестоящого органу - Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру (заява від 29.09.2015 р.), але за результатом розгляду звернення позивачі отримали аналогічну за змістом відповідь (лист Держгеокадастру від 04.12.2015 р. «Про розгляд звернення») з відмовою у погодженні проекту землеустрою з тих самих підстав.

У подальшому позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини щодо набуття права власності на земельні ділянки, а також прав на земельну частку (пай) регламентуються нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та іншими законами України.

Відповідно до пункту "ґ" частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Земельне законодавство не містить чіткого визначення поняття земельної частки (паю). При розумінні сутності поняття "земельна частка (пай)" насамперед слід керуватися сукупністю норм законодавства, зокрема, статтею 25 і розділом Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, перехідними положеннями Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 р. (в редакції від 2 жовтня 2003 p.), Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" від 8 серпня 1995 р. № 720, постановою Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" від 4 лютого 2004 р. № 122, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)" від 12 жовтня 1995 р. № 801.

Аналіз перелічених нормативних актів дозволяє дійти висновку, що земельна частка (пай) являє собою умовну частку сільськогосподарських земель, розмір якої визначений як середній по господарству в умовних кадастрових гектарах. На відміну від земельної ділянки, яка має чітко визначені межі й розмір у фізичних гектарах, місцезнаходження та межі земельної частки (паю) є невизначеними. Громадянин, якому надана земельна частка (пай), не знає точного місця її розташування на полях сільськогосподарського підприємства.

Статтею 4 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв) із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом. Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.

В силу положень статті 3 вказаного Закону особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Із змісту вказаних норм вбачається, що виключно за бажанням особи земельна ділянка може виділятися єдиним масивом. Звідси випливає також й зворотне, особам чи особі, які мають право на виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв), можуть виділятися в натурі (на місцевості) дві чи більше земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища), які не утворюють єдиний масив.

Відповідно до статті 2 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 16 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

На підставі аналізу перелічених норм суд зазначає, що обсяг права на земельну частку (пай) та реалізація цього права передбачає можливість для кожної особи виділення в натурі земельної ділянки у такому розмірі, який відповідає обсягу права цієї особи на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах.

У контексті справи, що розглядалась, це означає, що наявність у позивачів права на 1/4 частину земельної частки (паю) передбачає можливість для кожного з позивачів вимагати від уповноважених органів державної влади чи органів місцевого самоврядування виділення в натурі однієї чи декількох земельних ділянок у такому розмірі, який відповідає обсягу права кожного з позивачів на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність.

Статтею 118 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

В силу положень частини восьмої статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що згідно з рішенням від 30.07.2007 Бородянський районний суд Київської області визнав за позивачами право по 1/4 частині за кожним на земельну частку (пай) в КСП "Нове життя" с. Мигалки Бородянського району Київської області у розмірі 3,01 га в умовних кадастрових гектарах.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачам для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: Київська область, Бородянський район, Пісківська селищна рада та Мигалківська сільська рада, розроблений ТОВ "Земельні інформаційні системи" на замовлення позивачів на підставі розпорядження Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 24.12. 2007 р. № 1897, передбачає передачу у власність позивачів восьми земельних ділянок, утворених шляхом поділу земельної ділянки площею 3,4800 га, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, що складається із двох ділянок: площею 0,9700 га - сіножаті; площею 2,51 га - рілля.

Жодних обставин, які б перешкоджали передачі земельних ділянок позивачам, проект землеустрою не містить, не виявлено таких обмежень й під час судового розгляду.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про неможливість передачі позивачам окремих земельних ділянок без попереднього оформлення земельної ділянки єдиним масивом у їх спільну часткову власність з подальшим її поділом на декілька окремих земельних ділянок та їх виділенням в натурі, оскільки такі висновки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм земельного законодавства.

Суд також не приймає до уваги заперечення відповідача щодо невідповідності адреси земельних ділянок приписам розпорядження Бородянської РДА, оскільки визначальними для оцінки проекту землеустрою є компетенція Бородянської районної державної адміністрації щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення в межах Бородянського району Київської обалсті, а також належність земельних ділянок до розпайованих земель реформованого КСП "Нове життя", щодо яких позивачі набули право на земельну частку (пай) в умовних гектарах.

Стосовно особи відповідача суд зазначає, що на підставі Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15, Управління Державного агентства земельних ресурсів України у Бородянському районі Київської області було реорганізовано в Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі Київської області, до функцій якого було віднесено погодження проектів та іншої документації із землеустрою. Таким чином, належним відповідачем по справ є Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі Київської області.

За наведених обставин, виходячи з меж позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачі за подання позовної заяви сплатили судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надали. Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення (лист від 27.05.2015 р. вих. №155 / 6-15) Управління Державного агентства земельних ресурсів України у Бородянському районі Київської області про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Київська область, Бородянський район, Пісківська селищна рада та Мигалківська сільська рада, розробленого на підставі розпорядження Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 24 грудня 2007 р. № 1897 Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельні інформаційні системи" згідно з договором від 04.10.2011 р. № ОТВ - 440.

Зобов'язати Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі Київської області погодити Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Київська область, Бородянський район, Пісківська селищна рада та Мигалківська сільська рада, що розроблений на підставі розпорядження Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 24 грудня 2007 р. № 1897 Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельні інформаційні системи" згідно з договором від 04.10.2011 р. № ОТВ - 440.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судові витрати у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривень 20 коп.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі Київської області на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі Київської області на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Управління Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру у Бородянському районі Київської області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4) судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.