Постанова № 56549242, 15.03.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року 10:23м. ПолтаваСправа № 816/154/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника відповідача - Нальотова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "АКБ Банк" Костенка Ігоря Івановича до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2016 року Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "АКБ Банк" Костенка Ігоря Івановича (надалі по тексту - ПАТ "АКБ Банк", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №0065951704 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20 жовтня 2015 року, прийняте Кременчуцькою ОДПІ про застосування до ПАТ "АКБ Банк" штрафу у розмірі 124776,25 грн (10%), за період з 28 жовтня 2014 до 18 лютого 2015 та штрафу в розмірі 64681,64 грн (20%), за період з 21 січня 2015 до 24 лютого 2015, а також нарахування пені у розмірі 85220,19 грн (0,1% від суми недоїмки).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч норм Податкового кодексу України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі по тексту - Закон". Стверджував, що оскільки у ПАТ "АКБ Банк" відкликано ліцензію та він перебуває у процесі ліквідації, то зобов'язань зі сплати єдиного внеску у нього не виникає.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовних вимог не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та пояснив, що спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". ПАТ "АКБ БАНК" перебував та перебуває на обліку як платник єдиного внеску, та відповідно до частини 8 статті 9 вищевказаного Закону України зобов'язане сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20-го числа наступного місяця.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ПАТ "АКБ БАНК" перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ як платник єдиного внеску з 20.08.1993, номер запису про взяття на облік 16291221/16294 /а.с.13/.

Відповідачем винесено рішення №006595170 від 20.10.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ПАТ "АКБ Банк" застосовано штраф у загальному розмірі 189457,89 грн за період з 28.10.2014 до 24.02.2015 та нараховано пеню у розмірі 85220,19 грн /а.с.18/.

За результатами адміністративного оскарження - рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення /а.с.15-17, 19-22/.

Позивач не погодився із вказаним рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд дійшов до наступних висновків.

Відносини щодо правових та організаційних засад збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-V від 8 липня 2010 року (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.2 Закону України №2464-V від 8 липня 2010 року дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пунктів 2, 3-1 частини першої статті 1 Закону (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Виходячи з вищевказаного, ПАТ "АКБ Банк" відноситься до даної категорії платників і як наслідок, зобов'язаний сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.12 ст.9 Закону України N2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що 28.08.2014 Правлінням національного банку України прийнято постанову №537 про віднесення позивача до категорії неплатоспроможних. На підставі цієї постанови, Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №76 від 29.08.2014 про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку /а.с.11-12, 14/.

У відповідності до пункту 3 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Відповідачем, нарахування штрафу та пені відбулося за період з 28.10.2014 до 24.02.2015, тобто в період дії в ПАТ "АКБ БАНК" тимчасової адміністрації та процедури ліквідації.

Проте, суд критично оцінює посилання позивача на частину 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно якої під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Оскільки сума недоїмки щодо сплати єдиного внеску нарахованого виходячи із сум заробітної плати працівників, виникла під час здійснення ліквідаційної процедури банку, суд приходить до висновку, що витрати пов'язані з нарахуванням заробітної плати працівників та відповідно сплата єдиного внеску нарахованого виходячи із сум заробітної плати, безпосередньо пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури, а тому обмеження визначені частиною 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в даному випадку не можуть бути застосовані.

Дана норма, знаходить своє відображення і в положеннях підпункту 3, частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно якого з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати (частини перша, п'ята статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до частин восьмої, дванадцятої статті 9 Закону - платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Базовим звітним періодом для ПАТ "АКБ Банк" є календарний місяць.

Абзацом другим частини дванадцятої статті 9 Закону обумовлено, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 №449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953 (далі Інструкція №449).

Підпунктами 4.1.1, 4.1.2 пункту 4.1 розділу IV Інструкції №449 визначено, що єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до Закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача; єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно з підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV Інструкції №449 нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

При цьому у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (частина друга статті 25 вказаного Закону).

Згідно з частиною десятою, пунктом другим частини одинадцятої, тринадцятою статті 25 Закону - орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у період до 01 січня 2015 року, накладався штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Розрахунок штрафу здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Документами, які є підставою для нарахування пені є: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від'ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; свідоцтво про смерть фізичної особи - підпункти 7.2.2 пункту 7.2, пункт 7.5 розділу VІІ Інструкції №449.

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" також встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частини 16 ст. 25 Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.

Позивачем несвоєчасно сплачувався єдиний внесок, що потягло за собою відповідальність, передбачену статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тому контролюючим органом правомірно застосовано до такого платника штрафні санкції у розмірі 10 відсотків та 20 відсотків від суми заборгованості та нараховано пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Суд, дослідивши картку особового рахунку позивача з'ясував наступне: згідно поданого звіту від 27.10.2014 №1413028871 за вересень 2014 року, в КОР зі сплати єдиного внеску за найманих працівників (платіж 71010000) страхувальника ПАТ "АКБ Банк" нараховано до сплати єдиного внеску у сумі 390144,09 грн. При цьому, у вказаній КОР страхувальника, станом на 27.10.2014, обліковувалася переплата в розмірі 51097,73 грн. Враховуючи зазначене, 27.10.2014 в КОР виникла недоїмка в сумі 339046,36 грн. Фактично, її було погашено 22.01.2015.

Згідно поданого звіту від 20.11.2014 №1414259598 за жовтень 2014 року, в КОР зі сплати єдиного внеску за найманих працівників (платіж 71010000) страхувальника ПАТ "АКБ Банк" нараховано до сплати єдиного внеску у сумі 369601,77 грн. При цьому, у вказаній КОР страхувальника, станом на 20.11.2014, обліковувалася переплата в розмірі 251902,99 грн. Враховуючи зазначене, 20.11.2014 в КОР відбувся приріст боргу в сумі 369601,77 грн. Фактично, вказану недоїмку (369601,77 грн) погашено 18.02.2015.

Згідно поданого звіту від 17.12.2014 №1415916687 за листопад 2014 року, в КОР зі сплати єдиного внеску за найманих працівників (платіж 71010000) страхувальника ПАТ "АКБ Банк" нараховано до сплати єдиного внеску у сумі 539114,19 грн. При цьому, у вказаній КОР страхувальника, станом на 10.12.2014, обліковувалася недоїмка в розмірі 520187,88 грн. Враховуючи зазначене, 20.12.2014 в КОР відбувся приріст боргу в сумі 539114,19 грн. Фактично, вказану недоїмку (539114,19 грн) погашено 18.02.2015.

Згідно поданого звіту від 16.01.2015 №1501613535 за грудень 2014 року, в КОР зі сплати єдиного внеску за найманих працівників (платіж 71010000) страхувальника ПАТ "АКБ Банк" нараховано до сплати єдиного внеску у сумі 167359,82 грн. При цьому, у вказаній КОР страхувальника, станом на 26.12.2014, обліковувалася недоїмка в розмірі 993630,55 грн. Враховуючи зазначене, 20.01.2015 в КОР відбувся приріст боргу в сумі 167359,82 грн. Фактично, вказану недоїмку (167359,82 грн) погашено 24.02.2015.

Згідно поданого звіту від 19.02.2015 №1508776776 за січень 2015 року, в КОР зі сплати єдиного внеску за найманих працівників (платіж 71010000) страхувальника ПАТ "АКБ Банк" нараховано до сплати єдиного внеску у сумі 156048,36 грн. При цьому, у вказаній КОР страхувальника, станом на 18.02.2015, обліковувалася недоїмка в розмірі 45062,94 грн. Враховуючи зазначене, 20.02.2015 в КОР відбувся приріст боргу в сумі 156048,36 грн. Фактично, вказану недоїмку (156048,36 грн) погашено 24.02.2015 /а.с. 200-242/.

Оскаржуваним рішенням від 20 жовтня 2015 року №0065951704 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску нарахована штрафна санкція (10% від суми заборгованості) в сумі 124776,25 грн, та штрафна санкція (20% від суми заборгованості) в сумі 64681,64 грн, пеня (0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу) в сумі 85220,19 грн. Дане рішення направлено за податковою адресою позивача, чим дотримано встановлених законом процедур.

Суд, також, критично відноситься до посилання позивача на пункт 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якому йшлося про те, що з дня призначення уповноваженої особи фонду припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" № N 629-VIII від 16 липня 2015 року, який набрав чинності 12.08.2015 року виключено пункт 4 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Оскільки, Кременчуцькою ОДПІ оскаржуване рішення виносилось 20 жовтня 2015 року, тобто в період, коли вищевказана норма закону вже не діяла, то відповідач правомірно нарахував штраф і пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивачу.

До того ж, важливим є посилання представника відповідача на положення статей 17 та 77 Закону України " Про банки та банківську діяльність ", відповідно до яких, юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно за умови отримання банківської ліцензії та втрачає статус банку після відкликання банківської ліцензії. Проте останній не втрачає статусу платника єдиного внеску.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "АКБ Банк" Костенка Ігоря Івановича до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2016 року.

Суддя І.Г. Ясиновський