Постанова № 56549102, 29.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року 16 год. 45 хв. Справа № 808/8808/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бурашнікової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення в частині

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 6939-15 від 11.06.2015, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб, 13050500» у сумі 66722 грн. 57 коп.

Під час судового розгляду представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 № 6939-15 в частині визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання за платежем: «Орендна плата з фізичних осіб, 13050500» в сумі 60911 грн. 07 коп. (а.с. 91-92).

Вказана заява прийнята судом та розгляд справи проведено за зменшеними позовними вимогами.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та вказує, що до нього не було додано розрахунок податкового зобов'язання, внаслідок чого неможливо встановити за який період визначено зобов'язання. Крім того, вказує на ту обставину, що розмір орендної плати визначено договором оренди землі та будь-яких змін до нього щодо розміру орендної плати або нормативної грошової оцінки земельної ділянки сторонами не вносились, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для нарахування орендної плати в розмірі та в порядку, який не відповідає умовам договору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, в межах зменшених позовних вимог, просила його задовольнити та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України та у зв'язку з встановленими податковим органом порушеннями податкового законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 січня 2007 року між позивачем (Орендар) та Запорізькою міською радою (Орендодавець) укладений Договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець, відповідно до Рішення четвертої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 6/215 від 20.09.2006 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування житлового будинку, яка знаходиться у АДРЕСА_1. Площа земельної ділянки - 0,3790 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2006 року становить 371003 грн. 10 коп. Орендна плата за календарний рік в цінах 2006 року складає 3710 грн. 03 коп. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до пункту 12 Договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік, у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та в інших випадках передбачених законом. Договір укладений до 29.05.2013 (а.с. 11-13).

Строк дії Договору сторонами не продовжувався але позивач продовжує використовувати земельну ділянку та сплачувати орендну плату з тих підстав, що договір вважається продовженим відповідно до законодавства.

Факт передачі земельної ділянки в користування позивачу підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки від 09.07.2007 (а.с. 15).

11.06.2015 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 6939-26 відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 66722 грн. 57 коп. (а.с. 10).

Не погодившись із прийнятим рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку та Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області від 13.08.2015 № 3215/10/08-01-10-04-13 скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с. 17-18).

Визначення грошового зобов'язання з орендної плати за землю за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням обґрунтовано тим, що позивач має сплачувати орендну плату у розмірі не нижчому за встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку,- 3% нормативної грошової оцінки.

У відповідності до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але, в той же час, річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно зі статтею 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Оскільки плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності, є складовою податку на майно, розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тому, починаючи з 01.01.2011, на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов'язкового платежу.

Не зважаючи на ту обставину, що розмір орендної плати за землю є однією з умов договору оренди землі, орендна плата є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю не може залежати від умов договору. Засади такого регулювання також містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати оренди за змелю у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договору оренди землі.

Таким чином, з набранням чинності Податкового кодексу України, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Така ж позиція висловлена в листі Запорізької міської ради (Орендодавця) від 12.06.2014 № 07744/02-32/08 в якому останній зазначає, що заперечення з боку Запорізької міської ради щодо продовження дії договору відсутні, але від позивача будь-яких документів для його поновлення не надходило. Також зазначено, що якщо договір оренди земель державної та комунальної власності підлягає поновленню і платник продовжує користуватися такою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення договору оренди земельної ділянки, такий платник повинен сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору, але не нижче розміру, встановленого підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (а.с. 34-35).

Крім того, з урахуванням положень пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України відповідно до якого у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу, також правомірним є те, що розмір орендної плати не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, незважаючи на те чи внесено до договору оренди землі відповідні зміни.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

В той же час, відсутність такого розрахунку в направленому до відповідача податковому повідомленні-рішенні, не змінює обов'язку сплати орендної плати за землю у відповідності до норм Податкового кодексу України, у зв'язку з чим посилання позивача на те, що до податкового повідомлення-рішення не було надано розрахунку податкового зобов'язання, суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату з урахуванням положень пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України виникає незалежно від того чи внесено зміни до договору оренди за ініціативою сторін, оскільки внесення змін до договору є правом сторін, в той час як сплата належних податків та платежів є обов'язком, суд приходить до висновку, що визначене податковим повідомленням-рішенням № 6939-15 від 11.06.2015 грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 60911 грн. 07 коп., що є предметом оскарження у справі, визначено правомірно та адміністративний позов про визнання його протиправним і скасування не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша