Постанова № 56549097, 11.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року 15 год. 10 хв. Справа № 13/92/08-АП-9/342/08-АП-13/340/08-АП Провадження ЗП/808/22/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Савенко О.О.

представника відповідача Федорової Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Приморське хлібоприймальне підприємство»

до: Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Приморське хлібоприймальне підприємство» (далі - ПАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» або позивач) звернулось з адміністративним позовом до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 22.10.2007 № 0000122302/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 397686 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 265124 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 132562 грн.

Посилаючись на необґрунтованість висновків про допущені порушення пункту 6.2 Закону України «Про податок на додану вартість», які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, позивач зазначає, що здійснення ним, як власником металопродукції, її експорту відповідно до умов укладеного зовнішньоекономічного контракту підтверджується належним чином оформленою вантажною митною декларацією, яка досліджувалась при проведені перевірки, та підтверджує факт оформлення вивозу товару в митному режимі експорту та вивезення експортованих товарів за межі митної території України. Також позивач вказує, що у графі 9 такої декларації зазначені відомості про позивача, що відповідає податковому роз'ясненню щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціям з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України від 05.09.2002 № 418 (т. 1 а.с. 54).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 21.03.2013 у задоволенні позову відмовлено (т. 1 а.с. 150-153).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 апеляційну скаргу ПАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» задоволено, постанову Господарського суду Запорізької області від 21.03.2013 скасовано, позов задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0000122302/2 від 22.10.2007 скасовано (т. 1 а.с. 200-201).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2015 касаційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задоволено частково, постанова Господарського суду Запорізької області від 21.03.2013 та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 231-234).

При судовому розгляді здійснено заміну первинного відповідача на Приморську об'єднану державну податкову інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області (т. 2 а.с. 64-зворот).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято правомірно, у зв'язку зі встановленими порушеннями вимог податкового законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку Відкритого акціонерного товариства «Приморське хлібоприймальне підприємство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2006, за результатами якої складено Акт перевірки від 28.04.2007 № 7/2302/00954314 (т. 1 а.с. 56-121).

Відповідно до Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» вимог підпункту 3.1.1. пункту 3.1, пункту 4.1 статті 4, пункту 6.1, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6. Підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо не включення до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року суму податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків від вартості металопродукції (заготівок квадратних гарячекатаних), переданих (на підставі контракту від 01.06.2006 № 3Е, який складено між ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» та фірмою «Visic Investments Limited») фірмі «Visic Investments Limited», експортером (відправником) якої згідно графи другої вантажних митних декларацій є ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», у сумі 275735 грн. 09 коп. (т. 1 а.с. 95).

На підставі зазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» 22.10.2007 № 0000122302/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 397686 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 265124 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 132562 грн. (т. 1 а.с. 123).

Розрахунок донарахованих сум податку на додану вартість міститься в наданому відповідачем розрахунку (т. 1 а.с. 42).

Пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами), було встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Судом встановлено, що 30.05.2016 між ВАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Петровського» (продавець)( далі - ВАТ «ДМЗ ім. Петровського») та позивачем (покупець) укладено договір № PSV 233-06, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає металопродукцію, яка зазначена в Специфікаціях до договору. Поставка товару здійснюється погодженими партіями на умовах EXW (за умови продажу на складі заводу) або FCA станція відправлення. Організацію поставки товару до пункту призначення здійснює покупець. За домовленістю сторін, на умовах окремо укладеного договору, можлива організація поставки до пункту призначення продавцем. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в актах прийому-передачі товару. Дата поставки товару вважається датою переходу права власності на товар від продавця до покупця (т. 2 а.с. 23-25).

Згідно з пунктом 2.4 зазначеного договору, продавець зобов'язаний протягом 5 днів від дати поставки товару надати представнику покупця або направити поштою рахунок-фактуру, податкову накладну, сертифікат якості виробника, акт прийому-передачі партії товару.

Оплата погодженої партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 10 календарних днів від дати поставки. Можливо передоплата (пункту 4.1).

Відповідно до Специфікації № 1 до вказаного договору, протягом 2006 року поставці підлягали 780 тон заготівок квадратних, загальна вартість 1604116 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 267352 грн. 80 коп. (т. 2 а.с. 26).

30.05.2006 між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» (експедитор) та позивачем (клієнт) укладено договір № SV 233-06 на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, за умовами якого клієнт доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання надати послуги по пошуку перевізника та організації перевезення вантажів на митній території України вагонами загального парку, приватних та орендованих вагонів, а також здійснювати розрахунки з транспортними підприємствами та іншими причетними підприємствами за перевезення вантажів клієнта залізничними коліями України (т. 1 а.с. 6-8).

Відповідно до укладеному між позивачем (продавець) та фірмою «Visic Investments Limited» контракту № 3Е від 01.06.2006, позивач зобов'язався продати металопродукцію а асортименті, за якістю, цінами та в кількості, зазначеній у Специфікаціях. Загальна вартість контракту 642600 доларів США. Оплата погодженої сторонами партії товару здійснюється протягом 90 днів від дати митного декларування (т. 1 а.с. 124-126).

Згідно зі Специфікацією № 1 поставці підлягав товар - квадратна заготівка у кількості 1800 тон, загальною вартістю 642600 грн. Як вантажовідправник в Специфікації зазначено ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», та визначено, що одержувач вантажу, експедитор та країна призначення зазначаються у рознарядці покупця, що передається факсимільним зв'язком. (т. 1 а.с. 127).

Між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та позивачем складено акт прийому-передачі № 603079 від 15.06.2006 про передачу 53,430 тон заготівок квадратних, акт прийому-передачі № 603081 від 15.06.2006 про передачу 647,490 заготівко квадратних та акт прийому-передачі № 603080 від 16.06.2006 про передачу 63,800 тон заготівок квадратних (т. 2 а.с. 27-29).

Відповідно до вантажних митних декларацій:

ВМД від 15.06.2006 № 110000004/6/407837 здійснено експорт заготівки квадратної гарячекатаної вагою 647490 кг. на загальну фактурну вартість 1167327 грн. 35 коп.;

ВМД від 15.06.2006 № 110000004/6/407871 здійснено експорт заготівки квадратної гарячекатаної вагою 53430 кг. на загальну фактурну вартість 96326 грн. 28 коп.;

ВМД від 16.06.2006 № 11000000/4/6/407910 здійснено експорт заготівки квадратної гарячекатаної вагою 63800 кг. на загальну фактурну вартість 115021 грн. 83 коп. (т. 1 а.с. 128-130).

Також позивачем на експортований товар виписані відповідні рахунки-фактури № 745-Пр/1 від 14.06.2006, № 754-Пр/1 від 15.06.2006, № 751-Пр/1 від 16.06.2006, у яких продавцем зазначений ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство», вантажовідправником ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», покупцем - фірма «Visic Investments Limited» (т. 1 а.с. 131-133).

Як зазначено у графі 2 ВМД від 15.06.2006 № 110000004/6/407837, ВМД від 15.06.2006 № 110000004/6/407871 та ВМД від 16.06.2006 № 11000000/4/6/407910, відправником/експортером є ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» зазначено у графі 9 ВМД як особа, відповідальна за фінансове врегулювання.

Відповідно пункту 1.7 Інструкції про прядок заповнення вантажної митної декларації, що затверджена наказом державної митної служби України від 09.09.1997 № 307 (у редакції, чинній на час здійснення експорту товарів): відправником є особа, що передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу одержувачу і що зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника; особа, відповідальна за фінансове врегулювання, - відповідальна особа, яка є стороною зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу, міни, консигнації, лізингу тощо та несе відповідальність за цим договором (контрактом).

Згідно з частиною 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно дослідити обставини щодо фактичного руху активів (металопродукції) у процесу виконання розглядуваних операцій та встановити дійсну економічну участь позивача у цих операціях, для чого необхідно встановити хто є виробником спірного товару, з'ясувати фактичний рух цього товару на шляху до позивача (за яким операціями останній одержав цей товар, чи підтверджується реальність передачі товару позивачеві з урахуванням умов транспортування, зберігання металопродукції). Ретельно дослідити дійсну економічну участь позивача в експортних операціях шляхом встановлення, які фактично дії були вчинені платником у процесі реалізації активу (як-от транспортування, зберігання, митне оформлення та очищення для експорту тощо), яким чином були налагоджені ділові стосунки з покупцем-неризедентом (шляхом встановлення, яким чином було винайдено цього покупця, хто конкретно від імені Товариства контактував з контрагентом, шляхом перевірки оформлення службових відряджень працівників Товариства за кордон для налагодження господарських зв'язків), надати правову оцінку причинам зазначення відкритого акціонерного товариства «ДМЗ ім. Петровського» як відправника спірної продукції у ВМД. Також у даному разі участь платника у розглядуваних операціях з експорту металопродукції має також бути оцінена з урахуванням не типовості цих операцій для господарської діяльності позивача.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного між позивачем та ВАТ «ДМК ім. Петровського» договору № PSV 233-06 від 30.05.2006, товар фактично позивачу не передався, та одразу ж після складання актів прийому-передачу такого товару відбувся його експорт.

Самі акти прийому-передачі містять лише загальні відомості щодо товару, який передається, та не містять відомостей щодо осіб, які здійснили передачу та прийом такого товару, відповідні довіреності, що підтверджують повноваження таких осіб, суду не надані (т. 2 а.с. 27-29).

При цьому, документи, які визначені пунктом 2.4 договору № PSV 233-06 від 30.05.2016, як рахунки-фактури, податкові накладні, сертифікати якості виробника, також відсутні.

Акт прийому-передачі наданих послуг з транспортно-експедиційного обслуговування по укладеному між позивачем та ВАТ «ДМК ім. Петровського» договору № PSV 233-06 від 30.05.2006, як і додаток до нього, не розкривають зміст наданих послуг з організації перевезення товару (т. 2 а.с. 31-32).

Також відсутні докази наявності рознарядки покупця із зазначенням одержувача вантажу, експедитора та країни призначення, як це передбачено Специфікацією до укладеного між позивачем та фірмою «Visic Investments Limited» контракту № 3Е від 01.06.2006, на підставі якої повинна відбуватись поставка товару на експорт (т. 1 а.с. 127).

Відповідно до Акту проведеної відповідачем перевірки, видами діяльності позивача на час здійснення експортної операції за КВЕД були: оптова торгівля зерном та кормами для тварин (51.21.0); посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (51.11.0); надання послуг у рослинництві (01.41.0) (т. 1 а.с. 59).

Як вбачається з графи 31 вантажних митних декларації, за якими відбувався експорт товарів, виробником товару зазначено ВАТ «ДМК ім. Петровського», яке згідно ж цими вантажними митними деклараціями виступало відправником/експортером цього товару, що з урахуванням видів діяльності позивача ставить під сумнів його участь у експортній операції (т. 1 а.с. 128-130).

Надані представником позивача копії платіжних доручень про перерахування позивачем на користь ВАТ «ДМК ім. Петровського» суми 1604116 грн. 80 коп. як оплату за металопродукцію, та суму 78624 грн. як оплату за транспортно-експедиційні послуги, не є належними доказами отримання такого товару та наданих послуг (т. 2 а.с. 12).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що наявні договори, акти прийому-передачі товару та наданих послуг, а також вантажні митні декларації не є достатніми доказами придбання позивачем металопродукції у ВАТ «ДМК ім. Петровського» та здійснення подальшого її експорту, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша