Ухвала суду № 56548658, 14.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 березня 2016 року м. Київ К/800/6876/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,

перевіривши касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 р.

у справі № 819/2099/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія «Терполімергаз»

до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, –

В С Т А Н О В И В :

Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області, не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, направила поштою до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 р. набрала законної сили та виготовлена в повному обсязі 28.01.2016 р. В той час як касаційну скаргу було направлено скаржником до суду касаційної інстанції 12.03.2016 р., тобто з порушенням строку на касаційне оскарження. Матеріали касаційної скарги містять клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на несвоєчасне отримання податковим органом копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Однак, з неякісної копії конверту, доданої скаржником на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення, неможливо встановити дату направлення апеляційним судом копії рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: розписка про отримання оскаржуваного судового рішення (у разі його нарочного одержання), оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), а також будь-які інші фактичні дані, що засвідчили б дату ознайомлення податкового органу з повним текстом ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 р., з огляду на яку скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 210 – 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без руху.

2. Встановити Тернопільській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області строк для усунення недоліків касаційної скарги – протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Приходько