Ухвала суду № 56548315, 14.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 березня 2016 року м. Київ К/800/6660/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Голови Жовтневої медично-соціальної експертизної комісії міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року.

Згідно з вимогами статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При огляді матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 виявлено, що скаржником не додано документа про сплату судового збору, або копію документа, який надає право на пільги щодо його сплати.

Однак, скаржник заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору як законного представника інваліда першої групи.

Згідно зі статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписами пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Тобто, вищевказаним Законом не передбачено звільнення від сплати судового збору осіб, які здійснюють догляд за інвалідами І групи, що звертаються до суду за захистом своїх прав, а не прав інвалідів.

З огляду на наведене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованим.

За таких обставин, відповідно до правил частини третьої 214 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати скаржнику (касатору) термін для виправлення зазначених недоліків - надати документ про сплату судового збору (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075», Символ звітності: 255), або копію документа, який надає право на пільги щодо його сплати.

Слід зазначити, що у відповідності до Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

За такого правового врегулювання, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 гривень.

Окрім цього, в своїй касаційній скарзі скаржник зазначає, що строк касаційного оскарження пропущено з поважних причин, оскільки ухвалу апеляційного суду отримано із запізненням.

Вважаючи цю причину поважною, скаржник просив поновити строк на подання касаційної скарги.

Заява підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Із касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено 03 лютого 2016 року.

Касаційна ж скарга до Вищого адміністративного суду України надійшла 12 березня 2016 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Посилання скаржника на той факт, що ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року отримано із запізненням, не може бути взятим судом до уваги, оскільки це не підтверджено доказами, тобто з матеріалів поданої касаційної скарги не вбачається поважності причин пропуску строку для подання касаційної скарги.

Оскільки строк на подання касаційної скарги пропущено без поважних причин, то касаційну скаргу відповідно до вимог статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 214, 215 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Роз'яснити скаржнику, що він має право протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції з повторною заявою про поновлення строків в якій вказати інші підстави для поновлення строку та додати копію оскаржуваного судового рішення.

Повідомити скаржника, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду

України М. І. Смокович

Суддя М.І. Смокович