Ухвала суду № 56548136, 11.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2016 р. м. Київ К/800/1489/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року

у справі № 0670/6347/12

за позовом Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року позов Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»; позивач) до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі - Баранівська МДПІ Житомирської області ДПС; відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0053130017 від 17 серпня 2012 року. Відшкодовано ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді 107,30 грн. сплаченого судового збору шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Баранівської МДПІ Житомирської області ДПС.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року апеляційну скаргу Баранівської МДПІ Житомирської області ДПС задоволено. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року скасовано та прийнято нову - про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року та залишення в силі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку філії «Баранівський райавтодор» ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт № 175/231/26192913 від 17 квітня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0053130017 від 17 серпня 2012 року, яким філії на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 3 045,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіркою встановлено порушення філією «Баранівський райавтодор» ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України у зв'язку з простроченням сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи найманих працівників.

Скасовуючи рішення Житомирського окружного адміністративного суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного акту індивідуальної дії та обґрунтованість накладення на філію штрафу в порядку пункту 127.1 статті 127 ПК України.

Колегія суддів із вказаними доводами погодитись не може, виходячи з таких підстав.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

При цьому згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, положення цієї статті встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулись до чи на момент виплати доходу.

В свою чергу, в разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України

В розглядуваному випадку судом першої інстанції, зокрема, з'ясовано, що несвоєчасна виплата задекларованих та узгоджених податкових зобов'язань за платежем «податок на доходи найманих працівників» виникла внаслідок затримки виплати заробітної плати. При цьому податок на доходи найманих працівників перераховувався в той же день, коли і виплачувалась заробітна плата, а тому має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачено статтею 126 ПК України, а не статтею 127 ПК України, як помилково вважає відповідач, позицію якого підтримано Житомирським апеляційним адміністративним судом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити.

Скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року залишити в силі.

Присудити на користь Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» витрати із сплати судового збору в розмірі 75,11 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.