Ухвала суду № 56547982, 17.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

з питань відстрочення виконання судового рішення

17 березня 2016 року Справа № 813/6078/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Гавірко О.О.,

представника заявника (відповідача) не прибув,

представник позивача Дубик А.З.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду по справі №813/6078/14 за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що перебуває у податковій заставі, -

в с т а н о в и в :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року задоволено позовні вимоги Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області та надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що перебуває у податковій заставі.

Заявник (відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із заявою від 25.08.2015 року за вх. № 27434 про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року по справі № 813/6078/14 за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що перебуває у податковій заставі терміном до 31.12.2016 року.

Необхідність відстрочення виконання судового рішення обґрунтовує тяжкими скрутним фінансовим становищем товариства, зазначає, що в даний час вирішується питання передачі майна ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» в оренду, що надасть змогу відновити господарську діяльність товариства. Крім того, стверджує, що податковий борг виник не з вини товариства, а в результаті вирішення спорів у судовому порядку між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та визнання права власності на майно ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками». Відтак, примусове стягнення з боржника боргу у повному обсязі призведе до повного банкрутства підприємства, а тому заявник просить задовольнити заяву та відстрочити виконання постанови суду до 31.12.2016 року.

Представник заявника (відповідач) у судове засідання не прибув, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішення від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі "Мороз та інші проти України" зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Представник позивача (Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області, правонаступник - Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області) у судовому засіданні проти заяви про відстрочення постанови Львівського окружного адміністративного суду заперечив з підстав аналогічних викладеним у письмовому запереченні долученому до матеріалів справи. Зазначив, що товариство протягом тривалого часу жодних заходів для погашення заборгованості перед бюджетом не вживає. Крім того, зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року відстрочено виконання постанови про стягнення податкового боргу до 15.03.2016 року, однак, час наданий для відстрочення виконання судового рішення товариством використано нераціонально, а відповідна заява подана з метою затягування виконання законного судового рішення. Відтак, просив у задоволенні заяви відмовити повністю.

Дослідивши матеріли справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду 06.02.2015 року задоволено позовні вимоги Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області та надано дозвіл погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що перебуває у податковій заставі. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року відстрочено виконання вказаного рішення до 15.03.2016 року.

Порядок і умови відстрочення виконання судового рішення визначені статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, не залежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Поряд з тим, розстрочка та відстрочка, в розумінні зазначеної норми є розділенням виконання на частини з встановленням часових інтервалів для виконання окремих частин та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для розстрочки та відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення у строк або встановленим адміністративним судом способом.

У будь-якому випадку розстрочення та відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язується з об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення в повному обсязі. Вказані обставини, можуть мати, як суб'єктивний так і об'єктивний характер, але повинні бути єдині в своїй суті - ускладнювати виконання рішення або робити його неможливим.

Слід зазначити, що рішення суду за своєю суттю є актом органу судової влади, який наділено силою закону, що робить його обов'язковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України. Іншими словами, набираючи законної сили судовий акт наділяється примусово-владним характером, що вимагає від сторін виконавчого провадження та органів державної виконавчої служби вжиття всіх необхідних заходів до його негайного, повного та належного виконання. За таких обставин надання боржнику розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є виключною мірою оскільки може суттєво послабити його силу.

Відповідач обґрунтовує заяву про відстрочення виконання постанови тяжким фінансовим становищем товариства, але не надає жодних доказів, які б підтверджували відсутність коштів у останнього.

Суд зауважує, що лише саме твердження відповідача про його перебування у складеному фінансовому становищі не є достатнім для прийняття рішення про відстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про невмотивованість заяви про відстрочення виконання судового рішення, оскільки заявником до суду не надано належних та допустимих доказів які б давали підстави відстрочити його виконання. Відтак, у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року по справі № 813/6078/14 - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, згідно ст. 186 КАС України. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано, згідно ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.03.2016 року.