Ухвала суду № 56547534, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6726/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 року про задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Вегалайт" про забезпечення позову по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вегалайт" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови в прийнятті митної вартості декларації, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вегалайт" звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови в прийнятті митної вартості декларації.

14.12.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вегалайт" заявило до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Вегалайт" про забезпечення адміністративного позову задоволено.

Заборонено Одеській митниці Державної фіскальної служби України до розгляду справи №815/6726/15 по суті та набрання рішення суду законної сили перераховувати надану Товариством з обмеженою відповідальністю «Вегалайт» по митним деклараціям №500040403/2015/005377 від 24.10.2015р., № 500040403/2015/005388 від 24.10.2015р. №500040403/2015/005389 від 24.10.2015р., № 500040403/2015/005450 від 27.10.2015р., №500040403/2015/005461 від 27.10.2015 року, №500040403/2015/005455 від 27.10.2015р., №500040403/2015/005561 від 31.10.2015р. фінансові гарантії у вигляді внесення грошової застави з рахунку митного органу до Державного бюджету у якості митних платежів.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою окружного суду, Одеська митниця Державної фіскальної служби в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми процесуального права. На думку апелянта, суддя окружного суду порушив вимоги ст. 117,118 КАС України, що є підставою для скасування ухвали про задоволення клопотання про поновлення строку та постановлення нової ухвали з залишенням

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Зі змісту зазначених норми вбачається, що суд постановляє ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову лише при наявності однієї з таких обставин:

- існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову;

- для відновлення прав, свобод та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зазначений перелік обставин, існування яких зумовлює постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, є вичерпним та не підлягає розширенню.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, задовольняючи заявлене клопотання позивача про забезпечення позову, виходив з наявної очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративні справі, що на думку суду першої інстанції.

Однак, судова колегія вважає такий висновок суду не вмотивованим, оскільки законодавством України передбачений порядок повернення помилково або надмірно сплачених до Державного бюджету податків та зазначає наступне.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ за митними деклараціями від №500040403/2015/5377 від 24.10.2015, №500040403/2015/5388 від 24.10.2015. №500040403/2015/5389 від 24.10.2015, №500040403/2015/5450 від 27.10.2015, №500040403/2015/5461 від 27.10.2015, №500040403/2015/5455 від 27.10.2015, №500040403/2015/5561 від 31.10.2015 у вільний обіг згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів за вказаною митною декларацією забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 1 298 791,39 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Згідно з частиною 8 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 8 статті 313 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Отже, у відповідності до положень частини 9 статті 55, частини 8 статті 313 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, у випадку ненадання ТОВ "Вегалайт" або його уповноваженими особами до митниці додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, після спливу 90-денного строку, встановленого пунктом 7 статті 55 цього Кодексу, сума фінансової гарантії у розмірі 1 298 791,39 грн. підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України, а тому суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали порушив вимоги частини 9 статті 55, частини 8 статті 313 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, що призведе до ненадходження до Державного бюджету України коштів у розмірі 1 298 791,39 грн.

Крім того, відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.3 - 43.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міндоходів і зборів України. Мінфіну України від 30.12.2013 № 882/1188 детально регламентує порядок складання висновків про повернення сум з бюджету, складання платіжних документів та строки повернення таким сум.

Виходячи з зазначеного судова колегія зазначає, що аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для висновку, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів, в т.ч. з питань коригування митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність рішень чи дій митниці, які призвели до надмірної сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої вищезазначеним Порядком № 882/1188. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

З огляду на викладене судова колегія вважає доводи суду першої інстанції відносно того, що після спливу 90-денного терміну сума наданої гарантії перерахується до державного бюджету, а у разі задоволення позовних вимог судом, відновлення порушених прав позивача буде ускладнено та може потребувати значних зусиль, часу та витрат необґрунтованими, оскільки законодавством чітко передбачається порядок повернення декларанту помилково або надмірно сплачених платежів, а тому ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 року про задоволення клопотання щодо забезпечення адміністративного позову підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Вегалайт" про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 117,118, 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 року скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Вегалайт" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик