Постанова № 56547500, 15.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р. Справа № 906/1461/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гулова А.Г.

судді Петухов М.Г. ,

судді Сініцина Л.М.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1, представника за довіреністю від 10.12.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс"

на рішення господарського суду Житомирської області від 09.11.15 р.

у справі № 906/1461/15 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі філіалу "Житомиркомундорпроект", м.Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс", м.Житомир

про стягнення 119994,08грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.11.2015р. у справі №906/1461/15 частково задоволено позов Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі філіалу "Житомиркомундорпроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс" про стягнення 119994,08грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 86400,00грн. боргу, 25299,67грн. інфляційних, 1555,20грн. річних та 1698,82 грн. судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 6739,21 грн. пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення господарського суду Житомирської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи з огляду на таке.

З посиланням на норми ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 837 Цивільного кодексу України, на договір №155/2013 підряду на проведення проектних та вишукувальних робіт від 30.07.2013 р. зазначає, що відповідно до п.2.2. договору повний розрахунок за цим договором здійснюється на підставі дійсного акту приймання-передачі виконаних робіт, оформленого та підписаного сторонами у відповідності до порядку і вимог, що передбачені чинним законодавством. Строк, коли у Замовника виникає зобов'язання здійснити повний розрахунок за цим договором - не пізніше 7 (семи) банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Сторони досягли згоди, що настання у відповідача обов'язку по вчиненню платежу виникає лише після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Тобто, термін виконання зобов'язання визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, та підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вказує, що акт виконаних робіт з боку ТОВ "Житомиркомунсервіс" оформлений та підписаний не був, строк оплати за виконані роботи не настав.

Матеріали справи не містять доказів пред'явлення позивачем до ТОВ "Житомиркомунсервіс" вимоги про сплату 86400,00 грн. за проведені проектні та вишукувальні роботи згідно договору.

ТОВ "Житомиркомунсервіс" вважає, що строк оплати таких послуг не настав, тобто спір між сторонами на день звернення до суду був відсутній. Отже, стягнення з ТОВ "Житомиркомунсервіс" - 86 400,00 грн. основного боргу, 25 299,67 грн. інфляційних та 1555,20грн. річних є безпідставним.

На думку відповідача посилання суду на п.4.4 договору є необґрунтованим, оскільки даний пункт регулює лише порядок передання й приймання документації.

Просить рішення господарського суду Житомирської області від 09 листопада 2015 року по справі №906/1461/15 скасувати та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позову Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі філіалу "Житомиркомундорпроект" до ТОВ "Житомиркомунсервіс" про стягнення 119994,08 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу, Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі філіалу "Житомиркомундорпроект" зазначає, що скаржник в якості підстави для скасування рішення суду першої інстанції зазначає, що оскільки договором передбачено оплату робіт після підписання акту виконаних робіт замовником (відповідачем), а такий акт ними не підписано, то термін розрахунків за договором не настав.

Таке твердження спростовується з огляду на наступне.

Виконана проектна документація, акт передачі документації та акт виконаних робіт (в двох примірниках) з підписами і печатками позивача були одержані відповідачем без будь-яких зауважень, що не заперечується відповідачем.

Договором № 155/2013 (розділ 4) передбачено, що у разі, коли підрядник після передачі документації та актів замовнику у встановлені строки не отримує підписаний замовником акт приймання-передачі документації, то документація вважається такою, що прийнята з додержанням усіх умов договору (п.4.4.):

Умовами договору (п.3.1) передбачено, що замовник зобов'язаний при отриманні технічної документації повернути підряднику належно оформлений акт приймання-передачі виконаних робіт.

У справі є належні та допустимі докази одержання замовником у особі директора ОСОБА_2 04.09.2014 року технічної документації та двох примірників двох актів: акту передачі документації та акту виконаних робіт.

Зазначає, що зі змісту пунктів 4.4. та 3.1 договору випливає, що акт приймання - передачі виконаних робіт за умовами договору мав бути належно оформлений відповідачем (замовником) при отриманні техдокументації, що відбулося 04.09.2014 року. Оскільки замовник обидва акти не підписав і не повернув, то для правовідносин, що регулюються цим договором, настає пряме правило: вважається, що документація прийнята відповідно до умов договору. В свою чергу умови договору передбачають, що отримання техдокументації замовником має наслідком належне оформлення замовником акту приймання виконаних робіт, що включає його підписання та проставляння відбитку печатки замовником. Таким чином, позивач, як виконавець, виходячи із умов договору, мав підстави та був зобов'язаний вважати, що замовник (відповідач) підписав акт виконаних робіт протягом трьох календарних днів з моменту отримання техдокументації, тобто до 07.09.2014 року. А підписаний акт є підставою для повного розрахунку у 7-денний термін згідно з п.2.2 договору. Пропущення цього строку є підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку.

Крім того, щодо витребування копії акта передачі документації №28 від 14.09.2014р. та акта виконаних робіт №155/2013 зазначає, що така вимога не може бути виконана, оскільки у справі є належні та допустимі докази того, що 04.09.2014 року позивач передав представнику відповідача, директору ОСОБА_2С, технічну документацію, а також по два примірники акту передачі-приймання проектно-кошторисної документації та акту виконаних робіт. Відповідач по одному примірнику зазначених актів позивачу не повернув, тому позивач не володіє примірниками цих актів, та не може надати суду їх копії.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, постановленим із дотриманням матеріального та процесуального права, для його скасування підстав немає.

Крім того, 15.03.16р. відповідачем було подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що ухвалою суду від 16.02.16р. у них були витребувані оригінали акта передачі документації №28 від 14.09.2014р. та акта виконаних робіт №155/2013. Вказує, що у них зазначені акти відсутні.

Разом з тим, повідомляє, 29 лютого 2016 року на виконання умов договору №155/2013 від 30.07.2013 р. між філіалом «Житомиркомундорпроект» ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» та ТОВ «Житомиркомунсервіс» були підписані та скріплені печатками акти приймання-передачі проектної кошторисної документації та приймання-передачі виконаних робіт.

Крім того, у зв'язку із зменшенням робіт та їх загальної вартості, між сторонами було укладено додаткову угоду №1-Л від 29.02.2016 р. до договору №155/2013 від 30.07.2013 р., згідно умов якої загальна вартість робіт була зменшена до 81 600,00 грн. У зв'язку з цим замовник зобов'язався перерахувати підряднику за виконані роботи 60 000,00 грн.

01 березня 2016 року була укладена додаткова угода №2-Л до договору №155/2013 від 30.07.2013 р., згідно умов якої сторони дійшли згоди, що розрахунок за виконані роботи буде проводитися згідно з графіком, визначеним у додатковій угоді.

На виконання умов додаткової угоди №2-Л від 01.03.2016 р., ТОВ «Житомиркомунсервіс» перерахувало філії «Житомиркомундорпроект» 20 000,00 грн. за виконані роботи.

Таким чином, умови договору №155/2013 від 30.07.2013 р. з боку ТОВ «Житомиркомунсервіс» виконуються належним чином, заборгованість перед філією відсутня.

Враховуючи виконання сторонами умов договору №155/2013 від 30.07.2013р. вважає, що спір між сторонами стосовно виникнення заборгованості - відсутній.

Також, до вказаних пояснень долучає копії листа №11 від 29.02.16р., направленого ТОВ "Житомиркомунсервіс", акту приймання - передачі проектно - кошторисної документації від 29.02.16р. згідно договору №155/2013 від 30.07.2013р., акту приймання - передачі виконаних робіт від 29.02.2016р., додаткових угод №1-Л від 29.02.2016р., №2-Л від 01.03.2016р. до договору №155/2013 від 30.07.2013р., платіжних доручень від 09.03.2016р. №672 на суму 10 000,00 грн. та від 10.03.2016р. №673 на суму 10 000,00 грн., копію рахунку - фактури №СФ-0000004 від 03.03.2016р. на суму 20 000,00грн.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить рішення господарського суду Житомирської області від 09 листопада 2015 року по справі №906/1461/15 скасувати та прийняте нове рішення - про відмову у задоволенні позову Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі філіалу "Житомиркомундорпроект" до ТОВ "Житомиркомунсервіс" про стягнення 119994,08 грн.

Позивач не скористався правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечив явку свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином (а.с.125-126).

Разом з тим, 15.03.16р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс" підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 30 липня 2013 року між філіалом "Житомиркомундорпроект" Державного підприємства "Державний науково - дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (позивач/підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс" (відповідач/замовник) укладено договір підряду № 155/2013 на проведення проектних та вишукувальних робіт, згідно якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався за плату здійснити розробку проектно-кошторисної документації по об'єкту: Капітальний ремонт будівлі ГЕС за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка,12, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену підрядником документацію. (п. 1.1. договору)

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що виконання підрядником робіт, передбачених цим договором, оформляється актом приймання - передачі виконаних робіт, який є підставою для повної оплати робіт замовником.

Відповідно до п.1.4 вказаного договору строк виконання робіт за цим договором встановлюється у 2 місяці з моменту одержання підрядником суми авансу згідно з п. 2.2. цього договору, але виключно за умови погодження сторонами технічного завдання.

Загальна ціна робіт за цим договором становить 108 000,00грн. (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.2 договору, у строк до 7 днів після підписання сторонами цього договору замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 20% від ціни робіт. Повний розрахунок за цим договором здійснюється не пізніше 7 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

30.07.13 року позивач отримав від відповідача аванс в розмірі 21600,00грн., що, як вбачається із апеляційної скарги, не заперечується відповідачем.

В матеріалах справи міститься супровідний лист №54 від 04.09.14р., відповідно до якого позивач направив відповідачу виконану проектно-кошторисну документацію, акт передачі документації №28 від 14.09.2014р. та акт виконаних робіт №155/2013 у двох примірниках, просив відповідача підписати і повернути один примірник актів. Вказані документи отримав директор ТОВ "Житомиркомунсервіс" - ОСОБА_2 04.09.14 р. за вх.№12/23, про що свідчить його підпис на листі (а.с.13).

У п. 3.1 договору передбачено, що замовник зобов'язаний при отриманні технічної документації повернути підряднику належно оформлений акт приймання-передачі виконаних робіт.

За п.4.1 договору підрядник подає замовнику акт приймання-передачі та саму документацію у двох примірниках.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти подані підрядником документацію та акт і протягом трьох календарних днів з дня отримання акта приймання-передачі документації підписати його та повернути підряднику один примірник.

В разі якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, замовник має право протягом трьох календарних днів подати мотивовану відмову від приймання документації разом з проектом двостороннього акта з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання (п. 4.3. договору).

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, відповідач не повернув підписаний ним акт приймання-передачі проектних робіт та не оплатив виконані роботи у встановлений договором строк.

Згідно з п.4.4 договору, якщо у встановлені договором строки підрядник не отримує підписаний замовником акт приймання-передачі документації або його мотивовану відмову, документація вважається такою, що прийнята з додержанням усіх умов договору.

За таких обставин, посилаючись на ст.193 ГПК України, ст.ст.525, 526, 611, 854 ЦК України, умови договору, вказуючи на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача, окрім основної суми боргу у розмірі 86400,00 грн. (108000-21600), 67739,21 грн. - пені, 25299,67 грн. - інфляційних нарахувань, 1555,20 грн. річних.

Як зазначалося, рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними 30.07.2013р. договору №155/2013 на проведення проектних та вишукувальних робіт, який за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 статті 324 ГК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Положення ч. 2 статті 324 ГК України відсилають до статті 318 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 318 ГК України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

У силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з п. 2.1. договору загальна ціна робіт за цим договором становить 108 000,00 грн.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ч.ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України).

Як вбачається із договору підряду, а саме у п. 2.2. сторони передбачили сплату авансу. Аванс у розмірі 21 600,00 грн. було сплачено відповідачем, що сторонами не заперечується.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.2.2. договору повний розрахунок за цим договором здійснюється на підставі дійсного акту приймання-передачі виконаних робіт, оформленого та підписаного сторонами у відповідності до порядку і вимог, що передбачені чинним законодавством. Строк, коли у замовника виникає зобов'язання здійснити повний розрахунок за цим договором - не пізніше 7 (семи) банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, сторони досягли згоди, що настання у відповідача обов'язку по вчиненню платежу виникає лише після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Проте, як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на розділ 4 договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти подані підрядником документацію та акт і протягом трьох календарних днів з дня отримання акта приймання-передачі документації підписати його та повернути підряднику один примірник.

В разі якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, замовник має право протягом трьох календарних днів подати мотивовану відмову від приймання документації разом з проектом двостороннього акта з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання (п. 4.3. договору).

У п. 4.4. договору, в якому визначено, якщо у встановлені п.п.4.2 та 4.3 цього договору строки підрядник не отримує підписаний замовником акт приймання-передачі документації або його мотивовану відмову, документація вважається такою, що прийнята з додержанням усіх умов договору.

Так, судова колегія зауважує, що п.п.4.1.- 4.4. договору регулюють лише порядок передання та приймання документації та їх положення не поширюють свою дію на порядок розрахунків, оскільки розрахунки здійснюються лише на підставі акта приймання - передачі виконаних робіт, а тому вважає хибним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про помилковість, відповідно до зазначених пунктів, початку відліку позивачем строку виконання зобов'язання відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні копії акта виконаних робіт №155/2013 та акта передачі документації №28 від 14.09.2014р.

Разом з тим, в справі міститься копія листа від 04.09.2014р. №54, яким направлялися акт передачі документації №28 від 14.09.2014р. та акт виконаних робіт №155/2013.

Копії вказаних актів витребовувалися апеляційним господарським судом проте, сторонами надані не були, мотивуючи їх відсутністю.

Колегія суддів звертає увагу, що дата, вказана у акті передачі документації значиться 14.09.14р., а направлявся він супровідним листом від 04.09.2014р., а тому колегія суддів за відсутності самих актів не може брати до уваги копію такого листа, в якому не вказано вартість робіт, як належний та допустимий доказ, що підтверджує приймання - передачу виконаних робіт.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте, позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, за відсутності первинних документів, зокрема, акта приймання - передачі виконаних робіт за договором №155/2013 від 30.07.2013р., на який посилається позивач у позовній заяві, правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 119994,08 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору підряду на проведення проектних та вишукувальних робіт №155/2013 від 30.07.2013р., відсутні.

Як зазначалося, судом апеляційної інстанції витребовувалися від сторін копії вказаного акта та акта приймання - передачі проектно - кошторисної документації, проте вимоги суду не виконано, з посиланням на їх відсутність.

Натомість, відповідачем надані отримані від позивача 29.02.2016р. (відповідно, не могли бути подані до суду першої інстанції) копії листа №11 від 29.02.16р., акта приймання - передачі проектно - кошторисної документації від 29.02.16р. згідно договору №155/2013 від 30.07.2013р., акту приймання - передачі виконаних робіт від 29.02.2016р., додаткових угод №1-Л від 29.02.2016р., №2-Л від 01.03.2016р. до договору №155/2013 від 30.07.2013р., платіжних доручень від 09.03.2016р. №672 на суму 10 000,00 грн. та від 10.03.2016р. №673 на суму 10 000,00 грн., копію рахунку - фактури №СФ-0000004 від 03.03.2016р. на суму 20 000,00грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Дані документи свідчать про домовленість сторін щодо виконання умов договору на проведення проектних та вишукувальних робіт від 30.07.2013р. №155/2013 і встановлюють факт підписання сторонами акта приймання - передачі виконаних робіт та акта приймання - передачі проектно кошторисної документації лише 29.02.16р.

З огляду на вказане, судова колегія зазначає, що відображені вище висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, є недоведеними, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтверджуються належними доказами та відповідають нормам чинного законодавства, відповідно, апеляційна скарга ТОВ "Житомиркомунсервіс" підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 09.11.2015р. у справі №906/1461/15 слід скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Згідно зі ст.49 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного господарського суду в сумі 1 979,90грн. підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 09.11.2015р. у справі №906/1461/15 скасувати. Прийняти нове рішення. У позові Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі філіалу "Житомиркомундорпроект" відмовити.

3. Стягнути з Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі філіалу "Житомиркомундорпроект" (10020, м.Житомир, вул. Ватутіна, 10-Б, код 34729109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс" (10020, м. Житомир, вул. Богунська,50, код 38190789) 1 979,90грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

5. Справу №906/1461/15 повернути до господарського Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Сініцина Л.М.