Постанова № 56547265, 10.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2016 р. cправа№ 911/2171/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Глинківський О.В.

відповідача - Рева І.І.

третя особа - Яковлєв О.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.01.2016 р.

у справі № 911/2171/15 (судді - Бабкіна В.М., Кошик А.Ю., Конюх О.В.)

за позовом Приватного підприємства «ПроНет»

до Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

третя особа Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

про визнання частини договору недійсною та стягнення 4011725,32 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Приватне підприємство «ПроНет» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» про визнання недійсним пункту договору № 211212 на поставку обладнання, здійснення монтажних і пусконалагоджувальних робіт по проекту від 19.04.2013 р. та стягнення 3 670 774,52 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2171/15 від 10.08.2015 р. позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 3 015 318,59 грн основного боргу та 444 131,68 грн пені; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 р. у справі № 911/2171/15 рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2171/15 від 10.08.2015 р. скасовано в частині відмови в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 40 000,00 грн, з прийняттям нового рішення в цій частині; в іншій частині рішення у даній справі було залишено без змін.

06.11.2015 р. на виконання рішення Господарського суду у справі № 911/2171/15 від 10.08.2015 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 р. у справі № 911/2171/15 було видано накази.

21.12.2015 р. до Господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» надійшла заява про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 р. у справі № 911/2171/15 до 01.07.2016 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.01.2016 р. було відмовлено у задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 р. у справі № 911/2171/15.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 04.01.2016 р., Публічне акціонерне товариство «Укргідроенерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та задовольнити заяву ПАТ «Укргідроенерго» про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 р. у справі № 911/2171/15.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що місцевим судом не було прийнято до уваги те, що на даний момент підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі, оскільки у його фінансовому плані не затверджено видатків на сплату штрафних санкцій та судових витрат за рішенням суду, а рух коштів по рахунках відповідача здійснюється за спеціальним алгоритмом, що встановлений спеціальними нормами законодавства, яке регулює проведення розрахунків на оптовому ринку електроенергії, учасником якого є ПАТ «Укргідроенерго».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 р. порушено апеляційне провадження у справі № 911/2171/15, розгляд справи призначено на 10.03.2016 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Так, заява відповідача обґрунтована тим, що заявник належить до державного сектору економіки та є господарським товариством, у статутному фонді якого 100 % акцій належить державі. Відповідно до ч. 5 ст. 89 ГК України господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, зобов'язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу. Як зазначає заявник, в структурі тарифу на електричну енергію, яка виробляється і відпускається ПАТ «Укргідроенерго», а також у фінансовому плані ПАТ «Укргідроенерго» не передбачаються кошти на сплату пені, судового збору та витрати на правову допомогу за постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 р. у справі № 911/2171/15.

Відповідно до п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Таким чином, в основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

Встановлено, що боржником не надано доказів, які беззаперечно підтверджують наявність виключних обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Так, обґрунтовуючи неможливість виконання рішення суду у даній справі, відповідач посилається на те, що він належить до державного сектору економіки та є господарським товариством, у статутному фонді якого 100 % акцій належить державі.

Згідно з ч. 5 ст. 89 ГК України господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, зобов'язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу.

Як зазначає заявник, в структурі тарифу на електричну енергію, яка виробляється і відпускається ПАТ «Укргідроенерго», а також у фінансовому плані ПАТ «Укргідроенерго» не передбачаються кошти на сплату пені, судового збору та витрати на правову допомогу за постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 р. у справі № 911/2171/15.

Крім того, відповідач зазначає, що ПАТ «Укргідроенерго» повністю сплатило на користь ПП «ПроНет» суму основної заборгованості за договором № 211212 від 19.04.2013 р. у розмірі 3 015 318,59 грн.

Разом з тим, вказані обставини не виключають відповідальності щодо несвоєчасного погашення всієї суми заборгованості за рішенням суду та не є тими підставами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливими.

Так, позивач, виконуючи договірні зобов'язання, закуповував обладнання для постачання відповідачеві за кордоном ще у 2014 році. Для розрахунку з іноземними постачальниками, позивач брав кредити в іноземній валюті, сподіваючись на те, що відповідач вчасно розрахується за поставлене обладнання. При цьому у договорі із відповідачем не враховувалась різниця коливання курсу долара США, зокрема, значне підвищення курсу долара по відношенню до гривні. Такі обставини негативно впливають на стабільність діяльності позивача та повноту виплати заробітної плати його працівникам.

Крім того, за даними звіту Міністерства економіки та розвитку України щодо результатів роботи 100 найбільших державних підприємств України за 6 місяців 2015 року, ПАТ «Укргідроенерго» у першому кварталі 2015 року мало чистий дохід в сумі 741 млн. грн, а відтак, відповідач мав обігові кошти та можливість належно розрахуватися з позивачем.

Як передбачено п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, відповідач посилався на те, що на даний час підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі, оскільки у його фінансовому плані не затверджено видатків на сплату штрафних санкцій та судових витрат за рішенням суду, а рух коштів по рахунках відповідача здійснюється за спеціальним алгоритмом, що встановлений спеціальними нормами законодавства, яке регулює проведення розрахунків на оптовому ринку електроенергії, учасником якого є ПАТ «Укргідроенерго».

Також ПАТ «Укргідроенерго» є підприємством, внесеним постановою Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 р., до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Відтак, з метою недопущення зниження рівня безпеки експлуатації гідроспоруд ПАТ «Укргідроенерго» та створення надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України відповідач і просив відстрочити виконання рішення суду до 01.07.2016 р.

Посилання скаржника на те, що у ДП «Енергоринок» існує заборгованість перед ПАТ «Укргідроенерго» за придбану електроенергію в сумі 607987362,93 грн., тому в силу обєктивних причин складаються обставини, за яких у відповідача відсутні грошові кошти, що призводить до неможливості виконати в добровільному порядку рішення суду у справі № 911/2171/15 та до необхідності накопичувати грошові кошти для погашення заборгованості за даним судовим рішенням, колегія вважає необґрунтованими.

При цьому, посилання боржника на тяжкий фінансовий стан товариства судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд зазначає, що згідно приписів ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, виконання рішення суду не повинно ставитись в залежність від його взаєморозрахунків зі своїми контрагентами, неспроможності відповідача (боржника) досягти певних економічних результатів своєї господарської діяльності внаслідок впливу будь-яких зовнішніх або внутрішніх чинників.

Крім того, посилання боржника на скрутне фінансове становище, не може бути винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, яка б свідчила про неможливість виконання рішення в силу якихось об'єктивних обставин, які б унеможливили виконання рішення суду у встановлений судом спосіб по справі № 911/2171/15 та за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення.

Вбачається, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які свідчать про наявність беззаперечних підстав для відстрочки виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача є наслідком його власної господарської діяльності.

Таким чином, Господарський суд Київської області дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення у справі № 911/2171/15, оскільки відповідачем до вказаної заяви не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять його неможливим.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 04.01.2016 р. у справі № 911/2171/15, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Укргідроенерго» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 04.01.2016 р. у справі № 911/2171/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/2171/15 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран