Постанова № 56547258, 17.03.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2016 р.Справа № 915/17/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 6 від 03.03.2016)

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Візіт-Гарант

на рішення господарського суду Миколаївської області від 03 лютого 2016 року

по справі № 915/17/16

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Візіт-Гарант

про стягнення 100 000 грн.

В С Т А Н О В И В :

04.01.2016 року Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Візіт-Гарант (далі по тексту відповідач) штрафу у розмірі 50 000 грн. та пені у розмірі 50 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено законодавство про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, в зв'язку з чим позивачем прийнято відповідне рішення № 24-рш від 17.06.2015року, яким накладено на правопорушника ТОВ Візіт-Гарант штраф, який у встановлений строк сплачений не був, на підставі чого і було нараховано пеню на цю суму.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2016 року по справі № 915/17/16 (суддя Фролов В.Д.) позов задоволений повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Візіт-Гарант - 50000 (пятдесят тисяч) грн. штрафу згідно рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.06.2015 № 24-рш та 50000 (пятдесят тисяч) грн. пені, за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.06.2015 № 24-рш до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 Адміністративної штрафи та інші санкції, символ звітності 106. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Візіт-Гарант судовий збір в розмірі 1500грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Візіт-Гарант звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Так, за твердженням апелянта, позивачем в порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» не було надіслано рішення № 24-рш від 17.06.2015, чим позбавило його права на добровільне виконання або оскарження даного рішення у судовому порядку.

Крім того скаржник зазначає, що рішення № 24-рш від 17.06.2015 є недійсним, та ТОВ «Візіт-Гарант» не узгоджувало своїх дій з ТОВ «Візіт Альянс» під час участі у Торгах.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ТОВ «Візіт - Гарант» без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Представник ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Візіт-Гарант в судове засідання 17.03.2016 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Так, ТОВ Візіт-Гарант не знаходиться ні за своєю юридичною адресою: вул. Морехідна, 2-А, оф.106, м. Миколаїв, 54038, що вказана у всіх наявних матеріалах справи, в тому числі і в апеляційній скарзі, а тому і всі ухвали місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції про призначення до розгляду даної справи були повернуті до судів без вручення адресату у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Отже, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ТОВ «Візіт-Гарант».

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (зі змінами та доповненнями) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Положеннями статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Судом встановлено, що Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивач) розглянуто справу № 02/22-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «Візіт-Гарант» (відповідач) та прийнято рішення від 17.06.2015 №24-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», відповідно до якого визнано у діях ТОВ «Візіт Альянс» та ТОВ «Візіт-Гарант» ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст.50 та п.4 с.2 ст.6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

За результатом зазначеного рішення, було вирішено:

- визнати дії ТОВ Візіт-Гарант та ТОВ Візіт-Альянс які полягали в погодженні своїх конкурсних пропозицій під час участі у процедурі закупівлі послуг щодо тимчасового розміщування інші, код 55.90.1 (номер оголошення про проведення процедури закупівлі 104232 в ІБ Вісник державних закупівель № 32(878) від 21.04.2014), проведений комунальним закладом Запорізька спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат спортивного профілю Запорізької обласної ради за державні кошти, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

За вчинення порушень, зазначеного в пункті 1 рішення, відповідно до частини другої ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції, накласти штрафи на:

- ТОВ Візіт-Альянс у розмірі 50 000 грн.

- ТОВ Візіт-Гарант у розмірі 50 000 грн.

Також у рішенні зазначено, що воно може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня його отримання (а.с.07-12).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як стверджує позивач, рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №24-рш від 17.06.2015 у справі №02/22-15 позивачем було направлено на юридичну адресу відповідача (54000, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14 корпус 2, офіс 430) листом від 18.06.2015 року № 02-18/05-1723 (а.с.12).

Відповідно до пунктів 1, 2 ст.56 Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інших спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок:

-відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);

-відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи вищевикладене, зміст резолютивної частини Рішення від 17.06.2015 № 24-рш по справі № 02/22-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції було опубліковано у газеті «Рідне Прибужжя» від 06.08.2015 № 22, а від так, у відповідності до вимог ст. 56 Закону вважається таким, що вручено відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, тобто 16.08.2015 року (а.с.13).

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Таким чином, відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього згідно рішення №24-рш від 17.06.2015 по справі №02/22-15 до 16.10.2015 включно, однак, в порушення норм чинного законодавства, відповідач не сплатив зазначений штраф.

Як вбачається з доданого скаржником до апеляційної скарги листа, 11.08.2015 року ТОВ «Візіт-Гарант» направив на адресу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України лист, яким просив направити на адресу товариства копію рішення № 24-рш від 17.06.2015 року.

27.08.2015 року позивач у відповідь на лист від 11.08.2015 року направив на адресу відповідача відповідь про надання інформації разом з витягом з рішення від 17.06.2015 № 24-рш, який був 31.08.2015 року вручений представнику за довіреністю, що підтверджується наданими позивачем додаткових документів до відзиву на апеляційну скаргу.

Таким чином, станом на 11.08.2015 року відповідач знав про зазначене вище рішення антимонопольного комітету, та до 16.10.2015 не здійснив жодних дій для його виконання у добровільному порядку чи оскарження, аж до моменту звернення позивача з відповідним позовом до суду 04.01.2016 року.

Згідно ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

З огляду на викладене та враховуючи чинність рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №24-рш від 17.06.2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 50 000, 00 грн. штрафу, які доведені позивачем належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

За порушення строку оплати штрафу, позивачем нарахована пеня за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період 17.10.2015 по 29.12.2015 включно у розмірі 55 500, 00 грн.

У звязку з тим, що розмір пені у сумі 55 500 грн. більший ніж сума штрафу (50 000), відповідно до ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», позивачем заявлена до стягнення сума пені 50 000 грн.

Оскільки розмір пені, заявлений позивачем до стягнення, відповідає вимогам встановленим ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 50 000, 00 грн. пені, які доведені позивачем належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно п. п. 2, 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке. За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів оскарження відповідачем у встановлений Законом строк рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №24-рш від 17.06.2015 у справі № 02/22-15 та визнання його недійсним.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо необґрунтованості розміру штрафу в сумі 50 000, 00 грн. не заслуговують на увагу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх орган.

Отже, законом чітко визначено, що Антимонопольний комітет України є єдиним органом державної влади, до повноважень якого віднесено здійснення державного контролю за додержання законодавства про захист економічної конкуренції, та відповідно, виявлення, фіксацію порушень норм цього законодавства, а також вжиття передбачених законом заходів щодо їх усунення, в тому числі шляхом прийняття обов'язкових до виконання рішень з цього приводу. Чинні рішення органів Антимонопольного комітету України, ухвалені за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, строк оскарження яких минув, відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, є єдиними належними доказами вчинення особою відповідного правопорушення.

Доводи відповідача про скасування рішення місцевого господарського суду у зв'язку з його прийняттям без участі представника відповідача, не повідомленого належним чином, не надання судом можливості подати додаткові докази, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Як вже було зазначено вище, ТОВ Візіт-Гарант не знаходиться за своєю юридичною адресою.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув, „адресат відсутній і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Оскільки відповідач не надав суду відзив на позов з документальними запереченнями та 03.02.2016 (дата прийняття оскаржуваного рішення) не направив свого представника в судове засідання, будь-яких обґрунтованих клопотань не надав, місцевий господарський суд правомірно розглянув справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості надати суду всі необхідні докази на підтримання своїх заперечень проти позовних вимог, а також не скористувався наданими йому процесуальними правами, тому посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та субєктів господарювання Антимонопольний комітет України у звязку із порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції подає позови до суду, зокрема, про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу та пені за невиконання рішення АМК від №24-рш від 17.06.2015 відповідно до розрахунку позивача підлягають задоволенню.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 03.02.2016 року по справі № 915/17/16 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Візіт-Гарант без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Візіт-Гарант

залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „03 лютого 2016 року по справі № 915/17/16 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „18 березня 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров