Постанова № 56547231, 15.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р. Справа№ 910/25918/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Ропій Л.М.

Баранця О.М.

при секретарі Богатчук К.І.

за участю представників сторін :

від позивача за первісним позовом - Єкасьова В.К.

від відповідача за первісним позовом - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укртехпром" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом Приватного підприємства "Укртехпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ"

про стягнення 56528, 21 грн.

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ"

до Приватного підприємства "Укртехпром"

про стягнення 50936, 41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 по справі №910/25918/15 в задоволенні первісних позовних вимог Приватного підприємства "Укртехпром" відмовлено в повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Приватного підприємства "Укртехпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" 30750 грн. 00 коп. - основного боргу, 18081 грн. 09 коп. - інфляційних втрат, 2105 грн. 32 коп. 3% річних та 1218 грн. 00 коп. - судового збору.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ", зі спеціального фонду Державного бюджету України, 160 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №6192 від 27.10.2015.

Не погоджуючись з рішенням, Приватне підприємство "Укртехпром" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким первісні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Згідно з Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду затвердженими рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016, протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №910/25918/15 передано колегії суддів у складі : Сітайло Л.Г. (головуючий суддя), Пашкіна С.А., Баранець О.М.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, в зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, суддю Пашкіну С.А. замінено на суддю Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 15.03.2016.

09 листопада 2015 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, який долучено судом до матеріалів справи.

10 листопада 2015 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, від представника відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, які також долучено судом до матеріалів справи.

В судове засідання 15.03.2016 з'явився представник позивача за первісним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник відповідача за первісним позовом про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача за первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким первісні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

09 листопада 2012 року між Приватним підприємством "Укртехпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" укладено договір на виконання пусконалагоджувальних робіт. Відповідно до умов останнього замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання: виконати пусконалагоджувальні роботи - ліфтів: в/п 1000 кг. на 8 зупинок - 1 шт., в/п 1 000 кг. на 7 зупинок - 1 шт., в/п 630 кг. на 6 зупинок - 1 шт., згідно на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гагаріна, 115 (далі - Договір).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи і сплатити виконавцю їх вартість за цінами, визначеними в розділі 2 Договору, в сумі 61 500, 00 грн.

Згідно п. 2.2. Договору розрахунки здійснюються замовником шляхом поетапної оплати:

- 1-й етап - 50% вартості робіт протягом 5 днів з дати підписання Договору;

- 2-й етап - 50% вартості робіт протягом 5 днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.3 Договору, акт прийому-передачі виконаних робіт готує виконавець і передає для підписання замовнику два екземпляри акту. Замовник на протязі 3-х робочих днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт і один екземпляр підписаного акту передає виконавцю або надає вмотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку, якщо протягом 3 робочих днів замовник не підписує акт, не повертає один екземпляр підписаного акту або не надає вмотивованої письмової відмови від його підписання, акт вважається визнаним замовником, а роботи виконаними в повному обсязі.

Строк виконання всього об'єму робіт за Договором становить тридцять календарних днів з моменту отримання авансу.

На виконання умов Договору, Приватним підприємством "Укртехпром" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" суму в розмірі 30 750, 00 грн. ( платіжне доручення № 1571 від 14.11.2012).

05 червня 2013 року Приватне підприємство "Укртехпром" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" з претензією від 05.06.2013 за №05/06-13-ПЛ щодо повернення 50% вартості робіт за Договором в сумі 30750,00 грн. у тижневий строк, з моменту отримання претензії; розірвання Договору на виконання пусконалагоджувальних робіт № 137 від 09.11.2012. у тижневий строк після повернення 50% вартості робіт; сплати пені в сумі 3 075, 00 грн. у строк до п'яти днів, з моменту отримання претензії, в зв'язку з невиконанням обумовлених Договором робіт, а також не наданням акту приймання-передачі виконаних робіт.

20 червня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" надано відповідь на претензію (вих. №173 від 20.03.2013) в якій зазначено, що роботи, згідно з умовами Договору, виконані в повному обсязі та складено Акт здачі-прийняття виконаних робіт на суму 61 500, 00 грн., який був переданий представнику позивача ОСОБА_5 нарочно для підписання. Також, вказано на те, що письмової вмотивованої відмови від прийняття та підписання даного акту, внаслідок наявності дефектів або недоліків в роботі Приватним підприємством "Укртехпром" не надавалось, так позивачем за первісним позовом безпідставно відмовлено від прийняття робіт та своєчасно не заявлено про їх недоліки (за наявності таких).

В свою чергу, в позовній заяві Приватне підприємство "Укртехпром" вказує на те, що особа на ім'я ОСОБА_5 не працює, а працював ОСОБА_6.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" направлено цінним листом на адресу Приватного підприємства "Укртехпром" дублікат Акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року на суму 61 500, 00 грн. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт на суму 61 500, 00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, але органом поштового зв'язку цінний лист повернуто на адресу відправника з відміткою "За закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими. Тобто, відсутність підписаного зі сторони позивача акту виконаних робіт або сама лише відмова від їх прийняття не може свідчити про невиконання або неналежне виконання робіт й має бути мотивованою.

Колегія суддів звертає увагу, що Приватним підприємством "Укртехпром" не надано суду першої та апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, що станом на момент закінчення визначеного Договором строку виконання пусконалагоджувальних робіт, останні виконані не належним чином або взагалі не виконані.

Твердження апелянта, що невиконання робіт за договором підтверджується укладанням з ТОВ «Ліфтсервіс Дніпро» договору на послуги пусконалагодження ліфтів №13.11.59 від 14.11.2013, колегією суддів не приймаються до уваги в зв'язку з вищенавикладеним.

Відповідно до п. 2.3. Договору сторони визначили, що акт прийому-передачі виконаних робіт готує виконавець і передає для підписання замовнику два екземпляри акту, а замовник на протязі 3-х робочих днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт і один екземпляр підписаного акту передає виконавцю або надає вмотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку, якщо протягом 3 робочих днів замовник не підписує акт, не повертає один екземпляр підписаного акту або не надає вмотивованої письмової відмови від його підписання, акт вважається визнаним замовником, а роботи виконаними в повному обсязі.

Таким чином, слід вважати що, позивач за первісним позовом визнав акт та роботи виконаними в повному обсязі, оскільки не надав вмотивованої письмової відмови від підписання.

З урахуванням вищенаведеного місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача суми в розмірі 30750,00 грн.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного в сукупності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача за первісним позовом перед відповідачем за первісним позовом заборгованості за договором, що складає 30750,00 грн.

Стосовно вимог відповідача за первісним позовом про стягнення з позивача за первісним позовом 2 105,32 грн. 3% річних та 18 081,09 грн інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, здійснений місцевим господарським судом, прийшла до висновку про обґрунтованість стягнення 3 % річних в сумі 2 105,32 та 18081,09 грн. - інфляційних втрат.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "Укртехпром" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 по справі № 910/25918/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укртехпром" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 по справі № 910/25918/15 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 по справі №910/25918/15 - без змін.

Матеріали справи №910/25918/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Л.М. Ропій

О.М. Баранець