Постанова № 56547226, 15.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.03.2016 справа №913/1204/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Зубченко І.В. Марченко О.А., Радіонова О.О. не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода», м.Сєвєродонецьк Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області від01.02.2016р. (повний текст підписано 04.02.2016р.)у справі№913/1204/15 (суддя Лісовицький Є.А.)за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Сєвєродонецьк Луганської областідо Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода», м.Сєвєродонецьк Луганської областіпростягнення 23672,19грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м.Сєвєродонецьк Луганської області, позивач, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, до відповідача, Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода», м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 23672,19грн., з яких 12875,00грн. основний борг, 9669,13грн. інфляційні, 1128,06грн. 3% річних.

Керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог. Так, позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 12090,00грн., інфляційні у розмірі 9502,74грн. та 3% річних у розмірі 1059,28грн. Вказана заява була прийнята судом та спір вирішувався судом по суті з урахуванням зменшення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Луганської області від 01.02.2016р. (повний текст підписано 04.02.2016р.) у справі №913/1204/15 позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода» основний борг - 12090,00грн., інфляційні - 9502,74грн., 3% річних - 1059,28грн.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням Комунальним підприємством «Житлосервіс «Злагода» умов договору б/н від 07.05.2012р. в частині оплати прийнятих робіт по поточному ремонту під'їзду № 1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 01.02.2016р. (повний текст підписано 04.02.2016р.) у справі №913/1204/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник зазначає, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні господарського суду Луганської області, не відповідають обставинам справи.

Так, відповідач посилається на те, що строк оплати підрядних робіт не настав, оскільки роботи виконані неякісно, і може настати відповідно до умов п.5.3 договору тільки після усунення недоліків.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач також зазначає, що інфляційні та 3% річних не повинні нараховуватися, оскільки позивач не скористався досудовим врегулюванням спору.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 15.03.2016р.

Від позивача на поштову адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією було розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 15.03.2016р. не з'явилися. Представник позивача про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався. Про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2016р. особисто позивачу.

Від відповідача надійшли наступні клопотання: про відкладення розгляду справи; про виклик до суду колишнього директора Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода»для надання пояснень стосовно підписання акту виконаних робіт та актів виявлених недоліків; про витребування у позивача для огляду в судовому засіданні оригіналів договору та акту виконаних робіт.

У задоволенні зазначених клопотань судова колегія відмовляє з огляду на наступне. Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Приписами статті 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Як встановлено судовою колегією, на підтвердження вимог позивачем надана належним чином засвідчена копія договору б/н від 07.05.2012р. та акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012р., які долучені до матеріалів справи, і позовні вимоги ґрунтуються саме на цьому договорі та акті приймання виконаних робіт.

Зазначені копії документів не викликають сумнівів у судової колегії, а клопотання відповідача обґрунтоване виключно відсутністю в нього оригіналів цих документів. Крім того, відповідно до протоколу судового засідання господарського суду Луганської області від 18.01.2016р. представник позивача в судовому засіданні надав для огляду оригінали документів, які були додані до позовної заяви.

Разом з тим, відповідачем не заперечується сам факт підписання договору та виконання робіт (за твердженнями відповідача, роботи виконані з недоліками).

Задоволення клопотання про виклик до суду для надання пояснень стосовно підписання акту виконаних робіт та актів виявлених недоліків колишнього директора Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода» є недоцільним. Крім того, судова колегія зазначає, що клопотання відповідача ґрунтуються на ознайомленні з матеріалами справи, проте заява про ознайомлення з матеріалами справи та докази ознайомлення в матеріалах справи відсутні.

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судова колегія також відмовляє з огляду на наступне.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Явка представників сторін ухвалою суду від 19.02.2016р. не визнавалась обов'язковою.

Колегія суддів відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

07.05.2012р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - підрядник) та Комунальним підприємством «Житлосервіс «Злагода» (далі - замовник) було укладено договір підряду б/н (далі - договір).

За умовами п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати у відповідності з умовами договору роботи по поточному ремонту під'їзду №1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 2.1 сторонами узгоджено, що вартість виконаних робіт складає 12875,00грн.

Остаточний розрахунок між сторонами проводиться на протязі 10-ти банківських днів після підписання акта виконаних робіт форми КБ-2в належно оформленої замовником та підрядником (п.5.1).

Згідно з п.5.3 договору роботи, виконані з низькою якістю та з порушенням норм та правил не оплачуються до усунення підрядником дефектів.

Відповідно до п.7.1 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Передбачені договором роботи підрядник виконав, проте роботи не були оплачені замовником. Наявність заборгованості та прострочення по оплаті прийнятих ремонтних робіт стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення основного боргу у сумі 12090,00грн., інфляційних у розмірі 9502,74грн. та 3% річних у розмірі 1059,28грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору б/н від 07.05.2012р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Передбачені договором роботи по поточному ремонту під'їзду № 1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 були виконані підрядником, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. форми КБ-2в від 03.12.2012р.

Зазначений акт підписаний сторонами без жодних зауважень та скріплений печатками, у зв'язку з чим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про належне виконання підрядником робіт за договором.

Стосовно зауваження відповідача про те, що в акті приймання виконаних робіт відсутнє посилання на договір, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до умов договору б/н від 07.05.2012р. підрядник зобов'язався виконати поточний ремонт під'їзду №1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Як вбачається з акту приймання виконаних робіт від 03.12.2012р. найменування об'єкту відповідає визначеному в договорі. Крім того доказів належності акту приймання виконаних робіт від 03.12.2012р. до іншого договору відповідачем не надано.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботи виконані належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами пункту 5.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок між сторонами проводиться на протязі 10-ти банківських днів після підписання акта виконаних робіт форми КБ-2в належно оформленої замовником та підрядником.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2012р. підписаний 03.12.2012р.

Виходячи з приписів п.5.1 договору прийняті роботи повинні були бути оплачені в строк по 17.12.2012р. включно, чого зроблено не було. Доказів сплати заборгованості в розмірі 12090,00грн. відповідач суду не надав. Разом з тим, в акті звірки розрахунків від 28.12.2015р. Комунальне підприємство «Житлосервіс «Злагода» підтвердило борг за виконані роботи по поточному ремонту під'їзду №1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 12090,00грн. Оригінал акту звірки наявний в матеріалах справи.

У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 12090,00грн.

Посилання апелянта на те, що строк оплати підрядних робіт не настав, оскільки роботи виконані неякісно, і може настати відповідно до умов п.5.3 договору тільки після усунення недоліків, судовою колегією не приймається з огляду на наступне.

Згідно з п.5.3 договору роботи, виконані з низькою якістю та з порушенням норм та правил не оплачуються до усунення підрядником дефектів.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі, відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частина 1 статті 853 ЦК України передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 03.12.2012р. підписаний відповідачем без жодних зауважень. Акти про неякісні роботи від 25.12.2012р. та 07.12.2015р. судовою колегією не приймаються, оскільки складені відповідачем одноособово та після підписання акту приймання виконаних робіт.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні за період з 07.01.2013р. по 08.12.2015р.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, як вірно встановлено місцевим господарським судом, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати, то суд першої інстанції правильно зазначив про наявність правових підстав для стягнення з відповідача, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, 3% річних та інфляційних.

Враховуючи приписи п.5.1 договору прийняті роботи повинні були бути оплачені в строк по 17.12.2012р. включно.

Для нарахування 3% річних та інфляційних позивачем визначено період з 07.01.2013р. по 08.12.2015р.

Враховуючи обмеженість суду позовними вимогами, перевіривши розрахунок суду першої інстанції, судова колегія погоджується з тим, що стягненню з відповідача за визначений позивачем період підлягають 3% річних у розмірі 1059,28грн. та інфляційні в розмірі 9502,74грн.

Посилання апелянта на те, що інфляційні та 3% річних не повинні нараховуватися, оскільки відповідач не скористався досудовим врегулюванням спору, судовою колегією не приймаються, оскільки не відповідають нормам законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 01.02.2016р. (повний текст підписано 04.02.2016р.) у справі №913/1204/15 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода», м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 01.02.2016р. (повний текст підписано 04.02.2016р.) у справі №913/1204/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 01.02.2016р. (повний текст підписано 04.02.2016р.) у справі №913/1204/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О. А. Марченко

О.О. Радіонова

Надруковано 6 прим.: 2- позивачу; 1- відповідачу; 1- до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЛО