Постанова № 56547110, 15.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р. Справа№ 911/415/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

за участі представників:

від апелянта (Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт-кепітал") - не зявились,

від боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІЗИНГ") - Шестакова Ю.В. - діє на підставі довіреності б/н від 03.11.2015

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою

відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт-кепітал"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2015

у справі №911/415/15 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою приватного науково-виробничого підприємства "ЯР-СТЕП"

до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІЗИНГ"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2015 порушено провадження у справі № 911/415/15 за заявою приватного науково-виробничого підприємства "Яр-Степ" про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Укрлізинг", визнано безспірні грошові вимоги приватного науково-виробничого підприємства "ЯР-СТЕП" до боржника у розмірі 429945,15 грн., 17497,40 грн - пеня, 8948,85 грн - судові витрати.; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мурзу Андрія Михайловича.

Оголошення про визнання банкрутом ТОВ "Укрлізинг" оприлюднене на офіційному сайті Вищого господарського суду України 12.03.2015.

Ухвалою господарського суду міста Київської області від 21.05.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Укрлізинг" на загальну суму 43654195,84 грн, в тому числі вимоги ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" у розмірі 42749796,53 грн (четверта черга) та 1218,00 грн (перша черга).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2015 касаційну скаргу розпорядника майна ТОВ "Укрлізинг" арбітражного керуючого Мурзи А.М. задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 та ухвалу господарського суду Київської області від 21.05.2015 в частині грошових вимог ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" по справі № 911/415/15 скасовано. Справу № 911/415/15 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Підставою для скасування судових актів стало те, що місцевий та апеляційний господарські суди не з'ясували обставини щодо звернення ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" до основного боржника у спірних правовідносинах, а саме з кредиторськими вимогами у справі господарського суду Харківської області № Б-50/275-10 про банкрутство ТОВ СП "Соллі-Плюс" та не надали правової оцінки умовам мирової угоди від 02.10.2014 р., затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2014 р. у справі № Б-50/275-10.

Під час нового розгляду, ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2015 у справі № 911/415/15 заяву ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" від 03.04.2015 № 03/04-15 (вх. № 8580/15) про визнання кредиторських вимог до ТОВ "УКРЛІЗИНГ" у сумі 42749796,53 грн відхилено.

Дану ухвалу мотивовано тим, що що строк виконання зобов'язання ТОВ "УКРЛІЗИНГ" за договором поруки від 02.10.2014 р., яке є предметом заявлених кредиторських вимог ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" у справі № 911/415/15 є таким, що не настав, отже вказані вимоги не вважаються конкурсними, і як наслідок не можуть бути визнані судом на даній стадії провадження у справі про банкрутство ТОВ "УКРЛІЗИНГ".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2015 у справі № 911/415/15 та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині не визнання апелянта кредитором ТОВ "УКРЛІЗИНГ" на суму 42749796,53 грн (четверта черга) та 1218,00 грн (перша черга) є незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що грошові вимоги апелянта до ТОВ "УКРЛІЗИНГ" ґрунтуються на укладеному ним з ТОВ "Укрлізинг" договорі поруки від 02.10.2014 та укладення мирової угоди у справі про банкрутство боржника за основним зобов`язанням (ТОВ СП "Соллі-Плюс") не звільняє поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання боржником, а також не позбавляє його права на звернення до суду з заявою у справі про банкрутство поручителя.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2015 у справі №911/415/15 сформовано колегію у складі суддів: Верховець А.А. - головуючий, Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

Ухвалою від 29.02.2016 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" та призначено до розгляду на 15.03.2016.

Представник апелянта у судове засідання 15.03.2016 не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, направленням на його адресу копії ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 15.03.2016. Отримання скаржником процесуального документа від 29.02.2016 підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення № 09-33/9507/16, доставленим адресату 03.03.2016.

Отже, апелянт своєчасно був повідомлений про час та місце судового засідання. Жодних заяв, клопотань про неможливість з'явитися на судове засідання 15.03.2016 з причин, що не залежить від скаржника, не надав.

Згідно частини 3 пункту 3.12. Постанови Пленуму неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника апелянта, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 15.03.2016 присутній представник боржника Шестакова Ю.В., заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2015 у справі № 911/415/15 без змін.

По закінченні судового засідання, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В даному випадку вказаний Закон є спеціальним.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами та доповненнями) (далі по тексту - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до приписів статті 23 названого Закону правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом.

Згідно частини 1 названої статті конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ СП "Соллі-Плюс" (позичальник) з однієї сторони та ПАТ "Укрсоцбанк" з іншої сторони 01.06.2006 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 860/6-27/18/1/6-022.

04.09.2013 між ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" та ТОВ СП "Соллі-Плюс" укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" набула згадане право вимоги.

02.10.2014 між ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" та ТОВ "УКРЛІЗИНГ" було укладено договір поруки, за умовами якого ТОВ "УКРЛІЗИНГ" поручається перед кредитором (ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал") за виконання ТОВ Спільне підприємство "Соллі-Плюс" його зобов'язань перед кредитором і сам зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за порушення зобов'язань боржника (ТОВ СП "Соллі-Плюс").

Пунктом 1.9. Договору поруки визначено, що обсяг відповідальності поручителя за цим договором складає 42749796,53 грн.

Згідно п. 2.1.2., 2.1.4. Договору поруки, поручитель зобов'язується протягом трьох днів з дати отримання вимоги кредитора - виконати зобов'язання, забезпечене порукою, сплативши кредитору заявлену ним у вимозі суму (але не більше встановленого обсягу відповідальності поручителя згідно п. 1.9. цього договору); у разі невиконання ним та/або боржником зобов'язання, забезпеченого порукою згідно з цим договором, - нести відповідальність перед кредитором усім своїм майном, на яке згідно з законом може бути звернено стягнення, в межах встановленого обсягу його відповідальності згідно з п. 1.9. цього договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частина перша ст. 543 ЦК України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Порука, виходячи з вимог ст. 546 ЦК України, є додатковим зобов'язанням, що забезпечує, в даному випадку, основне грошове зобов'язання, але поручитель разом з основним боржником має солідарний обов'язок перед кредитором.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що грошові вимоги апелянта ґрунтуються на укладеному ним з товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлізинг" договорі поруки від 02.10.2014.

Отже, предметом згаданого вище договору поруки є зобов'язання взяті на себе ТОВ СП "Соллі-Плюс" згідно умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 860/6-27/18/1/6-022 від 01.06.2006 з усіма додатками та додатковими угодами до нього.

Судом першої інстанції досліджено обставини щодо звернення ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" із кредиторськими вимогами у справі № Б-50/275-10 про банкрутство ТОВ "Спільне товариство "Соллі-Плюс", яка перебувала в провадженні господарського суду Харківської області та встановлено, що в межах вказаної справи предметом дослідження суду в тому числі були кредиторські вимоги ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" (яка виступила правонаступником) ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ СП "Соллі-Плюс". Згадані вимоги заявлялись на підставі Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 860/6-27/18/1/6-022 від 01.06.2006. Ухвалою попереднього засідання суду від 30.06.2011 зазначені вимоги були окремо внесені до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені.

В подальшому, 02.10.2014 р. між сторонами у справі № Б-50/275-10 про банкрутство ТОВ СП "Соллі-Плюс" було укладено мирову угоду.

Надаючи правову оцінку умовам згаданої мирової угоди господарський суд першої інстанції з урахуванням ст.23 Закону про банкрутство дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання ТОВ СП "Соллі-Плюс" за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 860/6-27/18/1/6-022 від 01.06.2006 р., і як наслідок зобов'язання ТОВ "УКРЛІЗИНГ" за договором поруки від 02.10.2014 р. є таким, що не настав.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши в судовому засіданні надану представником боржника (ТОВ "УКРЛІЗИНГ") Шестаковою Ю.В. мирову угоду у справі № Б-50/275-10 про банкрутство ТОВ СП "Соллі-Плюс" дійшла висновку про обґрунтованість доводів, покладених в основу висновку суду першої інстанції щодо невизнання зобов'язання ТОВ "УКРЛІЗИНГ" за договором поруки від 02.10.2014 - конкурсними вимогами, з огляду на наступне.

Вказаною мировою угодою передбачено погашення заборгованості боржника - ТОВ "Спільне товариство "Соллі-Плюс" перед кредиторами, в т.ч. і ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал", пропорційно сум вимог кредиторів, визнаних ухвалою господарського суду Харківської області від 30.06.2011 на умовах відстрочки з 01.09.2019 щомісячними платежами до 25 числа поточного місяця з урахуванням загального розміру щомісячного платежу в розмірі 1166342,55 грн. Строк погашення вимог кредиторів складає 60 місяців, починаючи з 01.09.2019.

Зобов'язання боржника перед кредиторами вважаються відстроченими (розстроченими) з моменту вступу в силу цієї мирової угоди (тобто з 23.10.2014).

Згідно ч. 1 ст. 77 Закону про банкрутство, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З урахуванням того, що строк виконання зобов'язання ТОВ СП "Соллі-Плюс" за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 860/6-27/18/1/6-022 від 01.06.2006, і як наслідок зобов'язання ТОВ "УКРЛІЗИНГ" за договором поруки від 02.10.2014 р. вважається таким, що не настав.

Судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта стосовно того, що у правових нормах, зокрема: ч.2 ст. 554, ч.1 ст. 543, ч.1 ст. 598, ст. 599, ст. 600, ст. 601, ст. 604, ст. 605, ст. 606, ст. 607, ч.1,2 ст. 608, ст. 609 Цивільного Кодексу України, відсутня така підстава припинення зобов`язання, як ухвалення судом рішення про укладення мирової угоди у справі про банкрутство, яка в свою чергу не виконана боржником, вона не припиняє відносин сторін по основному боргу, не звільняє поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання боржником та не позбавляє кредитора права на звернення з позовом до суду про стягнення боргу з поручителя, в тому числі у справі про банкрутство поручителя. Оскільки, вказані вимоги не можуть бути віднесені до конкурсних тому відповідно не можуть бути визнані судом у справі про на стадії порушення справи про банкрутство ТОВ "УКРЛІЗИНГ" та вирішення питань конкурсного управління боржником.

Доводи апеляційної скарги з урахуванням встановлених обставин справи, правильності висновку суду не спростовують.

За наслідками системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали в частині визнання вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Стандарт Кепітал" відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Факторингова компані "Стандарт Кепітал" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2015 у справі № 911/415/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Повний текст постанови складено 16.03.2016

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

С.В. Сотніков