Рішення № 56546452, 15.03.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2016 р. Справа №917/1713/15

за позовом 1) ОСОБА_1, АДРЕСА_6

2) ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (Ідентифікаційний код 39947744, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, будинок, 84).

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державний реєстратор реєстраційної служби Миргородського МУЮ (вул. Я.Усика, 15, м. Миргород, Полтавська обл., 37600)

2) ОСОБА_4 АДРЕСА_7

3) ОСОБА_5 АДРЕСА_2

4) ОСОБА_6 АДРЕСА_8

5) ОСОБА_7 АДРЕСА_3

6) ОСОБА_8 АДРЕСА_4

7) ОСОБА_9 АДРЕСА_5

про визнання недійсним другого рішення (щодо внесення змін в установчі документи КП МП "Мрія"), ухваленого 30 травня 2014 року загальними зборами КП МП "Мрія" ( код ЄДРПОУ 13941164), оформленого протоколом № 33 цього ж дня

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін та третіх осіб :

від позивачів: ОСОБА_10, дов. від 18.02.2014 року та від 15.02.2014 року

відповідача та третіх осіб 4,5,7: ОСОБА_6 дов. від 24.03.2014 року, від 24.03.2014 року, від 26.08.2015 року

від третіх осіб1,2,3,6: не з'явились

Судовий процес за ініціативою суду фіксувався технічними засобами.

В судовому засіданні 15.03.2016 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив коли буде складено повне рішення у відповідності до приписів ст. 85 ГПК України.

Обставини справи: у серпні 2015 року позивачі звернулись до суду із позовом про визнання недійсним другого рішення (щодо внесення змін в установчі документи КП МП "Мрія"), ухваленого 30 травня 2014 року загальними зборами КП МП "Мрія" ( код ЄДРПОУ 13941164), оформленого протоколом № 33 цього ж дня.

Ухвалою суду від 19.08.2015 року провадження у даній справі було зупинено до вирішення по суті справи № 917/2292/14 та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

Ухвалою суду від 27.01.2016 року провадження у справі було поновлено.

11.02.2016 року від позивачів до суду надійшли доповнення нормативно-правового обґрунтування.

Також від позивачів 18.02.2016 року для долучення до матеріалів справи надійшли рішення 1-3 інстанції у справі №917/333/14 та постанова ВГСУ від 27.01.2016 року у справі №917/1973/14.

Ухвалою суду від 18.02.2016 року суд замінив відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ" (вул. Гоголя, 84, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 13941164) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус" (Ідентифікаційний код 39947744, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, будинок, 84), а також залучив до участі у справі третіх осіб.

Представник позивачів в судових засіданнях підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач (ТОВ "Пермус") та треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у своїх запереченнях від 15.03.2016 року ( арк. справи 156-162, том 1) та їх представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з мотивів, наведених у запереченнях.

03.03.2016 року від державного реєстратора надійшов лист, в якому третя особа просить суд розглянути справу в судовому засіданні 15.03.2016 року без участі представника відділу.

Інші треті особи в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялися судом про дату, час і місце слухання справи.

02.11.2015 року до суду надійшло клопотання ТОВ "Пермус" про припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки, на думку ТОВ "Пермус", є рішення про один і той же предмет спору та між тими ж сторонами ( справа № 917/1973/14).

Припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах ( п.4.5 Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18).

В даному випадку склад позивачів у даній справі та у справі № 917/1973/14 є різним, крім того, постановою Вищого господарського суду України від 27 січня 2016 року рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року у справі № 917/1973/14 про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним другого рішення загальних зборів учасників останнього від 30 травня 2014 року, оформленого протоколом № 33 (щодо внесення змін до установчих документів Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія") скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області в іншому складі суду.

Таким чином, підстави для припинення провадження у даній справі відсутні з огляду на відсутність судового рішення щодо предмету спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Колективне підприємство "Мале підприємство "Мрія" було утворено на підставі установчого договору та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Позивачі володіють часткою у статутному капіталі КП Мале підприємство "Мрія" по 1,25 % кожен, що підтверджується статутом КП "Мале підприємство "Мрія" ( арк. справи 59-63, том 1) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.03.2014 року ( арк. справи 30-31, том 1).

30.05.2014 року було проведено загальні збори засновників КП Мале підприємство "Мрія", результати яких оформлені протоколом № 33, порядок денний вказаних загальних зборів учасників включав наступні питання:

1. Вирішення питання щодо обрання ОСОБА_6 головою зборів Малого підприємства "Мрія" про обрання ОСОБА_9 секретарем Малого підприємства "Мрія".

2. Вирішення питання щодо внесення змін до установчих документів Малого підприємства "Мрія" в зв'язку з виключенням засновників та внесенням ОСОБА_6 коштів у розмірі 2500 гривень.

3. Вирішення питання щодо подання державному реєстратору відповідного пакета документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Малого підприємства "Мрія" відповідно до вимог чинного законодавства.

Для участі у зборах зареєстровано три учасники: ОСОБА_7 з часткою у статутному фонді 79,80 %, ОСОБА_6 з часткою у статутному фонді 12,7%, ОСОБА_9 з часткою у статутному фонді 1,25 %, що відображено у протоколі № 33 від 30.05.2014 р. ( арк. справи 32, том 1), що загалом складає 93,75 % статутного фонду відповідача.

По другому питанню прийнято рішення щодо внесення змін в установчі документи Малого підприємства "Мрія" в зв'язку з виключенням зі складу засновників ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та з метою недопущення зменшення уставного капіталу Малого підприємства "Мрія" внесенням ОСОБА_6 коштів у розмірі 2500 грн., що складає 6,26 % уставного фонду.

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до господарського суду з даним позовом про визнання недійсним другого рішення (щодо внесення змін в установчі документи КП МП "Мрія"), ухваленого 30 травня 2014 року загальними зборами КП МП "Мрія" ( код ЄДРПОУ 13941164), оформленого протоколом № 33 цього ж дня.

В обґрунтування позову позивачі послались на порушення порядку скликання та проведення даних загальних зборів (неповідомлення позивачів про дату та порядок денний зборів), з огляду на приписи ст.ст.15,16, 321, 391 Цивільного кодексу України, та обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 917/2292/14 та № 917/333/15, просили суд задовольнити їх вимоги.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Корпоративними правами, згідно ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Правові ознаки господарських товариств визначені Законом України "Про господарські товариства", главою 8 розділу ІІ Цивільного кодексу України та главою 9 розділу ІІ Господарського кодексу України. Господарськими товариствами, згідно зі статтею 79 Господарського кодексу України, визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Як визначено ч. 1 ст. 1 Закону України від 19.09.1991 р. № 1576-XII "Про господарські товариства" (із змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про господарські товариства") та ст. 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 87, 88 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57, 82 Господарського кодексу України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є Статут. Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" до установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень та ін.. Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст. 140 Цивільного кодексу України). Статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень (ст. 143 Цивільного кодексу України).

Статут КП Малого підприємства "Мрія" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), затверджений рішенням загальних зборів засновників від 08.08.2003 р., оформленим протоколом № 4, з урахуванням змін і доповнень до статуту, містив відомості про засновників, предмет, цілі діяльності і управління підприємством, розмір статутного фонду із визначенням належних учасникам часток, порядок виходу зі складу засновників та ін..

Отже, КП МП "Мрія" є господарським товариством у розумінні ст. 79 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", а тому при вирішенні спору застосовуються норми, що регулюють діяльність господарських товариств. Факт віднесення МП "Мрія" до господарських товариств встановлено судовими рішеннями у справах № 917/2292/14, 917/333/15, 917/1782/14, що набрали законної сили, а тому відповідно до ст. 35 ГПК України не доказується при розгляді даної справи, у якій бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що КП Мале підприємство "Мрія" є господарським товариством у розумінні статті 79 Господарського кодексу України та статті 1 Закону України "Про господарські товариства", а тому при вирішенні спору застосовуються норми, що регулюють діяльність господарських товариств.

У відповідності до ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах. Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (ст. 89 Господарського кодексу України). Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Статут КП Малого підприємства "Мрія", в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, не містив положень щодо того, яким саме чином учасників повідомляють про проведення загальних зборів.

За приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.2.25 Постанови від 25 лютого 2016 року N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", згідно з положеннями частини п'ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів ТОВ чи ТДВ учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Наведені норми законодавства вказують на те, що обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

З матеріалів справи не вбачається факту повідомлення позивачів про дату проведення загальних зборів товариства, що відбулися 30.05.2014 р., та інформацію щодо порядку денного. Дана обставина (факт неповідомлення позивачів) також визнавалась і в судовому засіданні 15.03.2016 року представником відповідача. На думку відповідача повідомляти позивачів не було потреби з огляду на їх виключення з числа учасників товариства за рішенням від 30.05.2014 року, прийнятого в той же день та оформленого протоколом № 32.

Судом встановлено, що 30.05.2014 року також відбулися загальні збори засновників КП "Мале підприємство "Мрія", оформлені протоколом № 32, з порядком денним:

1. Вирішення питання щодо обрання ОСОБА_6 головою зборів Малого підприємства "Мрія", про обрання ОСОБА_9 секретарем зборів КП "Мале підприємство "Мрія";

2. Вирішення питання щодо виключення з числа засновників ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та виплатою їм протягом 2014 року коштів у розмірі 500 грн. кожній.

3. Вирішення питання щодо подання державному реєстратору відповідного пакету документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів КП "Мале підприємство "Мрія" відповідно до вимог чинного законодавства.

Для участі у зборах зареєстровано три учасники: ОСОБА_7 із часткою у статутному фонді 79,80 %, ОСОБА_6 із часткою 12,7%, ОСОБА_9 із часткою 1,25 %, що загалом складає 93,75 % статутного фонду відповідача.

Даними зборами вирішено по п. 2 порядку денного виключити з числа засновників ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та виплатою їм протягом 2014 року коштів у розмірі 500 грн. кожній.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивачі у даній справі), звернулись до господарського суду Полтавської області з позовами до КП "МП "Мрія", ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_9 про визнання недійсним другого рішення, ухваленого 30.05.2014 року загальними зборами учасників КП "МП "Мрія", оформленого протоколом № 32, в частині їх виключення з числа учасників та про скасування змін до ЄДРПОУ, внесених до установчих документів КП "МП "Мрія", здійснених державним реєстратором Миргородського МУЮ (справа № 917/2292/14 та № 917/333/15).

Так, постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 року у справі № 917/333/15 залишено без змін рішення господарського суду Полтавської області від 29.04.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 року, якими задоволено позов ОСОБА_8, вул. П.Мирного, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ" та визнано недійсним друге рішення, ухвалене 30.05.2014 року загальними зборами Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія" (код ЄДРПОУ 13941164), оформлене протоколом № 32, відносно виключення зі складу учасників Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія" ОСОБА_8, вул. П.Мирного, ОСОБА_1, ОСОБА_5, оскільки останніх не було повідомлено про проведення загальних зборів 30.05.2014 року, на яких прийнято рішення про їх виключення.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.10.2015р. у справі №917/2292/14 замінено відповідача Колективне підприємство "Мале підприємство "Мрія" на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Пермус"; позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_2 до Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус", задоволено; визнано недійсним друге рішення, ухвалене 30 травня 2014 року загальними зборами КП "МП "Мрія", оформлене протоколом № 32 цього ж дня в частині виключення з числа учасників ОСОБА_4, ОСОБА_2

Вказані судові рішення набрали законної сили та розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до положень ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, суд приймає до уваги рішення господарського суду у справах №917/2292/14 та № 917/333/15 та встановлені у них факти, при цьому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до п. 18, п. 19, п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Матеріали справи свідчать, що на момент скликання та проведення загальних зборів учасників КП Мале підприємство "Мрія" 30.05.2014 р., розмір частки ОСОБА_1 у статутному фонді відповідача становив 500 грн., що відповідає 1,25 %, а ОСОБА_2 - 500 грн., що відповідає 1,25 %, в той час як частки присутніх засновників на загальних зборах відповідача, проведених 30.05.2014 р., склали 93,75 % голосів всіх засновників підприємства, а саме: ОСОБА_7 79,80 %, ОСОБА_6 12,7 %, ОСОБА_9 1,25 %, що свідчить про наявність кворуму під час прийняття рішення з питань, включених до порядку денного

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.2.14, 2.16 Постанови від 25 лютого 2016 року N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 ГК України, пункту "а" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники юридичної особи мають право брати участь в управлінні справами товариства.

З аналізу вищенаведених норм матеріального права вбачається, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів у встановленому порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Тому доводи відповідача про відсутність порушення прав позивачів у зв'язку з неповідомленням їх про скликання відповідних загальних зборів учасників товариства з огляду на їх виключення з числа учасників товариства є необґрунтованими та безпідставними, враховуючи те, що рішення про виключення позивачів визнані судами недійсними. Крім того, на момент скликання зборів, на яких прийнято оспорювані рішення, оформлені протоколом № 33, позивачі були учасниками, отже товариство було зобов'язане повідомити позивачів у спосіб та строки, визначені ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".

Прийняте зборами друге рішення (щодо внесення змін в установчі документи КП МП "Мрія"), ухвалене 30 травня 2014 року загальними зборами КП МП "Мрія" ( код ЄДРПОУ 13941164), оформлене протоколом № 33 цього ж дня, безумовно порушує права позивачів, оскільки спрямоване на реєстрацію змін в установчі документи КП МП "Мрія", пов'язаних із виключенням позивачів з числа учасників товариства. При цьому саме рішення про виключення визнано в установленому законом порядку недійсними.

Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.02.2016 року, зробленого судом, за рішенням засновників 05.12.2014р. припинено діяльність Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія". При цьому, дані про юридичних осіб-правонаступників Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія" містять відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ", яке утворено шляхом перетворення (арк. справи 106-110, том 1).

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Із витягу також вбачається, що 12.08.2015 р. було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "ПАЖЖ", яка є правонаступником КП "МП "Мрія", при цьому у витязі вказано, що правонаступником ТОВ "ПАЖЖ" є товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус" (Ідентифікаційний код 39947744, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, будинок, 84).

Згідно з ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Отже, ТОВ "Пермус" є належним відповідачем у справі.

Заперечення представника відповідача щодо того, що вимоги позивачів порушують права осіб, які на даний час є учасниками ТОВ "Пермус" та не були учасниками КП Мале підприємство "Мрія", виходять за межі дослідження обставин даної справи з огляду на предмет спору і підстави позовних вимог.

Інші заперечення відповідача та надані ним до заперечень копії судових рішень не спростовують правомірності позовних вимог, факту неповідомлення позивачів про проведення оспорюваних зборів, порушенням прав позивачів прийнятими рішеннями, як наслідок, не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Сплата судового збору відшкодовується ОСОБА_1 в силу приписів ст.49 ГПК України, оскільки понесені нею, що підтверджується квитанцією №3389 від 04.08.2015 року.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним друге рішення (щодо внесення змін в установчі документи КП МП "Мрія"), ухвалене 30 травня 2014 року загальними зборами КП МП "Мрія" ( код ЄДРПОУ 13941164), оформленого протоколом № 33 цього ж дня.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (Ідентифікаційний код 39947744, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, будинок, 84) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.03.2016 року.

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією