Рішення № 56546185, 14.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016Справа №910/681/16

За позовом: публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ГЄЛЛІОС ЛТД"

про: стягнення 1.160.178,09 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Гаркавенко С.В. - за довіреністю від 11.11.2015 № 91/2015/11/11-3;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЄЛЛІОС ЛТД" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 1.206.177,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного між сторонами спору договору про постачання електричної енергії від 16.11.2012 № 11406 поставив відповідачеві електричну енергію, натомість, відповідач своє грошове зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.206.177,85 грн, з яких: 954.855,14 грн за спожиту активну електроенергію в період з 01.07.2014 по 01.01.2016, 17.653,26 грн за спожиту реактивну електроенергію за період з 01.06.2014 по 01.01.2016, 210.767,00 грн інфляційних втрат та 22.902,45 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2016 позовну заяву публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/681/16. Розгляд справи призначений на 22.02.2016.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 22.02.2016 відклав розгляд даної справи на 14.03.2016.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

До господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та вказане вище клопотання представника відповідача, дійшов висновку, що останнє є безпідставним, оскільки представником відповідача не подано до суду жодного належного доказу, який підтверджує поважність причин неявки в засідання суду та обґрунтовані підстави для відкладення розгляду справи на іншу дату.

Крім того, відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній зменшив свої вимоги до 1.160.178,09 грн., з яких: 908.855,38 грн за спожиту активну електроенергію в період з 01.07.2014 по 01.01.2016, 17.653,26 грн за спожиту реактивну електроенергію за період з 01.06.2014 по 01.01.2016, 210.767,00 грн інфляційних втрат та 22.902,45 грн 3% річних.

Вказана заява представника позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 14.03.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між публічним акціонерним товариством "КИЇВЕНЕРГО", як постачальником, (далі - позивач) та товариства з обмеженою відповідальністю "ГЄЛЛІОС ЛТД", як споживачем, (далі - відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії від 16.11.2012 № 11406 (далі - Договір) відповідно до предмету Договору позивач продає відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2 додатку № 2 до Договору передбачено, що відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка здійснюється до 15 числа місяця (згідно п. 2.1 додатку 2 до Договору).

Згідно п. 2.2 остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електричної енергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Додатком 5Б до Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2001 № 19.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок неналежного виконання відповідачем його грошового зобов'язання за Договором, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.160.178,09 грн., з яких: 908.855,38 грн за спожиту активну електроенергію в період з 01.07.2014 по 01.01.2016, 17.653,26 грн за спожиту реактивну електроенергію за період з 01.06.2014 по 01.01.2016, що підтверджується рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії у спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 210.767,00 грн інфляційних втрат та 22.902,45 грн 3% річних.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем 908.855,38 грн за спожиту активну електроенергію в період з 01.07.2014 по 01.01.2016, 17.653,26 грн за спожиту реактивну електроенергію за період з 01.06.2014 по 01.01.2016 сторонами спору до суду не подано.

З урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 908.855,38 грн за спожиту активну електроенергію в період з 01.07.2014 по 01.01.2016, 17.653,26 грн за спожиту реактивну електроенергію за період з 01.06.2014 по 01.01.2016, підлягає задоволенню повністю.

З огляду на обставини даної справи, відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 ЦК України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення 210.767,00 грн інфляційних втрат та 22.902,45 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГЄЛЛІОС ЛТД" (04075, м. Київ, вул. Курортна, буд. 4; ідентифікаційний код 37617424, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305, на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 в ГУ по м. Києву та Київській обл. публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", МФО 322669) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 908.855 (дев'ятсот вісім тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 38 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГЄЛЛІОС ЛТД" (04075, м. Київ, вул. Курортна, буд. 4; ідентифікаційний код 37617424, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305, на розрахунковий рахунок № 260029395 у ПАТ "ПУМБ" РЦ в м. Києві, МФО 334851) заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 17.653 (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 26 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГЄЛЛІОС ЛТД" (04075, м. Київ, вул. Курортна, буд. 4; ідентифікаційний код 37617424, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305, на розрахунковий рахунок № 26000306201 в ГУ по м. Києву та Київській обл. публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", МФО 322669) 3 % річних в сумі 22.902 (двадцять дві тисячі дев'ятсот дві) грн 45 коп; інфляційні втрати в сумі 210.767 (двісті десять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 00 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 17.402 (сімнадцять тисяч чотириста дві) грн. 67 коп

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 березня 2016 року

Суддя С.В. Балац