Рішення № 56546062, 15.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10398/15 15.03.16 р.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Карлсберг Україна"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія

"ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!"

2) Державної служби інтелектуальної власності

про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг повністю

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шебанова С.С. за довіреністю № б/н від 02.03.2015 р.;

Труфін В.В. за довіреністю № 44-2016 від 01.01.2016 р.;

від відповідача-1: Свисточ Ю.П. за довіреністю № 3 від 04.01.2016 р.;

Носарєв І.О. за довіреністю № б/н від 02.01.2016 р.;

від відповідача-2: Костенко К.О. за довіреністю № 1-8/8571 від 21.11.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Карлсберг Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг повністю.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2015 р. у справі № 910/10398/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-23/1965 від 30.11.2015 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 03.12.2015 р. справу прийнято до свого провадження суддею Зеленіною Н.І., розгляд справи призначено на 15.01.2016 р.

У судове засідання 15.01.2016 р. представник позивача не з'явився, проте 13.01.2016 р. та 14.01.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 15.01.2016 р. представник відповідача-1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 15.01.2016 р. строк вирішення спору у справі продовжено на 15 днів, відкладено розгляд справи на 01.02.2016 р.

У судовому засіданні 01.02.2016 р. оголошено перерву до 25.02.2016 р.

У судовому засіданні 25.02.2016 р. оголошено перерву до 03.03.2016 р.

02.02.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про витребування доказів.

03.03.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли пояснення по справі.

У ухвалою від 03.03.2016 р. задоволено клопотання про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 15.03.2016 р.

15.03.2016 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшли витребувані матеріали та додаткові пояснення по справі.

Від позивача 15.03.2016 р. надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 15.03.2016 р. представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача-1 проти задоволення позову заперечили.

Представник відповідача-2 підтримала позицію, викладену у відзиві.

У судовому засіданні 15.03.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 24.11.12015 р. у даній справі, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Карлсберг Україна" (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" (відповідач-2) про:

- дострокове припинення дії свідоцтва України № 47678 на знак для товарів і послуг «НУЛЬОВКА» щодо всіх товарів класів 32 та 33 Міжнародної класифікації товарів та послуг, виданого на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" в Україні;

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового припинення дії свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового припинення повністю дії свідоцтва № 47678 на знак для товарів і послуг «НУЛЬОВКА» щодо всіх товарів класів 32 та 33 Міжнародної класифікації товарів та послуг і здійснення публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомостей про дострокове повне припинення дії зазначеного свідоцтва.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" являється власником свідоцтва України №47678 на знак для товарів та послуг "НУЛЬОВКА" щодо товарів та послуг 32 класу за Міжнародною класифікації товарів і послуг (далі - МКТП): пиво; мінеральні і газовані води та інші безалкогольні напої; фруктові напої і фруктові соки; сиропи та інші складники для готування напоїв; всі товари, що включені до 32 класу, та щодо товарів і послуг 33 класу МКТП: алкогольні напої (крім пива); всі товари, що включені до 33 класу.

25.12.2013 р. дію свідоцтва України №47678 на знак для товарів та послуг "НУЛЬОВКА" було продовжено до 25.11.2023 р., про що здійснено публікацію в офіційному бюлетені №24 від 25.12.2013 р., що вбачається з виписки із Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач-1 протягом більш як трьох років не використовує знак для товарів і послуг "НУЛЬОВКА" за свідоцтвом України №47678, на території України щодо усіх зареєстрованих товарів і послуг 32 та 33 класу МКТП, у зв'язку з чим існують підстави для дострокового припинення вказаного Свідоцтва.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено ст. ст. 16, 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», одним з основних прав власника свідоцтва є право на використання знаку для товарів та послуг. Власник свідоцтва на знак для товарів і послуг повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із реєстрації та наявності в нього права власності на такий знак.

Згідно з п. 4 ст. 18 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якщо знак для товарів і послуг не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва. Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову, посилається на те, що ним використовується знак для товарів та послуг "НУЛЬОВКА", зареєстрований за свідоцтвом України №47678, відтак, будь-які підстави для припинення дії вказаного Свідоцтва відсутні.

Пунктом 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що використанням знаку для товарів і послуг визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Судом встановлено, що 11.04.2012 р. між відповідачем-1 (Ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олмар» (далі - Ліцензіат) було укладено Ліцензійний договір №3 про передачу права на використання торговельної марки, за умовами якого відповідач-1 надав Ліцензіату на строк, встановлений цим договором, невиключну ліцензію на використання знака для товарів та послуг «НУЛЬОВКА» за свідоцтвом України №47678, для яких цей знак зареєстрований, окрім пива.

Відповідно до пункту 8.1. вказаного договору, договір діє до закінчення дії свідоцтва на знак, що є предметом цього договору.

Як встановлено частинами 8-9 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.

Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

На підтвердження поставки Товариству з обмеженою відповідальністю «Олмар» товару - «Пиво безалкогольного «Нульовка» 0,5 л.», позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні №663 від 24.01.2013 р., №5224 від 15.05.2013 р., №414 від 10.02.2012 р., №25959 від 24.11.2014 р., №16700 від 30.07.2014 р., №5448 від 25.03.2014 р., №9271 від 19.12.2012 р., №2279 від 16.05.2012 р., №5615 від 16.08.2012 р., №17298 від 31.07.2014 р., №26618 від 03.12.2014 р., №6222 від 31.05.2013 р., №1537 від 18.02.2013 р.

Таким чином, оскільки відповідач-1 передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Олмар» невиключну ліцензію на використання знака для товарів та послуг «НУЛЬОВКА» за свідоцтвом України №47678 та надав докази на підтвердження факту поставки відповідачем-1 товару із нанесеним знаком «НУЛЬОВКА», останній стверджує, що спірний знак використовувався Товариством з обмеженою відповідальністю «Олмар» під безпосереднім контролем відповідача-1.

Крім того, відповідач-1 також вказує на використання знака для товарів та послуг «НУЛЬОВКА» за свідоцтвом України №47678 у діловій документації, зокрема, у фірмових бланках підприємства, що підтверджується листом №1132 від 23.08.2012 р., посвідченнями якості товару №415 від 08.06.2013 р., №410 від 29.04.2014 р., №414/1 від 07.06.2013 р., №414/1 від 30.04.2014 р., №552 від 30.05.2015 р., №145 від 28.02.2015 р.; заявами про надання автомобілів для перевезення вантажів.

Також, у матеріалах справи наявні копії фотознімків пляшки «Пиво безалкогольного «Нульовка» 0,5 л.», виробника - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!", з датою виробництва - 14.02.2015 р.; та примірник товару - пива безалкогольного, з наявним позначенням «Нульовка» на етикетці.

Проте, позивач стверджує про те, що надані відповідачем-1 докази використання спірного знака, не являються належними та не підтверджують таке використання, оскільки на ринку фактично відсутній товар із зображенням такого знака, а надані докази застосування останнього у діловій документації не можуть вважатись достовірними, оскільки з таких доказів не вбачається факт реальної поставки або виготовлення товару саме із зображенням знака.

На підтвердження такої позиції позивачем, зокрема, надано примірник товару - пива безалкогольного, виробленого відповідачем-1 та придбаного позивачем, на якому відсутнє зображення спірного знака для товарів і послуг.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з п. 4 ст.18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», підставами для відмови в достроковому припиненні дії свідоцтва (повністю або щодо частини зазначених у ньому товарів чи послуг) є: фактична наявність на ринку України спірних товарів і послуг; невикористання зареєстрованої торговельної марки менше визначеного законом трирічного строку; наявність поважних причин такого невикористання.

Якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку коли використання знака розпочалося або відновилося до подання позову.

На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).

Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

При цьому докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути, як правило, обмежені трирічним строком до дати звернення позивача до суду.

Саме лише укладення договорів (у тому числі ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням даного знака. Доказами використання певного позначення у відповідності з укладеним договором можуть виступати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на якому розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).

Такі правові позиції викладено і в пункті 71 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності".

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 24.11.2015 р. у даній справі, судом встановлено наступне.

За умовами укладеного 11.04.2012 р. між відповідачем-1 (Ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олмар» (далі - Ліцензіат) Ліцензійного договору №3 про передачу права на використання торговельної марки, відповідач-1 надав Ліцензіату на строк, встановлений цим договором, невиключну ліцензію на використання знака для товарів та послуг «НУЛЬОВКА» за свідоцтвом України №47678, для яких цей знак зареєстрований, окрім пива.

На підтвердження факту використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Олмар» під контролем відповідача-1 спірного знаку у виробництві товарів (крім пива), до матеріалів справи, зокрема, надано договір поставки від 17.06.2014 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олмар» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Етрус» (Виробник), за умовами якого Виробник виготовляє за замовленням Покупця товар під торговою маркою останнього.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору до матеріалів справи надано комерційну специфікацію, Логістичну специфікацію, паспорти товару № 1 та № 2, а також видаткові, податкові і товарно-транспортні накладні на товар «напій безалкогольний сильногазований на ароматизаторах зі зниженою калорійністю «Галицький Добродій».

З паспортів товару № 1 та № 2 вбачається, що на етикетці товару - напою безалкогольного «Галицький Добродій», нанесено зображення спірного знака для товарів і послуг «НУЛЬОВКА».

Проте, суд зазначає, що такі докази не являються достатніми для підтвердження факту наявності на ринку та можливості придбання споживачами напою безалкогольного «Галицький Добродій», саме із зображенням знака для товарів і послуг «НУЛЬОВКА».

Так, доказом, що може підтвердити фактичне виготовлення, наявність на ринку та можливість придбання споживачами напою безалкогольного «Галицький Добродій», саме із зображенням знака для товарів і послуг «НУЛЬОВКА», являється примірник такого товару та документ, що підтверджує його придбання (касовий чек тощо), проте, до матеріалів справи таких доказів не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність факту використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Олмар» під контролем відповідача -1 спірного знаку при виготовленні товарів із зображенням знака для товарів та послуг «НУЛЬОВКА» за свідоцтвом України №47678, для яких цей знак зареєстрований, окрім пива.

Крім того, у матеріалах справи містяться відомості щодо відсутності на ринку України товарів (зокрема, пива) під торговельною маркою "НУЛЬОВКА", викладені у листах Приватного акціонерного товариства "Українська галузева компанія по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод "Укрпиво" (у тому числі й щодо зміни найменування пива в 2007 році) і товариства з обмеженою відповідальністю "Аснілсен Юкрейн", а також у довідці дочірнього підприємства "Моніторинг ЗМІ України".

Так, відповідачем-1 надано примірник товару - пива безалкогольного із зображенням на етикетці спірного знака «НУЛЬОВКА».

У той же час, позивач стверджує, що відповідачем-1 при продажу такого пива на етикетку не наноситься вказаний знак, на підтвердження чого надано відповідний примірник товару та докази його придбання.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про недоведеність відповідачем-1 використання спірного знака для товарів і послуг при виробництві та продажу споживачам безалкогольного пива, а надані останнім до матеріалів справи примірники не підтверджують факт такого використання шляхом продажу товару невизначеному колу споживачів.

Судом також взято до уваги, що відповідач-1, у разі наявності на ринку товару із зображенням спірного знака, не був позбавлений можливості надати інші примірники товару, з доказами їх придбання, проте відповідні примірники товару у матеріалах справи відсутні.

Також, суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначення у діловій документації відповідача-1 назви пива безалкогольного «НУЛЬОВКА», зокрема, у видаткових та податкових накладних, не може вважатись доказом наявності на ринку товару саме із зображенням спірного знака для товарів і послуг, його фактичного продажу або пропонування невизначеному колу споживачів.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача-1.

За таких обставин та керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Достроково припинити повністю дію свідоцтва України № 47678 на знак для товарів і послуг НУЛЬОВКА щодо всіх товарів класів 32 та 33 Міжнародної класифікації товарів та послуг, зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!» (79032, м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 10; код ЄДРПОУ 31978272), в Україні.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового припинення повністю дії свідоцтва № 47678 на знак для товарів і послуг НУЛЬОВКА щодо всіх товарів класів 32 та 33 Міжнародної класифікації товарів та послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!» (79032, м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 10; код ЄДРПОУ 31978272) на користь Публічного акціонерного товариства "Карлсберг Україна"(69076, м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, буд. 6; код ЄДРПОУ 00377511) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.03.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна