Ухвала суду № 56545974, 16.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

16.03.2016Справа № 910/4858/15-г

За скаргою боржника Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур»

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз"

до Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"

про стягнення 6 600 000,00 грн.,

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача (стягувача)Безугла С.О. - представник за довіреністю від 04.01.16;від відповідача (боржника, скаржника) від відділу примусового виконання рішеньКонограй Н.В. - представник за довіреністю № 184-д від 29.01.16; Пишний А.В. - представник за довіреністю від 01.02.16

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" грошових коштів в сумі 6 600000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва № 910/4858/15-г від 30.03.15 позовні вимоги задоволено повністю, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укрпофтур" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" грошові кошти в розмірі 6 600 000,00 грн. та судові витрати в розмірі 73 080,00 грн.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва № 910/4858/15-г від 30.03.15 було видано наказ від 22.07.2015.

29.02.2016 боржник звернувся до Господарського суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої просить скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.02.2016, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.02.2016 та про арешт коштів боржника від 18.02.2016 ВП № 50223645.

За розпорядженням керівника апарату суду від 29.02.2016 було проведено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи, відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України матеріали справи № 910/4858/15-г передано судді Пукшин Л.Г. для подальшого розгляду скарги на дії органів виконавчої служби.

Ухвалою суду від 03.03.2016 розгляд скарги ПрАТ «Укрпрофтур» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві призначено на 16.03.16.

В судове засідання 16.03.16 з'явились представник боржника (скаржника), який просив скаргу задовольнити, та представники стягувача і відділу примусового виконання рішень, які проти скарги заперечували.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників стягувача, боржника та органу державної виконавчої служби, Господарський суд міста Києва, встановив:

Рішенням Господарського суду м. Києва № 910/4858/15-г від 30.03.15 позовні вимоги задоволено повністю, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укрпофтур" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" грошові кошти в розмірі 6 600 000,00 грн. та судові витрати в розмірі 73 080,00 грн.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва № 910/4858/15-г від 30.03.15 було видано наказ від 22.07.2015, який було пред'явлено стягувачем до виконання.

21.08.2015 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 4841039 щодо примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/4858/15-г.

30.12.2015 на підставі ст.ст. 48, 50 закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу у зв'язку з тим, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 № 910/4858/15-г було відновлено строк на звернення з апеляційною скаргою та прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

17.02.2016 стягувач повторно звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про примусове виконання наказу господарського суду від 22.07.2015 у справі № 910/4858/15-г.

18.02.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 50223645) щодо примусового виконання наказу господарського суду від 22.07.2015 у справі № 910/4858/15-г про стягнення з ПАТ «Укрпрофтур» на користь ТОВ «Благодійний союз»грошових коштів в розмірі 6 600 000,00 грн. та судові витрати в розмірі 73080,00 грн., а також постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та про арешт коштів боржника.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 17.02.2016 Київським апеляційним господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі 910/4858/15-г, якою було змінено рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2015 та вирішено стягнути з ПАТ «Укрпрофтур» на користь ТОВ «Благодійний союз» грошові кошти в розмірі 6 310 000,00 грн. та судові витрати в розмірі 73080,00 грн. Заявник стверджує, що 18.02.2016 його представник в усному порядку повідомив державного виконавця про зміну рішення господарського суду у справі 910/4858/15-г, підтвердженням чого є відмітка в журналі відвідувачів заступника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Скаржник вважає, що постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 18.02.2016 про відкриття виконавчого провадження (ВП № 50223645), про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та про арешт коштів боржника суперечать нормам ст. 49 закону України «Про виконавче провадження», та постанові Пленуму ВГСУ від 17.10.12 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

З огляду на вищевикладене, скаржник просить суд визнати недійсними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.02.16, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.02.16, постанови про арешт коштів боржника від 18.02.2016.

Стягувач та представник органу державної виконавчої служби проти поданої скарги заперечували, зазначаючи, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв в межах своїх повноважень та на підставі закону, оскаржувані постанови від 18.02.2016 є законними та обґрунтованими, а підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Обов'язковість виконання судових рішень на всій території України закріплена в ст.124 Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Відповідно до норм чинного законодавства України, зокрема відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 до обов'язків державного виконавця не входить обов'язок перевірки стану юридичної особи-боржника на момент вчинення тієї чи іншої виконавчої дії в рамах відкритого виконавчого провадження.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів (ст. 17 Закону). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до пункту 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

З матеріалів скарги вбачається, що державний виконавець станом на момент винесення оскаржуваних постанов не був належним чином повідомлений про існування постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі 910/4858/15-г, оскільки посилання скаржника на усне повідомлення державного виконавця про винесення постанови Київським апеляційним господарським судом є для суду непереконливими. Відтак будь-яких порушень чинного законодавства під час винесення оскаржуваних постанов з боку державного виконавця судом виявлено не було.

Відповідно до статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що винесення оскаржуваних постанов від 18.02.16 про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та про арешт коштів боржника не позбавляло боржника можливості в добровільному порядку виконати судові рішення у справі № 910/4858/15-г (в межах суми, що підлягала стягненню на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 - 6 310 000,00 грн. заборгованості та 73080,00 грн. судових витрат) та не порушувало його законні права. Станом на момент розгляду даної скарги заборгованість боржником не сплачена.

Згідно з п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скарга Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 18.02.2016, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.02.2016 та про арешт коштів боржника від 18.02.2016 ВП № 50223645 задоволенню не підлягає

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відхилити.

Суддя Пукшин Л.Г.