Рішення № 56545925, 14.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/2/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016 Справа № 908/155/16

за позовом приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське пароплавство” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вулиця Краснофлотська, будинок 28; код ЄДРПОУ 01125821) в особі Госпрозрахункового відокремленого підрозділу “Кілійський суднобудівельно – судноремонтний завод” (68303, Одеська область, м. Кілія, вулиця Леніна, будинок 3, код ЄДРПОУ 33223076)

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Арго – Н” (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Аваліані, будинок 15, код ЄДРПОУ 37469809)

про стягнення суми

суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

16.01.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області від приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське пароплавство” (код ЄДРПОУ 01125821) в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу “Кілійський суднобудівельно – судноремонтний завод” (код ЄДРПОУ 33223076) надійшла позовна заява № ЮС-11 з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Арго – Н” (код ЄДРПОУ 37469809) про стягнення суми боргу за договором № 047/32 від 20.03.2014р., а саме: 3 768, 20 грн. основного боргу, 2 283,53 грн. пені, 3% річних – 187,69 грн. та 2 524,39 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою від 16.01.2016р. за поданими позовними матеріалами порушено провадження № 24/2/16, розгляд господарської справи № 908/155/16 призначений на 08.02.2016р.

Розгляд справи відкладався на 22.02.2016р. та на 14.03.2016р.

14.03.2016р. через канцелярію суду позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 7 261,00 грн., з яких: 3 768,20 грн. основного боргу, 732,00 грн. пені, 194,00 грн. 3% річних та 2 566,14 грн. інфляції. Заява позивача прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 14.03.2016р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач в судове засідання 14.03.2016р. не прибув, проте у попередніх судових засіданнях в обґрунтування вимог посилається на договір надання послуг № 047/32, укладений між сторонами 20.03.2014р., на виконання умов якого позивачем надано послуг на загальну суму 42 333,20 грн., яку відповідач повинен був сплатити на день підписання сторонами Акту про надання послуг. Позивачем був виставлений відповідачу рахунок № 130 від 28.04.2014р. на суму 42 333,20 грн., який частково сплачений в розмірі 38 565,00 грн. Таким чином недоплачена сума боргу становить 3 768,20 грн. За прострочку виконання грошового зобов’язання відповідачу нараховано 732,00 грон. пені за період з 16.04.2014р. по 15.10.2014р. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано 3% річних в сумі 194,00 за період з 16.04.2014р. по 31.12.2015р. та 2 566,14 грн. інфляції за період травень 2014 року – грудень 2015 року. Просить суд, на підставі ст. ст. 193, 216, 230 ГК України, ст. 625 ЦК України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, документи, витребувані судом не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України.

В матеріалах справи знаходиться Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, в якому вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю “Арго-Н” знаходиться за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 15.

Ухвали суду про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу саме за цією адресою, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення кореспонденції. Ухвали суду про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи були повернути суду поштовим відділенням з відміткою “за зазначеною адресою адресат не знаходиться”.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У суду є достатні докази направлення цієї ухвали відповідачу по справі.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2014р. між Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом «Кілійський будівельно-судноремонтннй завод» приватного акціонерного товариства «Українське райське пароплавство» (КСБСРЗ ПрАТ «УДП») «Виконавець» та товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО-Н» (Замовник) укладений договір № 047/32 надання послуг, предметом якого (п.1.1.) є надання Виконавцем послуг Замовнику по підйому та встановленню ЛЛП-2 на сліп для виконання Замовником зварювальних та корпусних робіт на об’єкті Замовника, на умовах передбачених цим Договором із супроводжувальними роботами згідно попередньої відомості.

Відповідно до п. 1.2. договору послуги, які обумовлені в попередній відомості та п. 1.1 цього договору, надаються виконавцем за заявкою замовника, яка повинна бути подана заявником за день (до 14-00 годин) до бажаної дати надання послуг.

Згідно п. 2.1.1. договору, виконавець зобов’язаний надати послуги замовнику відповідно до п. п. 1.1 цього договору згідно заявки замовника.

Замовник, в свою чергу, зобов’язаний сплатити вартість послуг, що надаються виконавцем, в розмірі, у строки та в порядку, встановленому в розділі 3 цього договору (п. 2.2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, замовник здійснює оплату наданих послуг виконавця банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в наступному порядку:

- 1-й платіж - авансовій платіж в розмірі попередньої вартості послуг, вказаних в 1.1. цих договорів, сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання сторонами акту про прийняття судна для надання послуг;

- 2-й платіж - кінцевий розрахунок здійснюється на день підписання сторонами акту про надання послуг.

Загальна попередня вартість надання послуг за цим договором складає 37 492,00 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ у розмірі 6 248,67 грн. та визначається згідно Попередньою відомістю, що є невід’ємною частиною цього Договору (Додаток № 1). Якщо судно без причалювання піднімається на стапель, то виконання робіт по переробці повинні відбуватися не більше ніж 10 робочих діб заводу, .або/якщо судно з причалюванням піднімається на стапель, то роботи повинні бути виконанні на протязі 4 робочих діб заводу, з моменту отримання дозволу від Виконавця до початку виконання робіт За умови використання сліпу свище замовлених календарних діб, додатково Замовником, відповідно до п.3.1. Договору, сплачується вартість фактичного часу використання сліпу, при цьому вартість однієї календарної доби використання сліпу становить 4 599,60 грн. в т. ч. ПДВ 766,60 грн (п. 3.2. договору).

Кінцева вартість надання послуг за цими договорами визначається на підставі виконавчої відомості та акту надання послуг (п. 3.3. договору).

На виконання умов вказаного договору позивач надав послуги відповідачу по підйому та встановленню на сліп н/с баржі ЛЛП-2, для виконання відповідачем зварювальних та корпусних робіт на об’єкті.

Сторонами складені та підписані відповідні документи, а саме: Виконавча відомість з підйому ЛЛП-2 на сліп (Додаток №2 до Договору №047/32 від 20.03.2014 р.) та Акт №1 від 16..04.2014 р. здачі - приймання робіт (наданих послуг) за Договором №047/32 від 20.03.2014р. на загальну суму 42 333,20 грн., у т.ч. ПДВ 7 055,53 коп., яку відповідач повинен був сплатити на день підписання сторонами Акту про надання послуг, як передбачено договором .

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок № 130 від 28.04.2014р. на суму 42 333,20 грн., з яких Замовником було сплачено за надані йому послуги 38 565,00 грн. Таким чином, сума боргу становить 3 768,20 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, про що оформлено відповідні документи, які без зауважень підписані сторонами та скріплені печатками.

Однак, в порушення умов договору, відповідач в установлений термін оплату послуг у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором № 047/32 надання послуг від 20.03.2014р. складає 3 768,20 грн., що підтверджено матеріалами справи.

На час розгляду справи в суді відповідач доказів належного виконання зобов’язання і перерахування заборгованості за договором в сумі 3 768,20 грн. суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 768,20 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 732,00 грн. пені за період з 16.04.2014р. по 15.10.2014р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Отже, даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконане.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

У п. 5.1 договору передбачено, що за невиконання, або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У разі невчасного здійснення розрахунків згідно цього договору замовник сплачує виконавцю неустойку у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення до здійснення повного розрахунку (п. 5.3. договору).

Згідно проведеного перерахунку суми пені судом встановлено, що розмір пені, з урахуванням норм зазначеного вище законодавства України, за період з 16.04.2014р. по 15.10.2014р., яка підлягає стягненню складає 415,95 грн. В решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Також позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 194,00 за період з 16.04.2014р. по 31.12.2015р. та 2 566,14 грн. інфляції за період травень 2014 року – грудень 2015 року.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних і інфляційних витрат та встановлено, що розрахунок позивачем виконано вірно, тому вимога про стягнення 194,00 грн. - 3% річних та 2 566,14 грн. інфляції є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Отже, з підстав зазначених вище, позов задоволено частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір відноситься на відповідача в розмірі 1 317,89 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “АРГО-Н” (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 15, код ЄДРПОУ 37469809) на користь приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське пароплавство” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28) в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу “Кілійський суднобудівельно – судноремонтний завод” (68303, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 3; код ЄДРПОУ 33113076) – 3 768 (три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн.. 20 коп. основного боргу, 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 95 коп. пені, 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 00 коп. 3% річних, 2 566 (дві тисячі п’ятсот шістдесят шість) грн. 14 коп. інфляції та 1 317 (одна тисяча триста сімнадцять) грн. 89 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 17.03.2016р.