Рішення № 56545896, 10.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2016Справа №910/30177/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" 2) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2про відшкодування шкоди в порядку регресу 34 120,70 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Андрієнко Ю.А. (дов. № 78/16 від 14.12.2015 року)від відповідача-1 Чопик І.М. (дов. № 1600 від 30.12.2015 року)від відповідача-2Дещенко Ю.А. (дов. № 947 від 15.12.2015 року)від третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10 березня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 34 120,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до Договору добровільного страхування транспортного засобу № 0112-0103-0238 від 06.07.2014 року було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 34 120,70 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 року порушено провадження у справі № 910/30177/15 та призначено справу до розгляду на 24.12.2015 року.

09.12.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

24.12.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, клопотання про залучення до участі в справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 та клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування".

Представник відповідача в судове засідання 24.12.2015 року не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року розгляд справи було відкладено на 14.01.2016 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 14.01.2016 року представник позивача не заперечив проти поданого клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування".

Представник відповідача у судовому засіданні 14.01.2016 року підтримав подане клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування", проте не підтримав подане ним клопотання про залучення у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 року розгляд справи було відкладено на 04.02.2016 року, у зв'язку з залученням до участі у справі № 910/30177/15 в якості відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 04.02.2016 року представник відповідача-2 надав пояснення на позовну заяву. У поданих поясненнях відповідач-2 зазначив, що 04.02.2015 року відповідачем-2 виплачено страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_2 в розмірі 49 490,00 грн. У зв'язку з виплатою відповідачем-2 страхового відшкодування на користь потерпілої особи, відповідач-2 просив відмовити у позовних вимогах до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування".

У судовому засіданні 04.02.2016 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 25.02.2016 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

22.02.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли пояснення по справі.

Представник позивача в судове засідання 25.02.2016 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучає до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (03040, АДРЕСА_1), оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.

Відповідно до статей 27, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.02.2016 року винесено ухвалу про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та відкладення розгляду справи на 10.03.2016 року.

У судовому засіданні 10.03.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів у судовому засіданні 10.03.2016 року проти позову заперечили, надали усні пояснення по суті спору.

У судове засідання 10.03.2016 року представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2014 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено добровільного страхування транспортного засобу № 0112-0103-0238, згідно умов якого страховиком застраховано транспортний засіб "Mazda 3", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2014 року о 15 год. 40 хв. ОСОБА_6, керуючи вантажним автомобілем "Volvo FM8", державний номер НОМЕР_2 по бульварі Дружби Народів - міст Патона в м. Києві, в залежності від обставин, які склались, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Mazda 3", державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив Правила дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) сталася в результаті порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 21.11.2014 року у справі № 757/32017/14-п.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Volvo FM8", державний номер НОМЕР_2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6770056.

Згідно звіту № 705 від 07.11.2014 року про оцінку автомобіля "Mazda 3", державний номер НОМЕР_1, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Mazda 3", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 53 352,20 грн., вартість відновлювального ремонту складає 100 075,05 грн.

Позивач, враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 34 120,70 грн., про що склав страховий акт № 4399 від 15.12.2014 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу № 0112-0103-0238 від 06.07.2014 року, позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 34 120,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 865 від 19.12.2014 року.

Позов мотивовано тим, що внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено страхове відшкодування своєму страхувальнику у розмірі 34 120,70 грн., а тому позивачем отримано право зворотної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", як володільця джерела підвищеної небезпеки, роботодавця винної в ДТП особи.

Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що страхове відшкодування має здійснюватись Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6770056.

У поданих поясненнях відповідач-2 зазначив, що 04.02.2015 року відповідачем-2 виплачено страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_2 в розмірі 49 490,00 грн. У зв'язку з виплатою відповідачем-2 страхового відшкодування на користь потерпілої особи, відповідач-2 просив відмовити у позовних вимогах до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено добровільного страхування транспортного засобу № 0112-0103-0238, згідно умов якого страховиком застраховано транспортний засіб "Mazda 3", державний номер НОМЕР_1.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

16.10.2014 року о 15 год. 40 хв. ОСОБА_6, керуючи вантажним автомобілем "Volvo FM8", державний номер НОМЕР_2 по бульварі Дружби Народів - міст Патона в м. Києві, в залежності від обставин, які склались, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Mazda 3", державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив Правила дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно звіту № 705 від 07.11.2014 року про оцінку автомобіля "Mazda 3", державний номер НОМЕР_1, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Mazda 3", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 53 352,20 грн., вартість відновлювального ремонту складає 100 075,05 грн.

На підставі договору добровільного страхування позивачем було складено страховий акт № 4399 від 15.12.2014 року.

Вказаним страховим актом позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в загальному розмірі 34 120,70 грн.

Позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 34 120,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 865 від 19.12.2014 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З приписів зазначених норм не вбачається обов'язок позивача звертатись до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, з вимогою щодо отримання суми виплаченого страхового відшкодування; натомість ними передбачено перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на викладене, позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 34 120,70 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки "Volvo FM8", державний номер НОМЕР_2 (перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К") встановлена у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, з відповідача-1 підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 34 120,70 грн.

Стосовно позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2015 року Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" в межах лімітів відповідальності передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/677005 виплачено страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_2 в розмірі 49 490,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2377 від 04.02.2015 року та витягом з відомості № 37 від 04.02.2015 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позовні про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" 34 120,70 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача-1.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11, ідентифікаційний код 32490244) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, будинок 20, ідентифікаційний код 22229921) 34 120 (тридцять чотири тисячі сто двадцять) грн. 70 коп. страхового відшкодування, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. У позові до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.03.2016 року

Суддя С.В. Стасюк