Ухвала суду № 56545570, 16.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.03.16р. Справа № 904/8604/15

За заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" с. Рованці Луцький район Волинська область

про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.15р.

у справі:

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" с. Рованці Луцький район Волинська область

про стягнення 172 517,04 грн. заборгованості за кредитом, 131 606,89 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 22 080,07 грн. пені

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Єрмолов Є.М., довіреність №3438-К-О від 14.08.2015 року, представник

Від відповідача-1: не з'явися

Від відповідача-2 (заявника): не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року, з урахуванням ухвали суду від 04.12.2015 року, позовні вимоги задоволені повністю та стягнуто:

- солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" та з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитом у сумі 172 517,04 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 131 606,89 грн., пеню у сумі 22 080,07 грн.;

- з товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судовий збір у сумі 2 446,53 грн.;

- з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судовий збір у сумі 2 446,53 грн.

04.12.2015 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року видано накази.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року у справі № 904/8604/15 залишено без змін.

10.03.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 172 517,04 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 131 606,89 грн., пеню у сумі 22 080,07 грн., судовий збір у сумі 4 893,06 грн. на дванадцять місяців, оплату здійснювати рівними частинами до кінця кожного поточного місяця.

Заява обґрунтована тим, що товариство знаходиться в скрутному фінансовому становищі, через що в нього не має можливості виконати рішення суду у встановлені законом строки. Крім того, заявник зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" на даний час має неповернуту дебіторську заборгованість по господарських зобов'язаннях контрагентів. Неможливість здійснити стягнення коштів на користь заявника обумовлена становищем самих дебіторів, якими переважно є підприємства вугільної галузі. Зазначені підприємства вугільної галузі перебувають у складному фінансовому становищі, причиною чого є недостатнє фінансування за рахунок коштів Державного бюджету.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" заперечує проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року оскільки обставини, на які посилається у заяві боржник, не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, так як не є винятковими. Крім того, розстрочення виконання рішення суду не буде мати значного ефекту для боржника за причиною продовження дії кредитних правовідносин. У сукупності, з врахуванням заборгованості боржника, на кінець виплат відповідно до розстрочення, у наявності буде новий борг, який донараховується протягом визначеного часу, і права позивача знову будуть порушені, що потягне за собою новий позов, сплату судового збору, відповідні наслідки.

У судове засідання представники відповідач-2 не з'явився, документи витребувані судом не надав, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресами, зазначеними у позові та заяві.

Заслухавши представника стягувача, перевіривши та оцінивши надані заявником докази у їх сукупності, суд доходить висновку про не можливість задоволення заяви про розстрочку судового рішення.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 7.1.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

За змістом пункту 7.2. зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це, згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обґрунтованому розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду відповідач у справі послався на скрутне фінансову становище, проте доказів скрутного фінансового становища підприємства, не надав.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач-1 не надав достатніх доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності активів для виконання рішення суду та реальної загрози зупинення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Як вбачається зі змісту наведених вище положень частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З огляду на приведені відповідачем доводи в обґрунтування наявності підстав для розстрочки виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви та відстрочки виконання рішення суду.

Отже, суд не вбачає, що в даному випадку має місце винятковий випадок, як того вимагає чинне законодавство для надання розстрочки виконання рішення.

З огляду на викладене, заява про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 16.03.2016 року та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Е.М. Бондарєв