Рішення № 56545367, 15.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.16р. Справа № 904/7231/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"

про стягнення 63 222 531,27 грн. за договором купівлі-продажу природного газу

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 14-138 від 13.05.14р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 24-5-02 від 31.12.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 63 222 531,27 грн. за договором купівлі-продажу природного газу, з яких:

- 5 087 804,67 грн.- збитків від інфляції,

- 18 851 050,34 грн. - пені,

- 4 204 217,90 грн. - 3 % річних,

- 35 079 458,36 грн. - 7 % штрафу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №2013-ПР/515130007 від 28.12.12р. в частині своєчасних розрахунків.

З посиланням на те, що спірним Договором обумовлено специфічний порядок зарахування платежів Покупця самим Продавцем, незалежно від призначення платежу, зазначеного Покупцем у платіжних документах, наявністю прострочки Відповідача з розрахунків за договором, Відповідач повідомив суду про неможливість визнання чи ні позову у звязку з неможливістю його працівниками перевірки розрахунків Позивача. У звязку з цим, Відповідач заявив клопотання про призначення судової експертизи для перевірки обґрунтованості вимог Позивача.

Представник Позивача заперечував проти клопотання Відповідача, однак розяснень щодо порядку зарахування платежів Позивача і, відповідно, щодо нарахування штрафних санкцій суду не надав.

З метою забезпечення правильного і всебічного розгляду справи та у зв'язку зі складністю розрахунків, з урахуванням їх специфіки, передбаченої розділом 6 Договору, неможливістю перевірки обґрунтованості розрахунків, наведених у позовній заяві ПАТ "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", суд задовольнив клопотання Відповідача про проведення у даній справі судової експертизи.

З урахуванням того, що Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_3 не надано висновків щодо розрахунків Позивача, суд проведення експертизи доручив спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Після проведення експертизи справа повернулася до суду з висновком судового експерта №3585/3586-15 від 29.01.16р., у зв'язку з чим провадження у справі поновлено, її розгляд призначено у судовому засіданні.

Судовий експерт вказав, що розбіжність між даними розрахунку та даними дослідження становить - 945 557,74 грн., з них: пеня - 726 724,83 грн. (18 851050,34-18 124 325,51); за 3% річних - 76 458,31 грн. (4 204 217,90-4 127 759,59); інфляційні втрати в сумі - 381367,03 грн. (5 087 804,67- 4 706 437,64). За даними дослідження за договором № 2013-ПР/515130007 від 28.12.12р., за не своєчасну оплату за спожитий природний газ, сума становить - 62 037 981,10 грн., з них: пеня становить - 18 124 325,51 грн., штраф (7%) - 35 079 458,36 грн., 3% річних - 4 127 759,59 грн., інфляційні втрати - 4 706 437,64 грн.

Представники сторін у судовому засіданні заявили про згоду з висновками експерта.

Від Відповідача надійшло клопотання про зменшення нарахованого Позивачем штрафу та пені на 100%, яке мотивоване тим, що прострочка виконання основного зобовязання тривала незначний період часу, нараховані суми штрафних санкцій є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, Відповідач є збитковим підприємством і у нього відсутня можливість виконати вимоги Позивача і погасити штрафні санкції, до клопотання Відповідач надав Баланс підприємства (звіт про фінансовий стан).

Позивач заперечував проти клопотання Відповідача, посилаючись на теж скрутний фінансовий стан його підприємства.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.12р. НАК "Нафтогаз України" (Позивач, Постачальник) з ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський НТЗ" (Відповідач, Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2013-ПР/515130007 (далі Договір), за п.1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язався передати Покупцеві природний газ (далі газ), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем для власних потреб.

На виконання умов Договору Позивач поставив протягом січня - грудня 2013р., а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 644 040 869,53 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу та висновком експерта. Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором поставки газу виконав з простроченням строків, передбачених умовами Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.2 Договору при невиконанні Покупцем вимог, передбачених у п. 6.1 цього Договору, Продавець має право обмежити передачу газу Покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Згідно з п. 6.4 Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Покупця, погашає вимоги Продавця у черговості, незалежно від призначення платежу визначеного Покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати Продавця, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу погашається неустойка;

3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим Договором сума, яка була сплачена Покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись Продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору Покупець має право здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 договору він у безспірному порядку повинен сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

За розрахунком Позивача, за несвоєчасну оплату одержаного газу, Відповідач має сплатити пеню 18 851050,34 грн., штраф - 35 079 458,36 грн. за період з 14.02.13р. по 21.05.14р.

Також Позивач вважає, що оскільки Відповідачем порушені умови Договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, то він зобов'язаний сплатити на користь Позивача інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми: 5 087 804,67 грн. за період з квітня 2013р. по травень 2014р. та 4 204 217,90 грн. за період з 14.02.13р. по 21.05.14р., відповідно.

Всього, за розрахунками Позивача, за прострочення договірних зобовязань, Відповідач має сплатити на його користь 63 222 531,27 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

На підставі ст. 41 ГПК України, з метою забезпечення правильного і всебічного розгляду справи та у зв'язку зі складністю розрахунків, з урахуванням їх специфіки, передбаченої розділом 6 Договору, неможливістю перевірки обґрунтованості розрахунків, наведених у позовній заяві, суд призначив у даній справі судову експертизу.

За висновком судового експерта № 3585/3586-15 від 29.01.16р. розбіжність між даними розрахунку Позивача та даними дослідження становить - 945 557,7А грн., з них: пеня - 726 724,83 грн. (18 851050,34 - 18 124 325,51); за 3% річних - 76 458,31 грн. (4 204 217,90 - 4 127 759,59); інфляційні втрати в сумі - 381367,03 грн. (5 087 804,67- 4 706 437,64). За даними дослідження за договором № 2013-ПР/515130007 від 28.12.12р., за не своєчасну оплату за спожитий природний газ, сума становить - 62 037 981,10 грн., з них: пеня - 18 124 325,51 грн., штраф (7%) - 35 079 458,36 грн., 3% річних - 4 127 759,59 грн., інфляційні втрати - 4 706 437,64 грн. Крім того, у Таблиці №1 до висновку експерта, відображено періоди виникнення та погашення боргу та сам розрахунок експерта.

Представники сторін у судовому засіданні заявили про згоду з висновками експерта.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 18 124 325,51 грн. пені, 4 127 759,59 3% річних, 4 706 437,64 грн. збитків від інфляції, 35 079 458,36 грн. штрафу.

Від Відповідача надійшло клопотання про зменшення нарахованого Позивачем штрафу та пені на 100%, яке мотивоване тим, що прострочка виконання основного зобовязання тривала незначний період часу, нараховані суми штрафних санкцій є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, Відповідач є збитковим підприємством і у нього відсутня можливість виконати вимоги Позивача і погасити штрафні санкції, до клопотання Відповідач надав Баланс підприємства (звіт про фінансовий стан).

Позивач заперечував проти клопотання Відповідача, посилаючись на теж скрутний фінансовий стан його підприємства, однак доказів скрутного стану підприємства суду не надав.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

На думку суду, за викладених обставин, нараховані суми неустойки (пені, штрафу) не відповідають передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч.1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у Позивача можливості стягувати з Відповідача надмірні грошові суми як неустойки, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для Відповідача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків Позивачем.

За таких обставин, беручи до уваги те, що зменшення нарахованої неустойки є правом суду, з урахуванням інтересів обох сторін, того, що штрафні санкції надмірно великі, основний борг сплачено, прострочення Відповідача тривали незначний період часу, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої Позивачем пені до 9 062162,76 грн., штрафу до 17 539 729,18 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у розмірі 9 062162,76 грн. пені, 17 539 729,18 грн. штрафу, 4 706 437,64 грн. збитків від інфляції, 4 127 759,59 грн. 3 % річних, решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача в розмірі 72 417,27 грн. (пропорційно розміру задоволених вимог).

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м.Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, код 053 931 16) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 200 777 20) 9 062162,76 грн. пені, 17 539 729,18 грн. штрафу, 4 706 437,64 грн. збитків від інфляції, 4 127 759,59 грн. 3 % річних, 72 417,27 грн. - витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено ____