Постанова № 56545143, 17.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 904/10469/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Грека Б.Мрозглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" від позивача: Діденко С.М. від відповідачів:1. Пилипчук Я.В.; 2. не з'явилисьна ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 рокута постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 рокуу справі№ 904/10469/15за позовомПриватного підприємства "ТВОЯ ЗЕМЛЯ"до1. Малого приватного підприємства фірма "Ерідон"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВЕСНА"простягнення 39 960 217, 11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ТВОЯ ЗЕМЛЯ" (далі позивач) звернулось з позовом до Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВЕСНА" (далі відповідач 2) про стягнення 28 274 716, 51 грн. - сума основного боргу за договорами поставки № ДО 4122014/02 від 04.12.2014 року та № Д 19012015/01 від 19.01.2015 року, а також 10 924 767,11 грн. - інфляції та 760 733, 49 грн. - 3% річних (за двома зазначеними вище договорами), а всього 39 960 217, 11 грн.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладання арешту, в межах суми заборгованості, яка підлягає стягненню на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, які належать відповідачу 1.

В своїй заяві про забезпечення позову, позивач зазначає, що існують об'єктивні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу 1 може суттєво утруднити або, навіть, зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 року заяву позивача про забезпечення позову було задоволено. В ухвалі зазначено: вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладання арешту, в межах суми заборгованості у розмірі 39 960 217, 11 грн. на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, які належать відповідачу 1.

В ухвалі вказані 25 рахунків, на які повинен бути накладений арешт, а також зазначено, що підлягає накладенню арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову.

В ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 року зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 39 960 217, 11 грн., тому є безпосередній зв'язок між предметом позовної вимоги та тим заходом до забезпечення позову, про застосування якого заявляє позивач. У разі задоволення позову такий захід буде спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення. Обрані заходи до забезпечення позову не призведуть до повного припинення господарської діяльності відповідача 1. Суд прийшов до висновку, що забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення є співмірними та адекватними вимогам позивача та направлені на забезпечення виконання рішення суду в майбутньому. Забезпечення, якого вимагає позивач є менш обтяжливим та не впливає на право щодо володіння та користування майном, окрім попередження намірів щодо витрачання відповідачем 1 грошових коштів саме в межах суми заборгованості, яка може підлягати стягненню.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача 1 було залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 року, у даній справі було змінено, а саме з п. 3 резолютивної частини ухвали слово "негайному" було виключено. В іншій частині ухвалу було залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками, які зроблені в ухвалі від 11.12.2015 року судом першої інстанції.

В постанові апеляційної інстанції зазначено про те, що судом першої інстанції враховано відображену у довідці з державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію, яка дає підстави припустити, що відповідач 1 має непогашену заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги перед третіми особами, виконання яких було забезпечено іпотечними договорами. Відповідачем 1 не надано доказів того, що обрані судом заходи до забезпечення позову перешкоджають його господарській діяльності та призвели до її припинення. Той факт, що в рамках виконавчого провадження заблоковано на рахунках суму коштів, яка перевищує суму фактичної заборгованості, не може бути підставою скасування застосованих заходів забезпечення позову, оскільки такі обставини стали наслідком дій Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тоді як законодавством передбачено можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, щодо здійснення заходів про забезпечення позову, відповідач 1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення щодо забезпечення позову та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі відмовити.

В своїй касаційній скарзі відповідач 1 зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі, посилаючись при цьому на обставини, яким суд повинен дати оцінку при розгляді спору.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується (у тому числі) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 року умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оцінюючи підстави для застосування заходів до забезпечення позову та обґрунтування викладені в оскаржуваних судових рішеннях, судова колегія приходить до висновку про те, що судом обґрунтовано застосовані заходи до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові суми, що належать відповідачу 1.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 року прийняті у справі № 904/10469/15 повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 року прийняті у справі № 904/10469/15 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

Б.М.Грек